Розділ 14
Загубити себе у служінні іншим
“Нехай же справжній зміст євангелії увійде в наше серце, аби нам усвідомити, що життя своє, дане нам Богом, нашим Батьком, маємо прожити у служінні іншим”.
З життя Гордона Б. Хінклі
Молодому старійшині Гордону Б. Хінклі нелегко прийшлося у перші тижні його служіння місіонером повного дня. Приїхав він на місію нездоровим, і його спроби проповідувати євангелію неодноразово закінчувалися нічим. У той нелегкий час він був благословенний тим, що він згодом назвав “вирішальним днем”,---досвідом, який вплинув на його служіння на все його подальше життя.
“Я занепав духом,---згадував він.---І написав додому листа своєму доброму батькові, повідомивши, що, як я відчуваю, я просто марную свій час і його гроші. Він був моїм батьком і президентом мого колу, і він був мудрою й натхненною людиною. Він написав мені коротенького листа, в якому було сказано: “Дорогий Гордоне! Я отримав твій останній лист. У мене є лише одна порада: забудь про себе та йди працюй”. А до цього вранці ми з напарником вивчали Писання, і я прочитав ось ці слова Господа: “Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а той, хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже”. (Марк 8:35).
Ті слова Учителя, а потім лист мого батька з його порадою забути про себе та йти працювати, увійшли в саме моє єство. Тримаючи в руці батьковий лист, я зайшов у нашу спальню в будинку 15 на вулиці Уодхем-Роуд, де ми жили, і, ставши на коліна, дав обітницю Господу. Я взяв на себе зобовʼязання, що буду старатися забувати про себе і загубити своє життя в служінні Йому.
Той липневий день 1933 р. був для мене вирішальним. Нове світло увійшло в моє життя і нова радість---у моє серце”1.
Те світло ніколи не залишало життя Гордона Б. Хінклі. Від того дня він присвятив себе Господу, служачи іншим. На похороні Президента Хінклі президент Генрі Б. Айрінг, говорячи про внесок Президента Хінклі, назвав кілька його важливих справ: будівництво храмів по всій землі, прийняття рішення про зведення менших храмів для прискорення храмової роботи, заснування Постійного фонду освіти і будівництво Конференц-центру. А потім він сказав:
“Особистий же його спадок виходить за рамки цього короткого списку, і я не здатен його описати. Але його звершення мають принаймні одну спільну рису. Завжди вони призначалися для того, щоб благословляти людей можливостями. І він завжди думав про тих, у кого було менше можливостей, про звичайну людину, яка бореться, щоб подолати труднощі повсякденного життя й жити, дотримуючись євангелії Ісуса Христа. Не раз він, коли я щось пропонував, тицяв мене в груди своїм пальцем і казав: “Гел, а ти не забув про людину, яка бореться з труднощами?”2
“Я хочу знати й робити,---казав Президент Хінклі.--- Я хочу зустрічати кожний день з прийнятим рішенням і поставленою метою. Прокинувшись, я хочу використовувати далі кожну годину, щоб надавати підтримку, благословляти тих, чиї тягарі важкі, зміцнювати віру й посилювати свідчення”3.
“Якщо ми заявляємо, що поклоняємося Учителю й наслідуємо Його, то чи не повинні ми й старатися, щоб наше життя, як і Його, було життям служіння?”
Учення Гордона Б. Хінклі
1
Наше життя---це дар від Бога, і воно має проходити у служінні іншим.
По всьому світу … так багато бідності і безпросвітної нужди, стільки непокори й підлості, стільки аморальності й бруду, стільки зруйнованих домівок і розбитих сімей, стільки самотніх людей, які живуть одноманітним життям, не маючи надії, стільки лиха повсюди.
Тому я звертаюся до вас з благанням. Я благаю, щоб ви, здобуваючи все вам потрібне, також і робили цей світ трішечки кращим4.
Аби світ покращувався, треба, щоб виявлена любов викликала зміну в серцях людей. Це може статися, коли ми забуваємо про себе, щоб віддати свою любов Богу та іншим, і робимо це всім своїм серцем, всією своєю душею і всім своїм розумом.
Господь проголосив у сучасному одкровенні: “Якщо ваше око буде єдиноспрямованим до Моєї слави, ваші тіла буде цілковито сповнено світлом”. (УЗ 88:67).
Якщо ми дивимося з любовʼю і вдячністю на Бога, коли ми служимо Йому з оком, єдиноспрямованим до Його слави, то від нас піде геть темрява гріха, темрява егоїзму, темрява гордощів. А прийде ще сильніша любов до нашого Вічного Батька і до Його Улюбленого Сина, нашого Спасителя і нашого Викупителя. Зʼявиться більше усвідомлення необхідності служити своїм ближнім, ми будемо менше думати про себе і більше допомагати іншим.
