Якими вчителями повинні ми бути?
Якщо ми дійсно бажаємо стати подібними до Спасителя, ми маємо навчитися навчати так, як навчав Він.
Тед Р. Каллістер, президент (по центру); Джон С. Теннер, перший радник (зліва); і Девін Г. Дюррант, другий радник (справа)
Воскреслий Господь майже завершив Свою місію в Америці. Незадовго до цього Він зійшов з небес і приніс світло, щоб розсіяти темряву, яка поглинула землі нефійців і ламанійців після Його смерті. Він навчав, свідчив і молився. Він благословляв, відповідав на питання і встановив Свою Церкву. Тепер, коли Він приготувався, щоб залишити Своїх учнів, Він дав їм завдання, яке мало сповнити їх упевненістю:
“Ви знаєте те, що ви повинні робити в Моїй церкві; бо ті діяння, які ви бачили, коли Я робив, є тими, які ви теж будете робити …
… Отже, якими людьми повинні ви бути? Істинно Я кажу вам, такими самими, як Я є” (3 Нефій 27:21, 27).
Ісус запросив нас стати подібними до Нього, а одна з Його величних якостей—це здібність навчати. Він є взірцевим Учителем. Щоб стати подібними до Нього, нам також потрібно стати вчителями, які виявляють більше любові і змінюють життя, і не лише в церкві, але і в наших домівках. Щоб стати такими, як Він, ми повинні мати у своєму серці палке бажання навчати так, як навчав Він.
Запитання і запрошення
Три нефійці, художник Гері Л. Кепп
Ісус часто навчав за допомогою запитань і запрошень. Обміркуйте приклад, який мав місце тоді, коли Він був зі Своїми учнями на Американському континенті. В той час, коли вони молились, Спаситель явився їм і поставив відкрите запитання-запрошення: “Що б ви хотіли, аби Я дав вам?” (3 Нефій 27:2). Як би ви відповіли, якби Спаситель поставив вам це запитання?
Учні відповіли: “Господи, ми б хотіли, аби Ти сказав нам ім’я, яким ми будемо називати цю церкву; бо є сперечання серед людей стосовно цього питання” (3 Нефій 27:3).
Христос відповів на їхнє питання Своїм: “Хіба вони не читали писання, в яких сказано, що ви маєте взяти на себе ім’я Христа, яке є Моїм іменем?” (3 Нефій 27:5). Це питання нагадало Його учням про те, що вони мають докладати певні зусилля, щоб знайти відповіді на свої запитання, і що відповіді на багато запитань можна знайти в Писаннях.
Після цього Він завершив, нагадавши учням про важливість Його імені. Він запросив їх діяти і пообіцяв їм благословення: “І той, хто візьме на себе Моє ім’я і витерпить до кінця, той буде спасенний в останній день” (3 Нефій 27:6).
Модель для навчання
У цих кількох коротких віршах, Ісус Христос дав нам божественну модель для навчання. Він почав із запитання, яке сприяє мисленню, і метою якого було зрозуміти потреби Його учнів. Після цього Він чекав на їхню відповідь і слухав її.
Коли Його учні відповіли, Він допоміг їм знайти те, що вони шукали, спрямувавши їх до Писань.
Зрештою Він зробив два запрошення і пообіцяв чудове благословення тим, хто волів діяти за Його запрошеннями. Навчальний метод Христа у цьому випадку може бути підсумований цими п’ятьма принципами:
1. Ставте ефективні запитання.
Спаситель спитав: “Що б ви хотіли, аби Я дав вам?” Це питання запрошує до різних відповідей. Коли ми ставимо такі запитання, то допомагаємо учням чітко висловити те, що вони бажають дізнатися, і допомагаємо їм зосередитися на тому, що має найбільшу важливість; ми залучаємо їх до активного навчання.
2. Слухайте своїх учнів.
Ісус Христос слухав їхню відповідь: “Господи, ми б хотіли, аби Ти сказав нам ім’я, яким ми будемо називати цю церкву”. Якщо ми уважно слухаємо, то краще підготуємося зосереджуватися на потребах наших учнів.
3. Використовуйте Писання.
Христос нагадав Своїм учням: “Хіба вони не читали писання, в яких сказано, що ви маєте взяти на себе ім’я Христа, яке є Моїм іменем?” І вчитель, і учень мають приділити час Писанням, щоб підготуватися до уроків. Вивчення Писань—це ключова частина духовної підготовки, як для вчителів, так і для учнів.
4. Запрошуйте ваших учнів діяти.
Господь запросив Своїх учнів: (1) узяти на себе Його ім’я та (2) витерпіти до кінця. У Проповідуйте Мою євангелію сказано: “Рідко повинно траплятися, або взагалі ніколи, щоб ви розмовляли з людьми або вчили їх і не запросили зробити щось, що зміцнить їхню віру в Христа”1. Це гарна порада не тільки для місіонерів, але й для всіх учителів євангелії.
5. Нагадуйте своїм учням про обіцяні за послух благословення.
Зрештою Ісус Христос пообіцяв Своїм учням, що той, хто діє за Його запрошеннями, “буде спасенний в останній день”. Христос часто обіцяє нам Свої найкращі благословення за наш послух (див. УЗ 14:7). Ми можемо чинити так само, як вчителі Його євангелії.
Наведений вище приклад ілюструє кілька важливих методів навчання, використаних Спасителем. Крім того, іноді Він навчав притчами або аналогіями. Час від часу Він кидав виклик і навіть карав Своїх наклепників. Але Він завжди навчав з любов’ю, навіть до тих, кому докоряв (див. Об’явлення 3:19).
