Допоможіть! Хтось переживає розлучення
Автор живе в штаті Юта, США.
Коли батьки розлучаються, діти часто відчувають страх, тривогу, вину, гнів, збентеження, полегшення або сум—а іноді все разом. Якщо це сталося з тобою, або з кимось із твоїх друзів, ось кілька порад стосовно того, що може допомогти.
Я відчуваю себе полишеним. Здається, що всі, крім мене, мають досконалі сім’ї.
Досконалих сімей немає, навіть якщо вони такими здаються.
Пам’ятай, що батьки, єпископ, вчителі Початкового товариства і друзі у приході люблять тебе.
Іноді люди можуть ненавмисно казати щось таке, що ображає твої почуття. Коли таке стається, не бійся сказати їм, що ти відчуваєш, і допоможи їм знайти кращий спосіб поговорити з тобою про розлучення.
Я дуже серджуся на маму і тата.
Легко відчувати гнів, коли ти нічого не можеш зробити, аби виправити ситуацію. У тебе може навіть виникати бажання вимістити свій гнів на інших. Хоча це може бути важко, продовжуй намагатися виявляти любов до своєї сім’ї. Молись, аби отримати допомогу й подивитися на своїх батьків очима Ісуса. Він любить їх, тебе і кожного у твоїй сім’ї.
Якщо ти не можеш приборкати свої гнівні почуття, поговори з мамою або татом чи з кимось ще, кому довіряєш. Вони можуть допомогти тобі знаходити правильні способи того, як почуватися краще, наприклад: зайнятися спортом або мистецтвом.
Чи буду я зі своїми батьками на небесах?
Завдяки Спасителевій Спокуті усе буде залагоджено після того, як ми помремо. Тобі не слід хвилюватися. Що б не сталось, ти завжди будеш належати до сім’ї твоїх небесних батьків. Якщо ти будеш невпинно намагатися вибирати правду, то матимеш усі благословення, які Небесний Батько підготував для тебе.
Чи є моя вина в тому, що мої батьки розлучилися?
Ти можеш думати, що зміг би допомогти своїм батькам залишитися разом. Але правда в тому, що твоєї вини в цьому зовсім немає. Вони прийняли рішення розлучитися. Діти в сім’ї не несуть відповідальності за це розлучення.
Я боюся того, що буде потім.
Коли відбуваються великі зміни, природно хвилюватися про майбутнє. Поговори з мамою і татом. Вони хочуть знати, коли ти розстроєний, і вони можуть допомогти подолати занепокоєння і знайти відповіді на запитання. Обов’язково проси в молитві втішення.
Мені постійно дуже сумно.
Це нормально, відчувати сум. Відчувати сум під час такої великої зміни—це важливий крок до того, щоб потім почуватися краще. Навіть якщо ти часом і відчуваєш сум, продовжуй робити те, що ти любиш робити. Проводь час на свіжому повітрі. Читай хороші книги. Слухай радісну музику. Гарно вчися. Розважайся зі своїми друзями. Молись Небесному Батькові.
Якщо сум триває дійсно довго і ти погано спиш, їси, не зосереджуєшся в школі або погано робиш те, що ти зазвичай любиш робити, поговори з кимось із дорослих, кому ти довіряєш, щоб він чи вона допомогли тобі почуватися знову краще.
Все виправиться.
Як би ти себе зараз не почував, твій стан з часом покращиться. А поки що продовжуй молитися Небесному Батькові й проси втішення. Пам’ятай, що Небесний Батько та Ісус завжди наглядають за тобою і ніколи не залишать на самоті. Вони люблять тебе і твоїх батьків та допоможуть вам усім. Вони дадуть тобі силу відчувати мир і щастя.
Ілюстрація Кейті Пейн