До нових зустрічей
Уроки, засвоєні завдяки акваріуму
Переживання моєї дочки за одну маленьку втрачену рибку наштовхнули мене на думки про Того, для Кого ми ніколи не є загубленими чи неважливими.
Член нашого єпископату знав, що у моєї дев’ятирічної доньки є акваріум, і одного разу він запитав, чи не хоче вона більше рибок. Вони із сім’єю збиралися у відпустку, і їм потрібно було звільнити акваріум. Пропозицію було відразу ж прийнято, і на радість моєї дочки серед тих рибок була одна вагітна гуппія.
Одного дня, коли ми прийшли з церкви, моя дочка, як завжди, пішла до акваріума, щоб побачити, чи з рибками все гаразд і вони здорові. На її подив, вона побачила чотири малесенькі новонароджені рибки. Мама-гуппія почала їх народжувати. Не розгубившись, дочка переселила малюків до окремого резервуару, щоб захистити їх від більших, агресивніших рибок. Однак в усьому тому захопленні було втрачено одну маленьку рибку. Розплакавшись від такої прикрості, дочка побачила, що рибка лежить між камінчиками на дні акваріума. Вона спробувала підхопити її сачком, щоб перенести до окремої банки, але не могла підхопити рибку, не завдавши їй шкоди.
Усі новонароджені гуппії були піймані, і хоча в тій окремій банці були десятки новонароджених рибок, вся увага моєї доньки була зосереджена на тій одній рибці, що лежала між камінчиками. Вона сиділа поруч, готова перенести її до окремої банки, як тільки рибка поворухнеться. Дочка навіть відмовилася обідати і уважно стежила за акваріумом десь чотири години.
Усе, що відбувалося, торкнулося знайомих і найпотаємніших струн моєї душі. Я подумала про Доброго Пастиря, Який залишив дев’яносто дев’ятьох і пішов на пошуки однієї загубленої вівці (див. Лука 15:3–8; Іван 10:11–14). Усі ми знаємо, що відчуває людина, яка загубилася, страждає чи має духовні проблеми. Однак Спаситель ніколи не перестає вірити в нас. Він завжди поруч і простягає нам руку. Він готовий і має бажання врятувати, зміцнити і благословити нас.
Хоча ми не завжди усвідомлюємо це, наш Небесний Батько і наш Спаситель, Ісус Христос, уважно і пильно спостерігають за нами вдень і вночі. Вони глибоко переймаються нашим благополуччям і тим, які дороги ми вибираємо. Маючи безмежну любов, Вони посилають нам на допомогу ангелів, чекаючи, коли ми здобудемо достатньо сил і віри, щоб знайти безпеку та мир у Їхніх обіймах.
Пізніше того ж дня турбота моєї дочки до тієї гуппії була винагороджена. Минули довгі стомливі години чекання й надії, і маленька рибка нарешті почала ворушитися, а потім повільно випливла з-поміж камінців. Дочка обережно помістила її в окрему банку, щоб їй було затишно і безпечно. Це було для мене достатнім свідченням того, яку сильну підтримку може надавати любов.
Фотоілюстрація Джона Люка