Любіть своїх учнів
Чи ти любиш мене більше цих?, художник Девід Ліндслі
Ми також маємо завжди навчати з любов’ю й милосердям, якщо навчатимемо в Спасителевий спосіб. Любов однаково відкриває серце вчителя і учня, щоб “обидва напучава[лися] і звеселя[лися] разом” (УЗ 50:22).
Яскравий приклад любові Спасителя до Його учнів можна знайти в 3 Нефії, коли Він молиться з народом, плаче з Ним і благословляє його. Коли Він молився до Свого Батька з ними, нефійці відчували Його любов: “І ніхто не може сприйняти радість, яка сповнила наші душі в той час, коли ми чули, як Він молиться за нас Батькові” (3 Нефій 17:17).
Він радів за них зі сльозами радості і благословив їх за їхню віру, настільки великою була Його любов:
“Благословенні ви через вашу віру. А тепер ось, Моя радість повна.
І коли Він промовив ці слова, Він заплакав” (3 Нефій 17:20–21).
Велика любов уможливлює чудове навчання. У Писаннях написано, що “Його обличчя посміхалося до них” і “їхні серця були відкриті, і вони розуміли серцями своїми” (3 Нефій 19:25, 33).
Заохочуйте своїх учнів свідчити
Спаситель також дав Своїм учням можливість ділитися їхніми свідченнями. Наприклад: “Прийшовши ж Ісус до землі Кесарії Пилипової, питав Своїх учнів і казав: За кого народ уважає Мене, Сина Людського?
Вони ж відповіли: “Одні за Івана Христителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або за одного з пророків”.
Він каже до них: “А ви за кого Мене маєте?”
А Симон Петро відповів і сказав: “Ти Христос, Син Бога Живого!” (Матвій 16:13–16).
Коли Петро поділився своїм свідченням, Христос проголосив чудові благословення на нього:
“Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець.
І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її.
І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв’яжеш, те зв’язане буде на небі, а що на землі ти розв’яжеш, те розв’язане буде на небі!” (Матвій 16:17, 16–19).
Намагаючись стати взірцевими учителями, ми також часто ставитимемо запитання, які спонукатимуть учнів ділитися їхніми свідченнями, як в голос, так і в їхньому серці. Ми запрошуватимемо наших учнів прагнути набути особистий досвід у повсякденному житті, який зміцнюватиме їхнє свідчення. Тоді, якщо атмосфера в класі або вдома сприятиме присутності Духа, наші учні відчуватимуть себе комфортно, щоб ділитися духовним досвідом і свідченнями одне з одним.
Живіть згідно з тим, чого навчаєте
Ісус Христос закликав інших робити те, що робив Він (див. 3 Нефій 27:21)—наслідувати Його (див. Матвій 4:19). Він жив згідно з тим, чого навчав, і у такий спосіб навчав прикладом.
Він навчав про служіння, служачи. Який же це урок мав бути для Його учнів, коли Він обмив їхні ноги! “А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.
Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив” (Іван 13:14–15).
Він навчав про любов, виявляючи її. “Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!” (Івана 13:34).
Він навчав про молитву, молячись. Промовивши настільки особисті й настільки величні молитви, що їх не можна записати, Він сказав: “І так само, як Я молився серед вас, так і ви будете молитися в Моїй церкві. … Знайте, Я є світло; Я подав приклад для вас” (3 Нефій 18:16).
Ісус Христос дав модель для всіх учителів євангелії, які бажають навчати в Його спосіб. Будучи не такими досконалими, Яким був Він, ми можемо старанно жити за тим, чого навчаємо. Як і в словах дитячої пісні, вчителі повинні мати змогу казати: “Робіть, як я роблю; ідіть, ідіть за мною!”2
Навчайте, як навчав Спаситель
Всі учителі євангелії запрошуються використовувати наступні шість ключових принципів, які відображають способи навчання Спасителем:
1. Любіть тих, кого навчаєте.
-
Дбайте про кожного учня.
-
Зосередьтеся на потребах своїх учнів.
2. Підготуйтеся духовно.
-
Живіть згідно з тим, чого навчаєте.
-
Дізнайтеся про наявні ресурси.
3. Навчайте через Духа.
-
Допоможіть своїм учням розпізнавати Духа.
-
Будьте вчителем, який прагне навчатися.
-
Створіть атмосферу, сприятливу для навчання.
4. Досліджуйте євангелію разом.
-
Встановлюйте високі очікування.
-
Заохочуйте своїх учнів свідчити.
-
Ставте ефективні запитання.
-
Слухайте своїх учнів.
5. Навчайте доктрині.
-
Використовуйте Писання.
-
Користуйтеся історіями і прикладами.
-
Обіцяйте благословення і свідчіть.
6. Запрошуйте ваших учнів діяти.
-
Допомагайте своїм учням практикуватися.
-
Перевіряйте, що було зроблено за запрошенням.
Застосовуючи ці принципи, ми станемо кращими вчителями, кращими учнями, кращими батьками і кращими учнями Ісуса Христа. Бо Він наказав нам “навча[т]и один одного” “старанно” у такий спосіб, щоб “усі могли бути наставленими всіма” (УЗ 88:77, 78, 122). Нехай ті, кого ми навчаємо, побачать в нас щось від Взірцевого Вчителя, щоб в результаті цей досвід не тільки приніс інформацію, а й зміну серця.