Обіцяння дитині
Льювія Паредес Кабрера
Юкатан, Мексика
Ілюстрації Паскаля Кемпіона
Кілька років тому я була в глибокій депресії. Єдине, що давало мені хоч невелику мотивацію—це моя найкраща подруга і її діти. Ми ходили на прогулянки у вихідні, й мені це подобалося. Однак з часом ми почали ходити на прогулянки все рідше й рідше. Я сумувала за подругою та її сім’єю. Пізніше я дізналася, що прогулянки стали рідшими через те, що моя подруга разом із сім’єю знову почала ходити до церкви, до якої вона не ходила багато років.
Одного разу вони запросили мене на обід. Коли я знову їх побачила, то так зраділа. Я сказала, як сумую за ними. Шестирічна донька моєї подруги запропонувала рішення цієї проблеми, запросивши мене ходити до церкви разом з ними. Тож довго не роздумуючи, вона запросила мене до церкви.
О ні! Як мені було пояснити цій сім’ї, що відвідування церкви було хорошою справою для них, але страшенною нудьгою для мене? Я роками не ходила до церкви, але як я могла відмовити дитині? Я сказала, що піду, але правда була в тому, що я не мала найменшого наміру дотриматися свого обіцяння.
Тієї неділі я пішла снідати зі своїм батьком. Мій мобільний телефон постійно дзвонив, нагадуючи про обіцяння маленькій дівчинці піти разом з нею до церкви. Я не зважала на дзвінки, аж поки батько не запитав, чому я не відповідаю. Я сказала, що мене запросили піти в церкву, але я не хочу йти. Він усміхнувся і сказав: “Льювія, ніколи не давай обіцянь дитині, якщо ти не збираєшся їх виконувати”. Я вирішила виконати своє обіцяння.
Коли я прийшла до церкви, то відчула щось особливе, чого я не могла описати. Я й досі не можу пояснити, як це сталося, але наступної неділі я знову опинилася там, і наступної, а потім ще однієї, аж поки не зрозуміла, що саме я відчуваю—Святого Духа.
Члени Церкви допомогли мені почуватися там, як вдома. Безсумнівно, Церква мене зацікавила. Я почала зустрічатися з місіонерами і також почала здобувати свідчення. Відвідування місіонерів почали ставати більш регулярними, і моє розуміння євангелії зростало, аж поки я не відчула величезного бажання охриститися. Я охристилася трохи пізніше і зараз насолоджуюся благословеннями євангелії. Тому я дуже щаслива, що дотрималася обіцяння, даного шестирічній дівчинці.