Цей принцип любові і є самою суттю євангелії Ісуса Христа5.
Якщо ми заявляємо, що поклоняємося Учителю й наслідуємо Його, то чи не повинні ми й старатися, щоб наше життя, як і Його, було життям служіння? Ніхто з нас не може з повним правом сказати, що наше життя є нашим власним. Наше життя---це дар від Бога. Ми приходимо у цей світ не самі по собі. Ми залишаємо його не за своїм бажанням. Наші дні відраховано не нами, а за волею Бога.
Дуже багато хто з нас живе так, неначе їхнє життя належить цілковито їм. Ми можемо вибрати змарнувати його, якщо цього хочемо. Але вчинивши так, ми зрадимо великій і священній довірі. Учитель цілком ясно пояснив: “Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а той, хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже”. (Марк 8:35)6.
Мої дорогі брати і сестри, перед нами складне завдання. У нас є все необхідне для його виконання. Бог чекає, що ми будемо виконувати Його роботу---і виконувати її енергійно й бадьоро. Роботу цю Він визначив так: “Допомагай слабким, піднімай руки, що опустилися, і зміцнюй ослаблі коліна”. (УЗ 81:5).
Це означає служити тим, хто в нужді. Утішати тих, хто переживає втрату. Відвідати вдову і сироту в їхніх стражданнях. Нагодувати бідних, одягнути нагих, дати прихисток тим, у кого немає даху над головою. Робити те, що робив Учитель, Який “ходив, … добро чинячи”. (Дії 10:38)7.
Моє послання до вас сьогодні … таке: складаючи карту свого життя, вирішіть присвятити частину свого часу тим, хто в біді й нужді, і не думайте про винагороду. Потрібні ваші навички, якими б вони не були. Ваші руки допомоги піднімуть когось із трясовини відчаю. Ваш впевнений голос підбадьорить когось, хто в іншому випадку може просто здатися. Ваші навички можуть дивовижно й чудово змінити життя тих, хто ходить у нужді. Якщо не зараз, то коли ж? Якщо не ви, то хто ж?8
Нехай же справжній зміст євангелії увійде в наше серце, аби нам усвідомити, що життя своє, дане нам Богом, нашим Батьком, маємо прожити у служінні іншим.
Якщо ми будемо віддаватися такому служінню, наші дні будуть сповнені радістю й задоволенням. А ще важливішим є те, що вони будуть посвячені нашому Господу і Спасителю, Ісусу Христу, і будуть благословенням для всіх, чийого життя ми торкаємося9.
2
Служіння---найкращий засіб від жалю до себе, егоїзму, відчаю та самотності.
Я згадую, як відвідував студентське містечко одного з коледжів, де почув звичайні, банальні скарги молоді на те, як важко навчатися---наче це тягар, а не можливість долучитися до земних знань,--- скарги на житло й харчування. …
Я порадив тій молоді: якщо навчатися їм надто важко, якщо вони нарікають на житло і харчування, то я можу запропонувати спосіб, як їм позбутися своїх проблем. Я запропонував, щоб вони відклали свої книги на кілька годин, залишили свої кімнати і пішли провідати когось старого і самотнього або когось хворого і в кого опустилися руки. Узагалі-то, я прийшов до такої думки: якщо ми нарікаємо на життя, то це тому, що думаємо тільки про себе.
Протягом багатьох років на стіні майстерні з ремонту взуття, постійним відвідувачем якої я був, висів плакат. На ньому було написано: “Я скаржився, що в мене немає взуття, поки не побачив людину, в якої не було ніг”. Найкращі ліки від хвороби жаліти себе---загубити себе у служінні іншим10.
Я вважаю, що для більшості з нас найкращими ліками від самотності є робота й служіння іншим людям. Я не применшую ваших проблем, але я не вагаючись кажу, що існує багато інших людей, чиї проблеми набагато серйозніші за ваші. Простягніть їм руку і послужіть, допоможіть, підбадьорте. Є так багато хлопчиків і дівчаток, які погано встигають у школі, бо їм не вистачає хоч якоїсь особистої уваги до себе й підбадьорення. Є так багато літніх людей, які живуть у бідності, самотності й страхові, для яких проста розмова принесла б хоч краплю надії та радості. …
Є так багато постраждалих, яким потрібен милосердний самарянин, щоб перевʼязати їхні рани й допомогти на їхньому шляху. Простий вияв доброти може принести велике благословення тому, хто у відчаї, і приємні почуття тому, хто подружиться з ним11.
