Розділ 15
Святе священство
“Я люблю священство цієї Церкви. Воно---життєво важливе, живе. Воно є самим серцем і самою силою цієї роботи. Воно є владою і повноваженням, якими Бог, наш Вічний Батько, виконує Свою роботу на землі”.
З життя Гордона Б. Хінклі
У 1980 р. старійшина Гордон Б. Хінклі разом зі своєю дружиною, Марджорі, здійснив тритижневий тур Азією, під час якого він виступав на конференціях території та взяв участь в освяченні Токійського Японського храму. Перед поверненням додому вони поїхали в Японську Сендайську місію, де старійшина Хінклі головував під час організації першого колу в цій місії. Незадовго до зборів з президентством нового колу старійшина Хінклі підійшов до президента місії, Кійоші Сакаі. Він запитав здивованого президента Сакаі, чи має той освячену олію, а потім додав: “Я такий виснажений; чи не могли б ви дати мені благословення?” Президент Сакаі згадував: “Я дуже злякався і відчув себе надто слабим, щоб благословити апостола Господа. Я сказав, що не можу дати благословення англійською мовою. На що старійшина Хінклі відповів, що і японською буде добре. Тож старійшина Хітоші Кашікура, регіональний представник, і я приступили до благословення”. Після того як благословення було промовлено старійшина Хінклі просто сказав: “Дякую вам, дякую вам. Тепер завтра я можу їхати додому”.
Наступного ранку старійшина Хінклі виглядав сильним і здоровим, і коли президент Сакаі спитав, як він себе почуває, відповів: “Дай джобу, чудово. Зі мною все добре”. Через кілька днів президент Сакаі отримав листа зі словами вдячності від старійшини Хінклі, в якому той написав: “… Я такий вдячний за благословення, яке ви мені дали. Я відразу ж відчув себе краще після нього. Я одужав швидко і повністю. Ми з сестрою Хінклі дуже вдячні за привілей зупинитися у вашому домі місії”1.
Президент Хінклі часто свідчив про благословення священства---починаючи з дивовижних, але часових благословень фізичного зцілення, і закінчуючи вічними, обʼєднуючими благословеннями, що приходять через храмові обряди. Він заявив: “Я вірю, що Його священство має божественне повноваження—силу благословляти, силу зцілювати, силу керувати земними справами Бога, силу зв’язувати на небесах те, що зв’язане на землі”2.
“Зі [священством] немає нічого неможливого у просуванні вперед справи Божого царства”.
Учення Гордона Б. Хінклі
1
Бог відновив священство і ключі небесного царства.
Сила і повноваження священства [були] дані чоловікам в давні часи. Менше повноваження було дано синам Аарона, щоб діяти у мирських справах, а також виконувати деякі священні церковні обряди. Вище священство було дано Самим Господом Його апостолам, відповідно до Його проголошення Петру: “І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв’яжеш, те зв’язане буде на небі, а що на землі ти розв’яжеш, те розв’язане буде на небі!” (Матвій 16:19).
До повного відновлення священства були залучені Іван Христитель … і Петро, Яків та Іван. … До нього були залучені Мойсей, Іліяс та Ілля, кожний з яких приніс ключі священства, щоб завершити роботу відновлення всіх дій та обрядів попередніх розподілів у цьому великому, останньому розподілі повноти часів.
Священство тут. … Ми знаємо, бо ми бачили силу цього священства. Ми бачили, що недужі уздоровлювалися, кульгаві знову ходили і світло знання й розуміння приходило до тих, хто був у темряві3.
При одній з нагод пророк Джозеф Сміт описав [священство] такими словами: “Священство є безкінечним принципом, й існувало з Богом від вічності, й існуватиме до вічності без початку днів або кінця років”. (Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт, с. 106).
