Послання президентства території
Служіння—заклик від Господа і пророка
Брати і сестри, де ви були, коли вперше почули, як Президент Рассел М. Нельсон пояснював нам, що вже не буде програми домашнього і візитного вчителювання? Господь через Свого пророка проголосив “новіший, вищий та святіший спосіб служіння”. Коли ми почнемо докладати зусиль у цьому напрямку “двері відчиняться, і люди будуть благословенні” (Виступ Президента Рассела М. Нельсона на зборах провідників перед початком генеральної конференції, 29 березня 2018 р.). Чи ви думали про це? Чого від вас і мене очікує Господь?
Спаситель навчав: “Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!” (Іван 13:34, курсив додано) Це заповідь, але це також і запрошення. Це запрошення стати подібними до Нього. До того часу, поки ми не станемо працювати, аби любити так, як любить Він, ми не зможемо стати справжніми учнями, якими Він хоче, щоб ми були. Це запрошення для того, щоб допомогти нам думати не тільки про себе, але й допомагати іншим. Цікавитися іншими людьми, щиро допомагати їм, любити їх та служити їм—це саме те, що робив би Спаситель. Коли ми робимо це з чистою любов’ю, то розвиваємо ті якості Христа, які нам потрібні.
Президент Нельсон додав, що брати-служителі та сестри-служительки “коли дізнаються про потреби своїх членів Церкви, то з молитвою шукатимуть одкровення у Господа. Потім під проводом і спрямуванням Духа вони піклуватимуться про ці потреби. Їхнє служіння буде люблячим та натхненним піклуванням, щоб піднімати та зміцнювати інших”. Кого ви відвідуєте? Як ви можете допомогти їм? Вам не потрібно чекати, щоб вам дали призначення. Зверніться до Господа, з молитвою запитайте у Нього про те, як ви можете бути знаряддям у Його руках, щоб благословляти людей. Коли ви будете розмірковувати над тим, що можете зробити, щоб допомогти тим, кому ви служите, Він надихне вас.
Інколи ми можемо думати, що не хочемо втручатися у чиєсь життя або що нас не стосується те, що ці люди роблять. Однак пам’ятайте, що справжня відповідь на запитання: “Чи я сторож брата свого?”—це “Так”. Ми всі брати і сестри, і ми маємо допомагати одне одному. Ця нова програма служіння допомагає нам робити це багатьма способами. Ми можемо (і повинні) час від часу відвідувати їх, але іноді це означає зателефонувати їм та запитати, як їхні справи; у дні, коли вони не приходять, сказати, що ми сумували за ними, чи, можливо, відправити їм текстове повідомлення зі словами підтримки, якщо вони їх потребують. Постійно питайте Господа, що ви можете зробити. Як ви можете допомогти тим, кому ви служити, відчувати Духа у своєму житті. Станьте знаряддям, щоб благословляти інших. Коли ми губимо себе у Божому служінні, ми знайдемо себе, і ми отримаємо радість та мир, коли надаємо ці благословення іншим.
Кожен з нас має запитувати себе: “Чи я такий служитель/така служителька, яким/якою Спаситель хотів би, щоб я був/була? Що ще я можу зробити, щоб торкнутися сердець тих, кому я служу?” Якщо ми будемо запитувати дуже щиро, відповіді на ці запитання прийдуть через Святого Духа. Нехай кожен з нас будує Господню Церкву, об’єднуючись у допомозі одне одному наближатися до Госопода.