Є так багато тих, чиї тягарі ви можете підняти. Навколо нас є безпритульні, є голодні, є нужденні. В інтернатах для людей похилого віку живуть літні, самотні люди. Є діти-інваліди, є молодь, яка вживає наркотики, є хворі й ті, хто не може вийти з дому, і всім їм так потрібне добре слово. Якщо не допоможете ви, то хто ж допоможе?
Найкраща відома мені протиотрута від занепокоєння---це робота. Найкращі ліки від розпачу---служіння. Найкраще лікування від втоми---допомога тому, хто втомлений ще більше12.
Чому місіонери радісні? Тому що вони втрачають себе у служінні іншим.
Чому ті, хто працює в храмі, радісні? Тому що їхня праця любові справді цілком узгоджується з великою вікарною роботою Спасителя людства. Вони не просять і не очікують вдячності за те, що роблять. Здебільшого, крім імені, вони нічого не знають про людину, заради якої трудяться13.
Дайте виявитися благородним бажанням у вашому серці, щоб простягнути руку, аби заспокоїти, підтримати і зміцнити інших. Якщо ви зробите це, то розʼїдаюча отрута егоїзму полишить вас і її місце займе приємне й чудове відчуття, яке, мабуть, не приходить ніяк інакше14.
“Є так багато тих, чиї тягарі ви можете підняти”.
3
Стараючись допомогти іншим, ми відкриваємо свою справжню сутність.
Якось в неділю вранці кілька років тому я був вдома в одного президента колу в невеликому містечку в штаті Айдахо. Перед ранковою молитвою ця сімʼя прочитала кілька віршів з Писань. Серед них були й слова Ісуса, як вони записані в Іван 12:24: “Поправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе”.
Безсумнівно, Учитель мав на увазі Свою смерть, що наближалася, заявляючи, що якщо Він не помре, то Його місія в житті буде здебільшого марною. Але я побачив у цих словах ще й інше значення. Мені здається, що Господь каже кожному з нас, що якщо ми не загубимо себе у служінні іншим, то своє життя ми здебільшого проживаємо без реальної мети, бо далі Він продовжив так: “Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою на цім світі,---збереже її в вічне життя”. (Іван 12:25). Або як написано у Луки: “Хто дбатиме зберегти свою душу,---той погубить її, а коли хто погубить,---той оживить її”. (Лука 17:33). Іншими словами, той, хто живе лише для себе, слабшає й помирає, а той, хто забуває про себе у служінні іншим, зростає й квітне в цьому житті і у вічності.
Того ранку на конференції колу президент колу, в домі якого я зупинився, був звільнений після тринадцяти років вірного служіння. Відчувалася велика любов і вдячність, і було це не через його багатство, не через його становище у діловому світі, а через велике служіння, яке він безкорисливо віддавав. Не думаючи про власний інтерес, він проїхав, незважаючи на будь-яку погоду, десятки тисяч кілометрів. Він у буквальному розумінні присвятив тисячі годин інтересам інших людей. Він полишав свої особисті справи, аби допомогти тим, хто потребував його допомоги. І роблячи так, він був бадьорим і став великим в очах тих, кому служив15.
Багато років тому я прочитав розповідь про молоду жінку, яка приїхала в сільську місцевість, щоб працювати шкільною вчителькою. В її класі була дівчинка, яка до цього мала погану успішність і також відставала в навчанні. Та учениця не вміла читати. Вона була з бідної сімʼї, яка не мала можливості повезти її в більше місто для огляду, щоб визначити, чи є в неї якась проблема зі здоровʼям, якої можна було б позбутися. Відчуваючи, що проблема може бути повʼязана з очима дівчинки, молода вчителька домовилася відвезти цю ученицю за свій кошт, щоб їй перевірили зір. Виявлений недолік зору можна було виправити за допомогою окулярів. Невдовзі цілий новий світ відкрився для цієї учениці. Уперше у своєму житті вона чітко побачила слова перед собою. Зарплата шкільного вчителя в тій місцевості була мізерною, але хоч та вчителька мала зовсім мало, вона зробила інвестицію, яка цілком змінила життя слабкої учениці, і, зробивши це, вона знайшла новий вимір у своєму власному житті16.
Якщо ви служите так, то новий вимір додаватиметься до вашого життя. Ви знайдете нові й перспективні стосунки. Ви знайдете дружбу і спілкування. Ви зростатимете в знанні, розумінні, мудрості та у своїй здатності діяти17.
Я свідчу: якщо кожний з вас старатиметься допомогти іншим, ви знайдете справжніх себе і великою мірою благословите світ, в якому живете18.
4
Церква надає багато можливостей для самовідданого служіння.