Воно воістину є силою Всемогутнього, даною людині, щоб діяти від Його імені і замість Нього. Священство є делегуванням божественних повноважень, що відрізняються від усіх інших сил і повноважень на лиці землі. Тому й не дивно, що воно було відновлене для людини воскреслими істотами, які мали його в давнину, аби не виникло жодного питання з приводу його повноваження й чинності. Без нього церква була б лише номінальною церквою, яка не має повноваження управляти тим, що від Бога. З ним немає нічого неможливого у просуванні вперед справи Божого царства. За своєю природою воно є божественним. За своїм повноваженням воно стосується як минущого, так і вічного. Воно є єдиною силою на землі, що сягає за завісу смерті4.
2
Священство---це сила і повноваження, якими Бог виконує Свою роботу.
Я люблю священство цієї Церкви. Воно---життєво важливе, живе. Воно є самим серцем і самою силою цієї роботи. Воно є владою і повноваженням, якими Бог, наш Вічний Батько, виконує Свою роботу на землі5.
Святе священство несе з собою повноваження керувати справами Божого царства на землі. Відповідно до одкровення від Господа, у Церкві головують три головуючі первосвященики. Їм має допомагати рада Дванадцятьох Апостолів, яким, у свою чергу, допомагають … сімдесятники. Верховний єпископат, який складається з трьох осіб, відповідає за мирські справи, робить він це під керівництвом Президентства. Усі вони є служителями у священстві. Ця божественно дана сила є повноваженням, за допомогою якого вони керують. Те саме стосується президентств і єпископатів у колах та приходах. Те саме стосується кворумів. Ті, хто служить у допоміжних організаціях, виконують свою роботу під керівництвом священства і за його дорученням. Без священства церква мала б тільки форму церкви, а не її справжню сутність. Це церква Ісуса Христа, і вона управляється тим повноваженням, яке є “за чином Сина Божого”. (УЗ 107:3)6.
3
Благословення священства доступні усім.
[Священство] … є складовою плану Бога, нашого Вічного Батька і призначене благословляти Його синів та дочок в усіх поколіннях7.
Святе священство має силу благословляти. Тим, хто з Ааронового священства, воно надає повноваження служити присутнім на зборах, розносячи символи плоті й крові Господа, Який віддав Своє життя як жертву за всіх. Причастя і прийняття цих символів є самою суттю нашого поклоніння у Суботній день. Воно включає в себе відновлення завітів з Богом. Воно передає обіцяння, що Його Святий Дух буде з нами. Це благословення, яке не має собі рівних, є доступним для всіх і стало можливим завдяки повноваженню, наданому гідним молодим чоловікам. …
Мелхиседекове священство має в собі повноваження дарувати Святого Духа. Яке це велике благословення---мати вплив члена Божества, Який допомагає, і отримати цей дар під руками тих, хто діє, маючи божественне повноваження. Якщо ми продовжуємо й далі ходити в доброчесності, то для нас може бути виконане обіцяння, дане Господом, коли Він сказав: “Святий Дух буде твоїм постійним супутником, а твій скіпетр---незмінним скіпетром праведності й істини; і твоє владарювання буде вічним владарюванням, і само по собі проливатиметься на тебе віковічно”. (УЗ 121:46).
Священство має владу благословляти недужих. Чи є серед тих, хто слухає мене, той, хто не застосовував чи не відчував на собі ту божественну силу? Чи може хтось із нас мати хоч якийсь сумнів стосовно її дієвості? Ми могли б з власного досвіду розповісти про чудеса, священні й дивовижні, свідками яких ми були самі. …
Це святе Мелхиседекове священство має в собі силу благословляти з пророцтвом, втішати, підтримувати, направляти. Серед нас є патріархи, хто повноваженням, яке мають, проголошують родовід та називають благословення для нашого спрямування. Ці благословення можуть стати своєрідним якорем, якого ми можемо триматися, щоб залишатися непохитними у штормах життя.
У своєму найвищому виявленні святе священство має в собі повноваження запечатувати на землі й мати запечатувальну дієвість на небесах. Воно---унікальне й дивовижне. Воно є повноваженням, за яким діють у храмах Бога. Воно стосується як живих, так і померлих. Воно є самою суттю вічності. Воно є силою, яку Всемогутній дарував як частину Свого великого плану для здійснення безсмертя та вічного життя людини.
