Джиму потрібна моя допомога
Джин Партридж, шт. Юта, США
Невдовзі після укладення шлюбу в Солт-Лейкському храмі ми з Джимом оселилися в орендованому будиночку на узбережжі штату Орегон. Джим був топографом і працював на урядову організацію. Він перевіряв відповідність карти берегової лінії Орегону й при необхідності вносив поправки. Кожного ранку разом з іншим інженером він виїздив, щоб продовжувати роботу, закінчену напередодні. Робота була важкою, бо уздовж узбережжя росли густі ліси.
Якось увечері я вже збиралася готувати вечерю, як раптом прийшло сильне відчуття, що не потрібно нічого робити. Джим цього вечора не прийде на вечерю. Після цього з’явилася інша думка: з Джимом щось трапилося і я маю допомогти!
Я не чула голосу, але послання настільки чітко відбилося в моєму розумі, ніби його хтось промовив. Я мала допомогти йому, але де він був? Кожного дня він працював десь на узбережжі, але я не мала жодної уяви, де він працював того дня. Я відчула, що маю сісти в машину й виїхати на шосе, але де я маю повернути? Трохи повагавшись, я відчула, що слід повернути на південь. Потім я проїхала повз багато бокових доріг. Будь-яка з них могла вести до місця роботи Джима.
Я відчула спонукання звернути з головного шосе на дорогу з одностороннім рухом. Ішов дощ і через милю чи дві дорога перетворилася на місиво. Я вирішила, що слід розвернутися і їхати додому. Сутеніло. “Яку я дурницю зробила, що поїхала”,—подумалося мені.
Але як тільки я виїхала на шосе, то помітила двох стомлених засмучених інженерів. Їхній одяг був весь у грязюці, тому ніхто не хотів підвозити їх. Джим і його колега розповіли, що їхня вантажівка застрягла в багнистій калюжі. Вони намагалися виїхати, але зрештою облишили це й пішли пішки на шосе через густий підлісок.
“Звідки ти дізналася, де ми?”—розпитували вони, радіючи, що я їх знайшла. Моя радість була такою ж самою, коли я пояснювала, як мене спрямовував Дух.
Коли ми з Джимом того вечора стали на коліна в молитві, то подякували за вплив Святого Духа, який я відчула у відповідь на молитви мого чоловіка про допомогу.