Мій найкращий робочий день!
Старійшина Джоні Л. Коч
Сімдесятник
Якщо ви навчитеся любити й цінувати роботу, ви також знайдете велике джерело радості.
Фотографії від Getty Images
Кілька років тому я знаходився в аудиторії Черчилл-коледжу Кембриджського університету в Англії на щорічній зустрічі однієї компанії, на яку я працював. Того разу я мав привілей отримати від президента цієї всесвітньої компанії та від генерального директора нагороду, яку вручали моїй команді за чудово виконану того року роботу.
Коли керівники цієї всесвітньої компанії, яка нараховує 80 тис. співробітників, аплодували мені й хвалили нашу команду за досягнуті результати, я подумав: “Це, мабуть, найкращий день за всю мою роботу!” Атмосфера того моменту була хвилюючою.
Розламаний хліб
Але потім подумки я повернувся на 40 років назад, у свій перший робочий день. Мій батько був власником пекарні й випікав хліб, який постачався до багатьох маленьких базарчиків у нашому місті на півдні Бразилії. Коли я був малою дитиною, то постійно просив батька взяти мене з собою на роботу. Одного дня він нарешті погодився!
Мама пошила мені маленький білий фартушок і кухарський ковпак, й ми з татом пішли до пекарні. Ми разом місили й готували тісто, вручну формували тісто в паляниці й клали паляниці в цегляну піч. Коли хліб був готовий, ми за допомогою дерев’яної лопати обережно вийняли його. Кілька секунд ми чекали, а потім розламали паляницю ще теплого хліба. Він був надзвичайно смачний!
Поміркувавши, я вирішив, що отримання нагороди в Кембриджі було моїм другим найкращим робочим днем. Найкращий і найщасливіший день пройшов у набагато скромнішому місці: в маленькій пекарні, де не було ні глядачів, ні овацій. Там були лише ми з батьком. Того дня він навчив мене любити й цінувати роботу й допоміг відчути радість від того, що я зробив щось власними руками, почавши з нуля. Я зрозумів, що сумлінна праця приносить задоволення як тілу, так і душі.
Робота—це благословення
Коли Господь сказав Адаму і Єві “у поті свойого лиця ти їстимеш хліб” (Буття 3:19), це звучало, як догана. Насправді Він давав їм можливість відчути радість і задоволення від того, що вони стануть самодостатніми, забезпечуючи власні бажання і потреби.
Багато з нас дивиться на роботу лише як на спосіб забезпечувати себе й сім’ю, або, можливо, спосіб здобути статус в суспільстві, працюючи на престижній роботі. Однак більш важливо, що за планом Бога ми маємо працювати, аби здобути глибоке відчуття задоволення від виконаного завдання, створення чогось нового, інновацій, покращення того, що вже існує та від привнесення чогось цінного для світу, в якому живемо.
З огляду на духовний аспект, зосереджене на євангелії життя завжди включає роботу. Старійшина Д. Тодд Крістофферсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “Життя, що посвячується, сповнене праці, іноді нудної, іноді непрестижної, іноді маловдячної, але завжди праця щось поліпшує, упорядковує, якось підтримує, надихає, допомагає, здобуває”1.
У дитинстві вас мабуть питали: “Ким ти станеш, коли виростеш?” У підлітковому віці те запитання найвірогідніше перетвориться на таке: “Що ти будеш вивчати в коледжі?”
Пристрасть, честь і мета
Яку б професію ви для себе не обрали, на якій би роботі не працювали, прагніть виконувати свою роботу пристрасно, чесно й маючи мету. Вам слід старанно працювати і завжди намагатися досягати найкращих результатів. Таке ставлення до роботи допоможе вам досягнути матеріальної, емоційної та духовної стабільності. Можливість працювати—це благословення від Господа. Якщо ви навчитеся цінувати й любити роботу, то знайдете щастя й мету в житті, які приходять завдяки самозабезпеченню.
Я й досі чую аплодисменти і слова похвали від присутніх в Кембриджському університеті, але більш дорогими для мене є спогади про день у пекарні з моїм батьком і запах тих паляниць хліба, коли їх вийняли з печі.