Яким же безцінним є цей дар Бога, що прийшов до нас8.
4
Сини Бога, які мають від Нього божественне повноваження, повинні бути вірними всьому тому найкращому, що в них є.
Кожний гідний чоловік, незалежно від національності, етнічної належності чи будь-якого іншого фактору, має право отримати священство. Його послух заповідям Бога стає визначальним фактором. Дарування священства відбувається тільки за умови гідності перед Господом. …
Таким є чудо цього священства. Заможність не є фактором. Освіта не є фактором. Почесті від людей не є фактором. Головним фактором є прийнятність для Господа9.
Настав час для всіх нас, хто був висвячений в Ааронове або Мелхиседекове священство і для кожного чину в них, задуматися над своїм життям, проаналізувати свої недоліки й покаятися в тій своїй поведінці, яка не відповідає високому й святому дорученню, яке ми отримали. …
… Жодний чоловік, молодий чи літній, … який був висвячений, не може легковажити тим, носієм чого він є. Він перебуває у партнерстві з Богом і має покладене на нього вагоме й священне зобовʼязання жити так, щоб бути гідним говорити й діяти в імʼя Бога як Його достойний представник10.
І хоч ті, хто, маючи повноваження, кладуть свої руки на нашу голову і висвячують нас, ми можемо через свою поведінку зробити недійсним і втратити будь-яке право діяти в цьому божественному повноваженні.
… “Жодна влада чи жодний вплив не можуть і не повинні підтримуватися через священство інакше, як тільки через переконання, довготерпіння, мʼякість, і лагідність, і любов нелицемірну;
Добротою і чистим знанням, що вельми звеличує душу без лицемірства і без підступності” (УЗ 121:41–42).
Ось такими, брати мої, є параметри, в яких має використовуватися це священство. Воно---це не така собі мантія, яку ми надіваємо на себе і знімаємо за своїм бажанням. Воно, якщо використовується у праведності, стає вже неначе якоюсь дуже тонкою тканиною нашого тіла, частиною нас самих---увесь час і за всіх обставин11.
Ми повинні бути вірними тому найкращому, що є в нас. Ми---сини Бога, вшановані честю мати Його божественну владу. Але ми живемо у світі зла. Існує постійно діюча сила, яка тягне нас вниз, пропонує залучатися до того, що є цілковито несумісним з божественним священством, яке ми маємо. …
Хочу закликати вас, чоловіки. Біжіть від хвилі аморальності, інакше вона накриє вас. Тікайте від зла цього світу. Будьте вірними своєму найкращому “я”. Будьте вірними тому найкращому, що є в вас. Будьте вірними й відданими завітам, які повʼязані зі священством Бога12.
До кожного чина, до кожного вчителя в цій Церкві, який діє в чині священства, приходить священна відповідальність звеличувати це покликання у священстві. Кожний з нас відповідає за благополуччя, зростання та розвиток інших. Ми не живемо тільки для самих себе. Якщо ми звеличуємо наші покликання, то не можемо жити тільки для самих себе13.
Як здається, багато хто з чоловіків думає, що оскільки вони були висвячені, то священство є вже їхнім назавжди, щоб вони використовували його на свій власний розсуд. Вони переконані, що можуть порушувати якийсь закон і якусь заповідь тут і там і грішити так або так, але вони все одно й далі будуть мати в собі силу священства, і що Бог буде схвалювати те, що вони кажуть в Його святе імʼя і в імʼя Викупителя. Це стає глумом, і я вважаю, що роблячи так, вони прикликають імʼя Бога надаремно. Вони опоганюють імʼя Його Улюбленого Сина. Вони оскверняють священний дар, який прийшов через висвячення, і повноваження, яке вони втратили через провину. …
… Я піднімаю голос застереження до всіх, юнаків і чоловіків, щоб ви остерігалися гріха. Провина---несумісна з божественним повноваженням. Уникайте порнографії так, як би ви уникали чуми. Уникайте статевого гріха будь-якого виду. Стережіться нечесності й обману. Я благаю вас, приборкуйте будь-який прояв гордості чи марних амбіцій. Я прошу вас заглянути в себе, щоб побачити, чи не ставитеся ви до своєї дружини чи своїх дітей з позицій домінування або примусу. …
… Я переконаний, що нашому Небесному Батьку неприємно, коли якийсь чоловік або юнак приймає висвячення, а потім дозволяє собі чинити зло. У самому цьому процесі прийняття висвячення він дає клятву і укладає завіт між собою і своїм Богом14.
