Досвід моєї місії
Слухатися Господа у всьому
У Книзі Мормона є багато віршів, які мені подобаються, і один з них—це слова Нефія (1 Нефій 3:7): “І сталося, що я, Нефій, сказав моєму батькові: Я піду і зроблю те, що Господь наказав, бо я знаю, що Господь не дає заповідей дітям людським без того, щоб не приготувати шлях для них, аби вони могли виконати те, що Він наказав їм”.
Я також вирішив дослухатися до слів Господа і виконати Його наказ—служити на місії повного дня, щоб ділитися Його словом з ближніми. Але перед тим як поїхати, я розповів про Церкву своєму чудовому другові, Олегу. Він познайомився з місіонерами, а потім я поїхав. Я служив з червня 2016 року до червня 2018 року в Українській Київській місії та чотири місяці в Прово, штат Юта.
На місії я завжди молився за друга і за те, щоб він прийняв євангелію. Коли я писав йому листи, то завжди просив його виконувати три пункти: молитися, читати Книгу Мормона і ходити в приход. Але він ніколи мені на це не відповідав. Проте у мене була віра в те, що він буде це робити. Через півтора роки мого служіння на місії Олег написав мені листа, що буде хреститися. Це для мене був чудовий подарунок!
Коли я повернувся додому, ми разом поїхали на конференцію для молоді віком від 18 до 30 років. Це був чудовий час! Тепер я молюсь з надією на те, що колись Олег теж вирішить поїхати на місію, оскільки це чудова духовна школа.
Під час служіння на місії я неодноразово переконувався в тому, що треба слухатися Господа у всьому. Ось одна історія, яка добре підтверджує набутий мною досвід.
У той день у нас з напарником було заплановано декілька зустрічей, але одна сім’я повідомила, що вони захворіли і не можуть з нами зустрітись. Ми взялися за інші справи, але потів, скасували два уроки і все ж таки вирішили відвідати сім’ю, яка захворіла, щоб допомогти їм чимось, якщо буде потрібно.
Вони жили в будинку на колесах (трейлері), і вдома були тільки діти: дівчинка 13 років і хлопчик 9 років. За правилами, ми не могли увійти до будинку і спілкувалися, стоячи на вулиці. Але через відкриті двері ми помітили сильно розжарену піч. Діти сказали, що батьки закинули дрова і пішли по своїх справах. І тут ми помітили, що на даху з’явився дим.
Ми покликали пожежників, зателефонували батькам і вогнегасником почали гасити вогонь, який з’явився. Все закінчилося добре. Сім’я була дуже нам вдячна. Вони сприйняли як диво те, що ми опинилися в належний час біля їхнього будинку. Ця подія зміцнила наше і їхнє свідчення про те, що Небесний Батько знає нас, любить і піклується про кожного. У тій родині членом Церкви був тільки чоловік, але через декілька місяців охрестилися і його дружина, і діти.
Я знаю, що рішення служити на місії—це дуже правильне рішення, тому що ми служимо людям, Богу і зростаємо духовно. Завдяки моєму місіонерському досвіду я зрозумів, наскільки важливо слухатися Господа у всьому.