Чому Ісус Христос важливий в моєму житті?
Якщо ми розуміємо все, що Спаситель робить для нас, Він стає найважливішою особою в нашому житті.
Недавно я прочитав повідомлення у блозі, де автор розповідала про те, як Спаситель відіграє важливу роль в її повсякденному житті. Мені було приємно, що вона воліла поділитися своїми почуттями, але мене засмутила відповідь одного читача її блогу: “Він геть не важливий у моєму житті—ніколи не був таким і ніколи не буде”.
Сильніше помилитися цей читач вже не міг. Рано чи пізно всім нам потрібен Спаситель. Всі ми робимо помилки, які не можемо виправити, зазнаємо втрат, які не можемо відшкодувати, і стикаємося з болями, переслідуваннями, трагедіями, тягарями й розчаруваннями, з якими неспроможні впоратися самотужки.
Гарна новина у тому, що нам не потрібно справлятися з ними самотужки.
“В момент слабкості ми можемо вигукнути: Ніхто не знає, що я відчуваю! Ніхто цього не розуміє!” Але Син Божий чудово знає й розуміє це, бо Він відчував і переніс наші особисті тягарі”,—сказав старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. “І завдяки Його нескінченній і вічній жертві (див. Алма 34:14), Він має досконале співчуття і може простягнути нам Свою руку милості”1.
Ісус є важливим для нас, оскільки через Його Спокуту, вчення, надію, мир і приклад Він допомагає нам змінювати наше життя, долати наші випробування і рухатися вперед з вірою, повертаючись до Нього і Його Батька.
Ісус уможливлює покаяння
Одна з причин, чому Ісус є настільки важливим для тих, хто щиро намагається наслідувати Його, полягає у тому, що всі ми припускаємося помилок, і нам потрібен дар покаяння, який надається через Спокуту.
Коли ми спотикаємося і падаємо, Сатана хоче, щоб ми думали, що ми не достатньо хороші, аби підвестися і повернутися на вірний шлях. Він також хоче, щоб ми забули, що євангелія—це “євангелі[я] покаяння” (УЗ 13:1; курсив додано). Однак ми знаємо, що “милість Христа реальна і дає грішнику, який кається, і прощення, і очищення”2.
Сила Спокути Ісуса Христа доступна кожному з нас, але нам слід зробити цей вибір, щоб вона працювала в нашому житті. Уявіть, що ви даруєте другові особливий подарунок—щось таке, що вашому другові дійсно потрібно, і що ви підготували через особисту жертву. Після цього уявіть, що ваш друг каже: “Дякую, але мені не дуже потрібен твій подарунок”. Що б ви відчували?
Якщо ми не запрошуємо Ісуса допомогти нам стати чистими через покаяння, це схоже на те, як ми відмовляємося від Його дару.
Ісус навчає істині
Одного разу, коли багато людей вирішили більше не ходити з Ним, Ісус спитав Дванадцятьох апостолів: “Чи не хочете й ви відійти?” Петро відповів: “До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного” (Іван 6:67–68).
Ви можете знайти Спасителеві “слова життя вічного” в Писаннях, вченнях живих пророків та шепоті Святого Духа. Вони пропонують фундамент для “щастя у цьому житті та вічному житті у світі прийдешньому”3, і вони безпечно скеровують нас назад до нашого Небесного Батька і до нашого Спасителя.
Назвіть деякі з великих істин, яким навчав Спаситель? Президент Дітер Ф. Ухтдорф, другий радник у Першому Президентстві, перелічив чотири істини в недавньому виступі на генеральній конференції:
-
“Наш Батько дав Своїм дітям великий план щастя”.
-
“Завдяки Спокуті … , ми можемо жити вічно з дорогими нам людьми”.
-
“Ми будемо мати прославлені, досконалі і безсмертні тіла, необтяжені хворобами або обмеженнями”.
-
“Наші сльози смутку і втрати будуть замінені повнотою щастя і радості”4.
Ісус пропонує надію
Ми можемо стикатися з серйозними випробуваннями, іноді нам важко довіряти Господу. Але, коли ми довіряємо Йому, це приносить нам надію, якої ми потребуємо, щоб справлятися з нашими випробуваннями.