Жодний чоловік, молодий він чи літній, не живе за нормами священства, якщо він принижує або знеславлює жіноцтво, якщо він не виявляє тієї міри поваги до дочок Бога, яку наш Батько Небесний виявив би до них15.
Будьмо ж хорошими чоловіками і батьками. Жодний чоловік, який є тираном у своїй сімʼї, не гідний священства. Він не може бути підходящим знаряддям в руках Господа, якщо не виявляє поваги, доброти й любові до супутниці, яку собі вибрав. Так само й кожний чоловік, який є поганим прикладом для своїх дітей, який не може контролювати свій настрій або займається чимось нечесним чи аморальним, виявить, що сила його священства перестала діяти16.
Дружина, яку ви вибрали для себе, буде вашою рівнею. … Вона не служниця вам, не ваше рухоме майно або щось таке для вас. Яким трагічним і абсолютно огидним явищем є жорстоке поводження з дружиною. Будь-який чоловік у цій Церкві, який жорстоко поводиться зі своєю дружиною, який принижує її, який кривдить її, який неправедно панує над нею, не гідний бути носієм священства. Навіть якщо його було висвячено, небеса віддаляться, Дух Господа засмутиться, і амінь повноваженням священства того чоловіка. Будь-який чоловік, який чинить так, не гідний мати храмову рекомендацію. …
… Якщо є ті, … хто винний у такій поведінці, я закликаю вас покаятися. Станьте на коліна й просіть Господа простити вас. Моліться до Нього, просячи дати силу, щоб контролювати свій язик і свою важку руку. Просіть прощення у своєї дружини і своїх дітей. …
Я впевнений, що коли ми станемо на місці суду перед Богом, там навряд чи буде згадано про те, скільки багатства ми нагромадили в житті чи яких почестей ми, можливо, досягли. Але буде поставлено прямі запитання про наші внутрішні сімейні стосунки. І я впевнений: тільки ті, хто пройшов життям з любовʼю, повагою та вдячністю до своїх супутниць та дітей, почують від нашого небесного Судді слова: “Гаразд, рабе добрий і вірний! … [У]війди до радощів пана свого” (Мт. 25:21)17.
5
Кворум священства може бути для його членів міцним якорем.
Я впевнений, що, за Господнім задумом, кворум священства має бути чимось набагато більшим, ніж клас з вивчення теології в неділю вранці. Звичайно ж, набуття духовності та зміцнення свідчення завдяки ефективному навчанню євангелії є важливим обовʼязком священства. Але це тільки сегмент в діяльності кворуму. Кожний кворум, якщо реалізується його призначення, для кожного свого члена повинен бути працюючим братерством. …
… Кворум священства є Господньою організацією для чоловіків Церкви, так само як Товариство допомоги є Господньою організацією для жінок Церкви. Кожна з цих організацій має свої обовʼязки, призначення яких---допомагати тим, хто цього потребує.
Коли було організоване Товариство допомоги, пророк Джозеф сказав жінкам цього Товариства: “Вони поспішатимуть допомогти незнайомцеві, вони литимуть оливи й вина враженим, вони витиратимуть сльози сиротам і звеселятимуть серце вдови” [Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт (2007), с. 458]. Мені хочеться сподіватись, що те саме можна було б сказати і про чоловіків-носіїв священства.
