2007
Пророк на землі
Грудень 2007 р. року


Пророк на землі

Я завжди знала, що Ісус Христос, обіцяний Месія, прийшов на землю 2000 років тому і що ми маємо зараз на землі живого пророка Божого. Але мій батько, Рой Шварцберг, який виховувався в іудаїзмі, не завжди знав про це.

Він зростав у ортодоксальній іудейській сім’ї в Південно-Африканській Республіці і знав про таких пророків, як Мойсей та Ілля. Він знав також про чудеса, які вони вершили. Коли він слухав, як Мойсей розділив води Червоного моря або як Ілля викликав вогонь з небес, то був зачудований тим, що могли робити ці чоловіки для людей, і думав про те, чому немає пророків у наш час.

Невдовзі після того як батькові виповнилося 13, він уперше почув про пророка Джозефа Сміта. У той час він жив зі своїми дідусем і бабусею, які сповідували іудаїзм. Його мати померла, а батько одружився вдруге і приєднався до Церкви.

Одного дня старший брат мого батька, Марк, сів поруч з ним і розповів, що приєднався до Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Потім він розповів батькові про Перше видіння Джозефа Сміта і про відновлення євангелії та пророків на землі. Батько казав, що відчув щось дуже правильне, коли слухав свідчення свого старшого брата, і мій батько вже мав віру в Небесного Батька і пророків. Та новина була для нього чудовою! На землі були пророки і люди знову спілкувалися з Богом. Він хотів, щоб це так і було.

Поділившись свідченням із моїм батьком, Марк запропонував йому помолитися про це. Але, будучи хлопчиком-іудеєм, батько молився лише гебрейською, стоячи обличчям у напрямку до Єрусалима, Святого міста. Марк пояснив, як святі останніх днів моляться: ставши на коліна, склавши руки, щоб показати благоговіння. Це для нього було новим. Він став навколішки і вперше звернувся до Небесного Батька з особистою молитвою.

Хоча новина про пророків здавалася батькові істиною і він мав хороші відчуття після молитви, але все ж відмовився відразу ж зустрітися з місіонерами.

Невдовзі його разом з братом поселили в домі батьків їхньої мачухи, які були членами Церкви. По неділях сім’я ходила на причасні збори, але батько продовжував ходити до синагоги щоп’ятниці увечері й щосуботи вранці, щоб дотримуватися іудейського Шабату.

Однак він почав ходити на спільні заходи разом з братом, а коли у Південно-Африканській Республіці було запроваджено програму семінарії, то він ходив і туди. Там він дізнався про Книгу Мормона. Перший уривок з Писань, який він завчив напам’ять не гебрейською мовою, це—1 Нефій 3:7: “Я піду і зроблю те, що Господь наказав, бо я знаю, що Господь не дає заповідей дітям людським без того, щоб не приготувати шлях для них, аби вони могли виконати те, що Він наказав їм”.

Місіонери раз на тиждень зустрічалися з ним і через якийсь час батько почав ходити на причасні збори, не пропускаючи своїх зборів у синагозі. Нарешті, коли він здобув свідчення про Ісуса Христа як свого Месію, то вирішив прослухати місіонерські бесіди. Батько охристився на Різдво у 1973 році. То було його перше святкування Спасителевого народження.

Історія про шлях мого батька до істини розширила мій світогляд, а в моєму свідченні про пророків є частина його свідчення. Зараз я ношу маленьку зірку Давида на ланцюжку як символ, що поєднує мене з іудейським спадком, яким я пишаюся, але це також символ віри. Завдяки тому, що мій батько мав віру в пророків, будучи підлітком, я маю благословення такої ж віри.

Я знаю, що президент Гордон Б. Хінклі—це пророк у наші дні, так само як колись був Мойсей, і я така вдячна за це! Небеса дійсно відкриті, і через одкровення спілкування з Небесним Батьком продовжується у наші дні, як і в давнину.