2018
Старійшина Девід П. Хомер
May 2018


Старійшина Девід П. Хомер

Генеральний авторитет сімдесятник

Старійшина Девід П. Хомер

Одне з найперших згадувань старійшини Девіда П. Хомера, повʼязане з євангелією,—це коли його було призначено у 14-річному віці бути напарником у домашньому вчителюванні для члена їхнього приходу, у якого, за словами старійшини Хомера, “був незвичайний підхід до домашнього вчителювання”. “Він не просто приходив додому до людей, щоб відвідати їх; він служив їм, задовольняючи їхні потреби”.

Удвох вони молилися про призначені їм сімʼї, говорили про них і робили це не як дорослий з юнаком, а як напарники у служінні священства. “Я дізнався, що Дух приходить зі служінням і допомагає в служінні”,—сказав старійшина Хомер.

Той урок він ніколи не забував у своєму житті і у подальшому служінні в Церкві: територіальним сімдесятником чи провідником в ясельній групі, чи відповідальним за дошку оголошень—у будь-якому покликанні, в якому він служив, поки він і його дружина жили у Мельбурні, Австралія.

Девід Пол Хомер народився 25 квітня 1961 р. в Солт-Лейк-Сіті, штат Юта, США, в сімʼї Фредеріка і Філліс ЛеНіл Хомер. Після своєї місії в Гонконгу з 1980 по 1982 рік він зустрів Ненсі Дренсфілд, яка закінчила навчання в Університеті Бригама Янга, на духовному вечері релігійного інституту в Солт-Лейк-Сіті, де вона працювала і відвідувала заняття в Університеті Юти. Вони одружилися у Солт-Лейкському храмі 31 липня 1984 р. У них пʼятеро дочок і син.

Старійшина Хомер здобув ступінь бакалавра в галузі економіки в Університеті Юти і ступінь магістра з управління бізнесом в Уортонській школі бізнесу при Пенсильванському університеті.

За свою 30-річну карʼєру керівника вищої ланки в General Mills йому і його дружині довелося жити в Маямі, шт. Флорида, США; Міннеаполісі, шт. Міннесота, США; Берлінгтоні, пров. Онтаріо, Канада; Сен-Сюльпіс, кантон Вод, Швейцарія.

Старійшина Хомер служив президентом колу, єпископом, президентом кворуму старійшин і виконавчим секретарем приходу. Як територіальний сімдесятник він почав своє служіння в Канаді і продовжив його в Європі, де й служив протягом чотирьох останніх років до свого підтримання як генерального авторитета сімдесятника 31 березня 2018 р.