Брати і сестри, ви ніколи не будете щасливими, якщо йтимете своїм життям, думаючи лише про самих себе. Віддайтеся цій найкращій у світі справі---справі Господа. Робота кворумів і допоміжних організацій, храмова робота, робота з благодійного служіння, місіонерська робота. Ви благословите своє власне життя, коли благословляєте життя інших19.
У всьому світі немає жодної роботи, яка приносить людині більшу радість, ніж ця. Ця радість незвичайна. Вона приходить від служіння іншим. Вона є реальна. Вона унікальна. Вона чудова20.
“Якщо ви служите … то новий вимір додаватиметься до вашого життя”.
Нехай Церква буде вам дорогим другом. Нехай вона буде вам чудовим напарником. Служіть, в якій би якості вас не покликали служити. Робіть те, що вас просять робити. Кожна посада, яку ви займаєте, буде збільшувати ваші здібності. Я служив у багатьох покликаннях в цій прекрасній організації. І кожне служіння приносило свою винагороду.
Служіння … буде вимагати вашої самовідданості, вашої стійкої прихильності й віри. Перш ніж закінчиться ваше життя, ви будете служити в багатьох покликаннях. Одні з них можуть здаватися незначними, але немає жодного незначного чи неважливого покликання в цій Церкві. Кожне покликання є важливим. Кожне покликання є необхідним для просування цієї роботи. Ніколи не применшуйте жодне покликання в Церкві. …
Дайте Церкві місце у вашому житті. Нехай ваше знання про її доктрину зростає. Нехай ваше розуміння, якою є її організація, збільшується. Нехай ваша любов до її вічних істин стає все міцнішою й міцнішою.
Церква може попросити вас піти на жертви. Вона може попросити вас віддати найкраще, що ви можете запропонувати. Це не матиме ціни, бо ви побачите, що це буде інвестицією, яка приноситиме дивіденди до кінця вашого життя. Церква---це великий резервуар вічної істини. Охопіть її своїм розумом і міцно тримайтеся за неї21.
Ви хочете бути щасливими? Забудьте про себе і загубіть себе в цій великій справі. Направте свої зусилля на допомогу людям. Розвивайте у своєму серці дух прощення по відношенню до будь-кого, хто міг образити вас. Дивіться на Господа, живіть і працюйте, щоб надихати Його синів і дочок та служити їм. І ви пізнаєте щастя, якого ніколи не знали раніше, якщо робитимете це. Мене не хвилює, літні ви чи молоді, це не має значення. Ви можете надихати людей і допомагати їм. Небесам відомо, що є дуже-дуже-дуже багато людей у цьому світі, яким потрібна допомога. О як же їх багато. Давайте позбудемося розʼїдаючого егоїстичного ставлення до свого життя, мої брати і сестри, і давайте ставати трішечки вищими і давайте будемо трішечки кращими у служінні іншим. … Ставайте вищими, ставайте кращими, надихайте тих, у кого ослабли коліна, піднімайте руки тих, у кого вони опустилися. Живіть за євангелією Ісуса Христа. Забудьте себе22.
Рекомендації для вивчення і навчання
Запитання
-
Президент Хінклі навчав, що наше життя є даром від Бога і має використовуватися для служіння іншим (див. підрозділ 1). Як нам зробити служіння іншим людям способом свого життя? Що, на вашу думку, означає служити з оком, єдиноспрямованим до слави Бога? Як чиєсь служіння благословило вас?
-
Чому служіння допомагає нам подолати жаль до себе, егоїзм та самотність? (Див. підрозділ 2). Як служіння приносило вам щастя? Читаючи опис людей, даний Президентом Хінклі, яким потрібна допомога, визначте, як ви та ваша сімʼя можуть служити їм.
-
Чому те, що ми губимо себе у служінні іншим, допомагає нам “знаходити свою справжню сутність”? (Див. підрозділ 3). Чого ми можемо навчитися з історій, вміщених у підрозділі 3?
-
Президент Хінклі порадив: “Віддайтеся цій найкращій у світі справі--справі Господа” (підрозділ 4). Які благословення принесло церковне служіння у ваше життя?
Відповідні уривки з Писань
Матвій 20:25–28; 25:34–40; Іван 13:35; Мосія 2:16–18; 18:8–9; УЗ 64:33
Допомога у вивченні
“Під час вивчення звертайте особливу увагу на думки, які з’являються у вашому розумі, і почуття, які виникають у вашому серці” (Проповідуйте Мою євангелію [2005], с. 18). Записуйте враження, які отримуєте, навіть якщо вони здаються й не пов’язаними зі словами, які ви читаєте. Саме вони можуть бути тим, що Господь хоче вам відкрити.