Це все скеровано небесами

Мені випав надзвичайний привілей взяти інтерв’ю у кожного з членів Кворуму Дванадцятьох Апостолів, щоби написати про святе апостольство (див. “Ми є свідками” с. 12).

Після зустрічі з президентом М. Расселом Баллардом, діючим президентом Кворуму дванадцятьох, я зазирнула в його кабінет. Він сидів за столом і писав виступ для генеральної конференції. Він має найдовший стаж серед генеральних авторитетів Церкви—його було підтримано членом Першого кворуму сімдесятників у 1976 році. Він виглядав стомленим і сповненим енергії в той же час. “Як справи?”—запитав він у мене, а потім по-доброму порадив: “Не перевтомлюйтеся”. З огляду на те, що я виходила з кабінету людини, яка прийняла покликання в буквальному розумінні покласти все своє життя заради служіння Господу, та коротка розмова мала для мене велике значення.

Дванадцятьох покликають “управляти всіма … справами [Церкви] в усіх народах” (Учення і Завіти 107:33). Однак коли ви поруч з ними, центр їхньої уваги змінюється—від всесвітньої Церкви до конкретної людини, яка знаходиться перед ними. Вони прийняли своє покликання, залишивши посади, що високо цінуються у світі; втім, коли я виходила з їхніх кабінетів, єдине, що я могла про них сказати—смиренні й добрі.

“Я іноді запитую себе: “Як так сталося, що я перебуваю серед цих величних чоловіків?”— розповідав мені президент Баллард.— Потім він свідчив: “Це все скеровано небесами”. Сподіваюсь, що ви із задоволенням дізнаєтеся трохи більше про покликання апостола.

Сара Джейн Вівер

Редактор газети Church News