У що ми віримо
Ми віримо, що повинні бути смиренними
“Гордовиті більше бояться людського суду, ніж Божого. “Що про мене подумають люди?” важить більше, ніж “Що про мене подумає Бог?” —Президент Езра Тефт Бенсон
Коли ми стаємо членами Церкви Ісуса Христа, ми укладаємо завіт завжди пам’ятати Його, взяти на себе Його ім’я і дотримуватися Його заповідей (див. УЗ 20:77). Будь-який гріх заважає нам дотримуватися цього завіту, але є один гріх, гірший за всі, якого нам слід уникати, бо він веде до багатьох інших гріхів—це гордовитість.
“Більшість з нас вважає, що гордовитість—це зосередженість на собі, зарозумілість, самовпевненість або пихатість,—навчав Президент Езра Тефт Бенсон (1899–1994).— Усе це—складові цього гріха, а ось те, що є суттю, або серцевиною, його, все ще залишається поза увагою”. Він сказав: “Основною ознакою гордині є ворожість [ненависть або недоброзичливість]—ворожість до Бога і наших ближніх”1.
Ворожість до Бога “відповідає духові “нехай буде моя воля, а не Твоя”. … Гордовиті не можуть сприйняти владу Бога, Який дає скерування їхньому життю. … Горді хочуть, щоб Бог погоджувався з ними. Вони не зацікавлені у тому, щоб змінити свої погляди, аби погодитися з поглядами Божими”2.
Ворожість до ближнього виявляється дуже багатьма шляхами: “причіпки, плітки, обмови, нарікання, життя не за своїми статками, жадання чужого, заздрість, невдячність і небажання похвалити, що могло б надихнути інших людей, а також непрощення і ревнощі”3.
Гордовитість перешкоджає нашому розвитку, шкодить нашим стосункам і обмежує можливості в служінні. Президент Бенсон пропонує таке рішення: “Протиотрутою для гордовитості є покірність—лагідність, смиренність. Нею є скрушене серце і упокорений дух”4. Він навчав, що “покірність—це прийняття волі Бога, і виявляється вона в страхові перед Його присудами та задоволенні потреб тих, хто нас оточує. … Давайте упокоримося за власним вибором”5.
Наступні ілюстрації показують, яким чином ми можемо прийняти рішення бути покірними.
Ми можемо виявляти покірність таким чином:
Приймати пораду і виправлення.
Надавати безкорисливе служіння.
Служити на місії.
Виконувати сімейно-історичну роботу і часто відвідувати храм.
Молитися із справжнім наміром.
З Учення Президентів Церкви: Езра Тефт Бенсон (2014), сс. 255–256.
Ілюстрації Девіда Хаббена