Це буде чудовий день, … коли наші кворуми священства зміцнюватимуть кожного чоловіка, який належить до них, коли кожен такий чоловік зможе щиро сказати: “Я член кворуму священства Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Я готовий допомагати моїм братам в усіх їхніх потребах, оскільки я впевнений, що вони готові допомогти мені в моїх. Працюючи разом, ми можемо зростати духовно як завітні сини Бога. Працюючи разом, ми можемо встояти, без збентеження і страху, проти усіх можливих вітрів супротивника, якої б сфери життя це не стосувалося—економічної, соціальної чи духовної”18.
Провідники і члени Церкви---і чоловіки, і жінки---працюють разом, щоб “виконувати свою роботу під керівництвом священства і за його дорученням”.
6
Вдома і в церкві чоловіки і жінки працюють разом, щоб просувати Господнє царство далі вперед.
Так, чоловіки мають священство. Але моя дружина---це моя напарниця. У цій Церкві чоловік іде не попереду дружини і не позаду своєї дружини, а поряд з нею. Вони---рівня в цьому житті у великій справі19.
Жінки цієї Церкви є сильними і здібними. Вони обіймають керівні посади і дають спрямування, мають впевнений дух незалежності і, крім того, відчувають глибоке задоволення від того, що вони є частиною цього Господнього царства і працюють пліч-о-пліч з [носіями] священства, щоб просувати його вперед20.
Я дякую моєму Вічному Батьку за відновлення святого священства, щоб “кожна людина могла говорити в імʼя Господа Бога, саме Спасителя світу” (УЗ 1:20). Я бачив красу й дивовижність цього священства в управлінні цією чудовою Церквою. Я відчував його силу, яка передавалась через мене при благословенні й зціленні недужих. Я бачив, як воно облагороджувало смиренних чоловіків, покликаних виконувати високі й важливі обовʼязки. Я був свідком того, як вони говорили із силою й повноваженням згори, нібито голос Бога говорив через них.
Я дякую Господу за свідчення, яке Він дав мені про цілісність євангелії, про її широчінь, протяжність і глибину. Священство призначено, щоб благословляти синів і дочок всіх поколінь часу---як живих, так і померлих21.
Рекомендації для вивчення і навчання
Запитання
-
Ознайомтеся з ученнями Президента Хінклі у підрозділі 1 про відновлення священства. Який досвід допоміг вам здобути свідчення про ці істини?
-
Президент Хінклі навчав: “Святе священство має в собі повноваження запечатувати на землі й мати запечатувальну дієвість на небесах” (підрозділ 2). Як ця істина застосовується в колах і приходах?, у кворумах?, у Товаристві допомоги? Як повноваження священства зміцнює ваше служіння у Божому царстві?
-
У підрозділі 3 ознайомтеся з благословеннями, які всі ми можемо отримати через священство. Яким чином ви відчували силу і благословення священства?
-
Про що ми можемо дізнатися з учень Президента Хінклі про різницю між владою священства і силою священства? (Див. підрозділ 4). Що, на ваш погляд, означає для носіїв священства “бути вірними тому найкращому, що є в н[их]? Чому носії священства не повинні “жити тільки для самих себе”?
-
Що вразило вас в описанні Президентом Хінклі кворумів священства і Товариства допомоги у підрозділі 5? Що можемо ми робити в нашому приході або нашій філії, щоб виконувати цю пораду?
-
Чому чоловікам і жінкам потрібно працювати разом як “рівні”, щоб виконувати Господню роботу? (Див. підрозділ 6).
Відповідні уривки з Писань
Євреям 5:1–4; 1 Нефій 14:12–14; Алма 13:1–9; УЗ 84:33–44; 88:133; 112:30–32
Допомога у вивченні
“Ставте запитання, які вимагають від тих, кого ви навчаєте, шукати відповіді в Писаннях і вченнях пророків останніх днів” (Навчати—немає покликання величнішого [2000], с. 62).