Не від світу
Бути членом Христової Церкви у сьогоднішньому світі може бути складно, але ми можемо знаходитися у цьому світі і не піддаватися його впливу.
Чи замислювалися ви колись над походженням вислову “бути у світі, але не від світу”? Це не просто девіз чи влучне використання прийменників—ці слова були сказані самим Ісусом Христом.
Уявіть собі вечір перед Його розп’яттям. Він зустрівся зі Своїми апостолами, омив їм ноги, навчав їх і дав їм причастя. У якусь мить під час того вечора Він вголос молився Своєму Батькові за апостолів:
“Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.
Не від світу вони, як і Я не від світу. …
Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх” (Іван 17:15–16, 18).
Сам Спаситель прожив усе Своє життя, знаходячись у світі, але будучи не від світу. Його спокушали, але Він не піддався спокусі. Він уникав зла. Він спілкувався з учнями та віруючими, а також з грішниками та лицемірами. Він був взірцем для всіх.
Залишаючи Своїх учнів, Він не казав їм різкими словами: “Якщо я це робив, ви можете це робити”. Натомість Він виявляв співчуття. Він молився Батькові, щоб той допоміг їм. Але Він не молився про те, щоб перед ними не поставали виклики. Протягом Свого життя на землі та через Своїх сучасних пророків і апостолів Спаситель навчав, що для нас важливо чинити добрий вплив у світі.
Молодь по всьому світу постійно стикається з викликами під час мандрівок коридорами навчальних закладів, спілкування з друзями та участі в позакласних заходах. Але, коли Спаситель на їхньому боці, а євангелія в їхніх серцях, вони знайдуть шляхи, як утримувати себе, щоб не бути від світу. Прочитайте, як деякі з них роблять вибір наслідувати приклад Спасителя.
Завзято займатися справою
Коли я стикаюся зі спокусою, я запитую себе: “Що зробив би Ісус?” або “Чи наблизить це мене до целестіального царства?” Я відвідую семінарію кожного ранку, незважаючи на те, що дуже втомлена, бо це допомагає мені духовно зростати. Читання Писань з метою дізнатися щось нове або те, що може допомогти мені стати кращою людиною, є джерелом скерування, яке допомагає мені. Дотримуючись святості Суботнього дня і відвідуючи наші заходи, ми можемо краще перемагати Сатану. Коли ми завзято займаємося справою Господа, Він може допомогти нам у всіх складних ситуаціях, з якими ми стикаємося.
Бренда Х., 17 р., шт. Міннесота, США
Зміцнюватися завдяки іншим
Я дотримуюся своїх норм, беручи участь у заходах зі своїми подругами з церкви. Звичайно ж, я запрошую на заходи подруг, які не належать до Церкви, щоб вони могли бачити і розуміти, чому я прагну дотримуватися цих норм. Гарним прикладом для мене є мої батьки і старший брат. У мене багато прекрасних друзів, які не належать до Церкви, але які також є для мене чудовим прикладом. У них є багато хороших якостей, які я хотіла би розвинути в собі.
Селіна В., 15 р., Німеччина
Відстоювати свою позицію вголос
У Данії вважається дивним, якщо ти ходиш до церкви, не вживаєш алкогольних напоїв і дотримуєшся високих норм. Але на власному досвіді я пізнала, що якщо ти не надто сором’язлива, щоб говорити про цінності, які відстоюєш, тоді швидко здобуваєш значну повагу однолітків. Я бачила, що люди вважають, що це “класно”, коли інші відстоюють свою позицію саме так.
Емма К., 18 р., Данія
Хай ваше світло сяє
Кілька років тому моя команда з регбі брала участь у турнірі, що тривав цілий тиждень. Це означало провести сім днів далеко від дому, батьків і церковних провідників. Оскільки ми відвідували школу, що належить Церкві, кожен у моїй команді був членом Церкви. Того тижня майже щовечора інші команди у нашому готелі влаштовували у своїх кімнатах вечірки з гучною музикою, танцями, алкогольними напоями, палінням та викриками грубих слів одне до одного. Наша команда збиралася в одній кімнаті, де за нашою традицією вивчала Писання і проводила вечірні молитовні збори. Як приємно було робити те, що правильно, без настанов наших батьків. Після того, як інші команди з подивом спостерігали за нами, ми здобули їхню повагу. Вони поводилися тихо, коли знали, що ми проводимо вечірні молитовні збори. Здавалось, що їх цікавило те, що ми робимо, і дехто з них навіть приєднався до нас, щоб разом читати Писання і молитися.
Ми не перемогли на турнірі того тижня, але наша перемога була в іншому. Ми змогли сяяти своїм світлом, і своїм прикладом змінити серця і думки.
Елізара Е., 20 років, Самоа