Як нотатки моєї матері благословили мене

Дуглас Хеджер

шт. Невада, США

Одного вечора я розмірковував, з яким посланням звернутися на найближчій конференції приходу. Я вивчав Писання упродовж тижня, і хоча багато чого навчився і зрозумів, однак усе ще не мав чіткого уявлення, що, за волею Господа я, як президент колу, маю сказати членам приходу.

У щирій молитві я просив Духа скерувати мої думки. Потім я відкрив Писання і почав знову читати. Розумом я відразу ж звернувся до цілей, які ми нещодавно обговорювали з єпископом. Серед тих цілей була така: користуватися посібником Проповідуйте Мою євангелію, щоб ділитися євангелією з друзями і сусідами.

Я відчув спонукання присвятити час того вечора вивченню посібника Проповідуйте Мою євангелію. Я взяв примірник і відкрив його навмання. На тій сторінці я знайшов два написаних від руки посилання—1 Нефій 8:8–11 і 1 Нефій 11:21–22. Я придивився і зрозумів, що ті посилання були написані рукою моєї матері. Моя мила матуся померла кілька років тому, через два місяці після свого 80 дня народження. Вона була прикладом сміливості й безкорисливості, завжди бачила в людях добро. І вона любила Писання.

Я відкрив Писання на тих віршах, щоб побачити, що спонукало її написати їх. Коли я прочитав вірші, в розумі відразу ж виникло розуміння того, що я маю казати. То було просте послання, що члени Церкви, які скуштували смачний плід євангелії, можуть іноді забувати, що багато інших людей шукають той самий плід. Нам необхідно звертатися до тих людей і казати їм, де його шукати.

Я думав про свою милу матусю, коли проглядав до кінця посібник Проповідуйте Мою євангелію. Не було ні імені, ні інших нотаток або чогось, що вказувало б, що ця книга колись належала їй. Я з подивом розмірковував про ланцюжок духовних спонукань, які привели до цього моменту. Дух підтвердив мені, що я отримав спрямування думок, саме про що я і молився. Однак багато років тому, коли моя мама писала ті посилання, вона не знала, що Господь скористається ними, аби відповісти на смиренну молитву її сина.