До нових зустрічей
Він навчив мене небесному порядку вічності
З Autobiography of Parley P. Pratt (1979), 297–298.
Тепер я міг любити з духом і також з розумінням.
Фрагмент картини Джозеф Сміт і його друзі, художник Вільям Уорнер Мейджор, з люб’язного дозволу Музею історії Церкви
У Філадельфії я мав щастя ще раз зустрітися з Президентом [Джозефом] Смітом і провести кілька днів з ним та з іншими і зі святими того міста і навколишніх поселень.
Під час цих бесід він навчав мене багатьох славетних принципів стосовно Бога та небесного порядку вічності. Саме тоді я отримав від нього перше розуміння вічної сімейної організації та вічного союзу чоловіка і жінки у тих невимовно прекрасних стосунках, які по-справжньому може оцінити лише той, хто вміє по-справжньому мислити, хто має вишукане і чисте серце, бо ці стосунки лежать в основі всього, гідного називатися щастям.
До того часу я навчився з повагою ставитися до родинних почуттів і симпатій як до таких, що притаманні лише цьому перехідному стану, і від яких серце має повністю звільнитися, аби відповідати своєму небесному станові.
Саме Джозеф Сміт навчив мене цінувати сповнені любові стосунки батька і матері, чоловіка і дружини, брата і сестри, сина і дочки.
Саме від нього я навчився того, що дружина мого серця може залишитися зі мною на час і на всю вічність; що та чиста симпатія та любов, що приваблює нас одне до одного, випромінюється з джерела божественної, вічної любові. Від нього я дізнався, що ми можемо культивувати цю любов, зростати і збільшуватися в ній протягом усієї вічності; а результатом нашого безкінечного союзу буде потомство—таке численне, як зорі небесні або пісок узбережжя морського.
Саме від нього я пізнав істинну гідність і долю сина Божого, вдягненого у вічне священство, як патріарха і правителя свого незліченного потомства. Саме від нього я дізнався, що найвища гідність жіночності—це стояти, як цариця й священиця біля свого чоловіка, і правити нескінченно як матір-цариця для свого численного і зростаючого потомства.
Я любив і раніш, але не знав чому. Але тепер я люблю—в чистоті—з силою високого, піднесеного почуття, яке підніме над минущими речами цієї нижчої сфери мою душу і розширить її, наче океан. Я відчував, що Бог дійсно є моїм Небесним Батьком; що Ісус є моїм братом, і що дружина мого серця є безсмертною, вічною напарницею; добрим ангелом-служителем, даним мені для втішення, і короною слави на віки-вічні. Одним словом, тепер я міг любити з духом і також з розумінням.