“Урок 25 Підготовчий матеріал для уроку: Намагатися бути вірним учнем Ісуса Христа”, Ісус Христос і Його вічна євангелія. Матеріал для вчителя (2023)
“Урок 25 Підготовчий матеріал для уроку”, Ісус Христос і Його вічна євангелія. Матеріал для вчителя
Урок 25 Підготовчий матеріал для уроку
Намагатися бути вірним учнем Ісуса Христа
Кожного дня у нас є нагода шанувати свій завіт хрищення тим, що ми є справжніми учнями Ісуса Христа. Як учні Спасителя, ми зобовʼязуємося йти за Ним і жити за Його вченнями (див. Учення і Завіти 41:5). На щастя, учнівство не є перегонами чи змаганням. Швидше це подорож тривалістю в життя, яку ми здійснюємо за підтримки Ісуса Христа та інших учнів (див. Мосія 18:8–10). Вивчаючи істини, які розглядаються в цьому останньому блоці, подумайте, яку допомогу і які благословення ви можете отримати, стараючись бути вірними учнями Ісуса Христа.
Частина 1
Що я можу дізнатися про учнівство з прикладу Спасителя?
Учень є відданим послідовником. І ніхто не є таким прикладом учнівства, як Ісус Христос. Його учнівство, коли Він виконував волю Свого Батька, і Його любов до інших є чудовим прикладом для нас. Спаситель за кілька годин до того, як Йому доведеться страждати у Гефсиманському саду, щоб виконати волю Свого Батька, з ніжністю омив ноги Своїм апостолам. Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, так описав цю ситуацію:
Коли готувалася священна вечеря тієї останньої Пасхи, Ісус напружено відчував глибокі й складні емоції. Лише Він один знав, що зовсім скоро чекає попереду. …
Посеред тієї трапези і під тягарем тих думок Христос тихо підвівся, підперезався, як раб чи слуга, і став на коліна, щоб омити ноги апостолам. … Він до останньої години—і далі—буде їхнім слугою, Який підтримує. (“He Loved Them unto the End”, Ensign, Nov. 1989, 25)
Виконуючи це священне служіння, Ісус навчав Своїх апостолів істин, які можуть направляти всіх нас, якщо ми прагнемо бути Його учнями.
Сільвія Е. Оллред, колишня радниця в генеральному президентстві Товариства допомоги, сказала:
Ми маємо любити одне одного і служити одне одному. В цьому, фактично, полягає суть учнівства в істинній Церкві Ісуса Христа. (“Суть учнівства”, Ліягона, трав. 2011, с. 84).
Частина 2
Що може вимагатися від мене як учня Ісуса Христа?
Ісус встановив таку норму для учнівства: “Коли хоче хто йти вслід за Мною,—хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною” (Лука 9:23). Він пояснив: “Для людини взяти на себе свого хреста—це зректися всієї безбожності й кожної світської пожадливості та дотримуватися Моїх заповідей” (Переклад Джозефа Сміта, Maтвій 16:26; див. також вірш 25 [у Путівнику по Писаннях]).
Старійшина Уліссес Соарес, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:
Взявши свій хрест на себе і йдучи за Спасителем, нам потрібно наслідувати Його приклад і намагатися стати схожими на Нього, терпеливо стикаючись з обставинами життя, заперечуючи і зневажаючи апетити тілесної людини і очікуючи Господа. (“Візьми свій хрест”, Ліягона, лист. 2019, сс. 115–116).
Одного разу багатий молодий правитель запитав Спасителя, що йому потрібно зробити, аби успадкувати вічне життя.
Старійшина Ларрі Р. Лоуренс, сімдесятник, навчав, як ми можемо застосовувати цю розповідь з Писань у своєму житті:
Я хотів би порадити кожному з вас якось невдовзі взяти участь у духовній вправі, можливо, навіть сьогодні ввечері, коли ви промовлятимете свої молитви. Смиренно поставте Господу таке запитання: “Що заважає моєму розвитку?” Іншими словами: “Чого ще бракує мені?” Потім тихо почекайте відповіді. Якщо ви щирі, то невдовзі отримаєте чітку відповідь. Це буде одкровення, призначене саме для вас. (“Чого ще бракує мені?”, Ліягона, лист. 2015, с. 35)
З Писань ми дізнаємося, що, на жаль, цей багатий молодий чоловік, як там написано, “відійшов, зажурившись,—бо великі маєтки він мав” (Матвій 19:22). Щоб бути учнями Господа, завжди необхідно буде чимось жертвувати. Але президент Джеймс Е. Фауст, служачи у Першому Президентстві, пояснив:
Зважаючи на велике Спасителеве обіцяння миру в цьому житті і вічного життя у майбутті, учнівство Христове є ціною, яку варто сплатити. Це ціна, яку ми не можемо собі дозволити не заплатити. Якщо зміряти, то вимоги учнівства є набагато, набагато меншими, ніж обіцяні благословення. (Учнівство Христове”, Ліягона, лист. 2006, с. 20)
Частина 3
Що може зміцнити й підтримати мене, коли я стикаюся з труднощами, якими супроводжується учнівство?
Якщо часом ви задумуєтеся, чи обіцяні благословення за учнівство варті жертв, памʼятайте: “Його шляхом є шлях, що веде до щастя в цьому житті і вічного життя у світі прийдешньому” (“Живий Христос: Свідчення апостолів”, ChurchofJesusChrist.org). Пророк Яків свідчив:“Праведні, святі Святого Ізраїля, ті, хто повірив у Святого Ізраїля, ті, хто витерпів хрести світу, … успадкують царство Боже … і буде повною їхня радість назавжди” (2 Нефій 9:18).
Ви можете запитати себе, про що спитав Спаситель Своїх учнів багато років тому: “Яка ж користь людині, якщо здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?” (Матвій 16:26).
Господь не тільки обіцяє Своїм учням вічні винагороди, але Він також благословляє нас, якщо ми прагнемо йти за Ним. Одним із способів, в який Він благословляє нас, є те, що Він дарує нам тривалу радість в цьому житті. Але є й інші благословення, які ми отримуємо. У листі до римлян апостол Павло розмірковував про те, як саме Господь підтримує тих, хто йде за Ним, навіть у їхніх труднощах.