Саме це сталося з членами сім’ї Гатрелл, яка живе у приході сестри Джин А. Стівенс. Сестра Стівенс, перший радник в генеральному президентстві Початкового товариства, сказала, що після того, як брату Гатреллу поставили діагноз—рак, ця сім’я міцно трималася за євангелію і за храмові завіти. Це дало їм надію на Божі обіцяння, що вони знову будуть разом після цього життя.
Переживши важкі дні, які передували смерті її чоловіка, сестра Гатрелл сказала: “Я знала, що Господь наглядав за нами. Якщо ви довіряєте Господу, ви дійсно можете здолати будь-яке з випробувань життя”5.
Дар Спокути дає нам надію на вічне життя—те, що нам потрібно, коли ми стикаємося з випробуваннями або смертю близької людини.
“Наш люблячий Небесний Батько дав нам дар—Свого Улюбленого Сина, Ісуса Христа, як нашого Спасителя”,—сказав Президент Генрі Б. Айрінг, перший радник у Першому Президентстві. “Завдяки цьому величному дару і благословенню Спокути Ісуса Христа всі люди мають спадок: обіцяння воскреснути і можливість для всіх, хто народився, жити вічно”6.
Ісус пропонує мир
Якщо ви коли-небудь стикалися зі стихійним лихом, про вас розпускали жорстокі чутки, ви переживали випробування, яке міняло ваше життя, розривали стосунки з другом або відстоювали правду, то ви знаєте, що вам потрібен мир Господа. “Мир Спасителя,—сказав старійшина Ніл Л. Андерсен, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів,—утихомирює вируючі вихори світу”7.
Під час недавньої генеральної конференції старійшина Андерсен поділився історією про одну дівчину з класу Лавр, яку висміювали й ображали за те, що вона відстоювала традиційний шлюб. Вона пізнала, що висміювання—це ціна того, щоб “залиша[тися] вірними Богу та вченням Його живих пророків”8.
Однак, коли ми відстоюємо щось, це не означає, що ми робимо це на самоті. Ми завжди можемо звернутися до Князя миру, коли відчуваємо себе самотніми або приголомшеними, сумними або стурбованими, наляканими або нічого не вартими. Ми робимо це, коли:
-
Молимося Небесному Батькові, щоб Дух був з нами.
-
Читаємо слова Господа в Писаннях і слова Господа, відкриті живими пророками.
-
Відвідуємо храм.
-
Досліджуємо життя Спасителя в церкві і під час семінарських занять.
-
Застосовуємо Його Спокуту, каючись в наших гріхах.
-
Ділимося нашими свідченнями про Нього.
Коли ми відчуваємо мир Спасителя, нашим серцям не потрібно ні тривожитися, ні лякатися (див. Іван 14:26–27).
“Лише Господар знає глибину наших випробувань, нашого болю і страждань,—сказав Президент Томас С. Монсон.— Він єдиний пропонує нам вічний мир у важкі часи. Він єдиний торкається наших змучених душ Своїми втішаючими словами”9.
Ісус встановлює приклад
Протягом Свого священнослужіння Ісус не просто показує шлях до щастя—Він веде цим шляхом. Через Свою Спокуту Він веде нас до любові. Через Свої вчення Він веде нас до вічних істин. Через Своє досконале життя Він веде нас на шлях послуху.
“Найкращим прикладом серед усіх людей, які будь-коли жили на цій землі, є наш Спаситель, Ісус Христос. Його служіння у смертному житті було сповнене навчання, служіння і любові до людей”,—сказав старійшина Річард Г. Скотт, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Спаситель, додав він, “запрошує нас наслідувати Його досконалий приклад”10.
Коли ми розуміємо, що Спаситель уможливлює покаяння і воскресіння, навчає життєво важливим істинам, пропонує надію і мир та встановлює досконалий приклад, Він стає центром нашого життя. І разом з Ним, як нашим другом, ми маємо сміливість відкинути страх і просуватися вперед з вірою.