Ти—квач!
Автор живе в штаті Юта, США.
Ця ідея не здавалася дуже веселою, принаймні для Еллі.
“Я хочу любити всіх людей, любить, як любить Бог” (Збірник дитячих пісень, с. 83).
“Я з таким нетерпінням чекаю на велику перерву!”—сказала Еллі Лорен, коли вони повернули свої контейнери для обідів на поличку в їхньому класі. “Тамі щойно сказала, що сьогодні ми всі разом будемо грати у квача на гральному майданчику”.
“Це буде весело,—відповіла Лорен.—Я люблю грати в квача”.
Лорен була рада і здивована, що Тамі запросила до гри Еллі. Тамі завжди погано ставилася до Еллі. Лорен була рада, що та нарешті спробувала бути до неї доброю.
“Мені спочатку треба віднести книги до бібліотеки, тож попроси, щоб без мене не починали”. Еллі усміхалася, коли бігла коридором до бібліотеки.
Лорен помчала на гральний майданчик. Коли вона туди дісталася, Тамі вже збирала інших дітей у коло. Лорен підбігла до них.
“Швидше сюди, всі!”—покликала Тамі, жестом показуючи, щоб діти якомога ближче до неї підійшли. “У мене є весела ідея, і я хочу розповісти про неї всім вам до того, як сюди прийде Еллі”.
Лорен це не дуже сподобалося.
Усі діти скупчилися у тісний гурт, щоб почути. “Замість того, щоб доганяти одне одного, як ми це завжди робимо,—сказала Тамі,—ми будемо доганяти лише Еллі. Але їй ніхто про це не повинен казати, бо потім пошкодуєте!” Тамі захихикала. Здавалося, що вона собою дуже пишається.
Лорен поглянула на інших дітей у колі. Багато з них не дуже добре ставилися до Еллі ще з дитсадка. Саме тоді діти почали дуже погано з нею поводитися. Вони насміхалися з неї і дражнили її. У більшості випадків все починалося з Тамі, а інші діти її підтримували.
Лорен ніколи не подобалося, як вони ставилися до Еллі. Вона вирішила саме тоді, що ніколи не буде робити так, як вони. Вона знала, що всі люди є дітьми Бога і до них треба ставитися по-доброму.
Лорен глибоко вдихнула і поглянула Тамі у вічі. “Ця ідея не здається мені такою вже й веселою. Не думаю, що ми повинні ставитися до Еллі таким чином. Тож я не хочу грати”.
Лорен вийшла з кола і самотньо попрямувала до школи шукати Еллі.
Принаймні їй здавалося, що вона була самотня.
Потім вона почула: “Гей, зачекай!” Лорен обернулася і побачила більшість дітей з кола Тамі. Вона не могла цьому повірити.
“Ходімо пошукаємо Еллі і почнемо свою гру в квача”,—сказав Дамон.
“Я також хочу грати!”—сказала Лія. Всі решта закивали.
Лорен усміхнулася. Жахливе почуття у її животі зникло.
“Хороша ідея!”—сказала Лорен. “А он і Еллі підходить”.
Вона обернулася і постукала Дамона по плечу. “Ти—квач!”—вигукнула вона, і побігла до Еллі. Усі діти побігли за нею.
Ілюстрації Стівена Кілі