Портрети віри
Іона Вікайра
Кайкохе, Нова Зеландія
Іона любить займатися спортом---waka ama. Цим новозеландським словом називають каное з балансиром чи аутригерне каное. Іона любить бути на воді, подалі від напруження, який вона відчуває на роботі.
Хоча Іона, як співробітник виправного закладу, має певні труднощі, вона знаходить силу і залишається спокійною завдяки вірі в Ісуса Христа.
Крістіна Сміт, фотограф
Я працюю співробітником виправного закладу вже сім років. Один рік я працювала в жіночій в’язниці; потім мене перевели до чоловічої в’язниці, де я працювала останні шість років.
Серед найзворушливіших історій за час моєї роботи співробітником виправного закладу була та, коли мати возз’єдналася зі своїми дітьми. Вона не бачила своїх дітей чотири чи п’ять років. В очах дітей можна було бачити сльози і біль від того, що стільки років вони були в розлуці. Зустріч була надзвичайною, але як офіцер я не мала права проявляти емоції. То було дуже важко. Мені довелося відвести погляд, щоб взяти себе в руки і справитися з почуттями. Оскільки я сама мати, то навіть уявити не можу, як можна бути без дітей упродовж років і не мати змоги їх бачити, поговорити з ними або навіть розповісти про свої почуття до них.
Як співробітник виправного закладу я маю бути сильною. Необхідно вміти захищати себе і контролювати ситуацію. Іноді виникають суперечки, тож треба бути твердою у спілкуванні з іншими. Особливо під час розмов з ув’язненими і вирішення складних, а іноді й нестабільних ситуацій. Через це дехто може подумати, що я сувора, важка людина, але я не залишаюся такою постійно.
На роботі я відчуваю мирське оточення, але коли іду з роботи---коли я вдома чи в церкві---я почуваюся по-іншому завдяки духу, що на мене впливає. Один з радісних моментів життя за євангелією полягає в тому, що вам не потрібно бути від світу. Ви у світі, але вам не потрібно бути з тим світом.
Мені завжди подобається, коли настає неділя, бо я можу бути в церкві й бенкетувати духовно та згадувати нашого Господа і Спасителя---Ісуса Христа. Мені подобається, що я можу це мати. Служіння в Церкві й усе, пов’язане з євангелією, приносить мені задоволення.
Колись я була від світу й засвоїла багато важких уроків. Я така вдячна тепер за те, що повністю активна в євангелії Ісуса Христа. Мені часто хочеться, щоб усі люди на роботі змогли відчувати радість, яку я відчуваю як член Церкви.
Я зрозуміла, що коли люди у вас на роботі знають, що ви член Церкви, то будуть поважати вас і Церкву, якщо побачать, що ви не дозволяєте собі занижувати норми з огляду на оточення, в якому знаходитеся. Тому для мене так важливо бути хорошим прикладом святої останніх днів.
У кожній ситуації я думаю: “А якої поведінки очікує від мене Спаситель?” або “Як, за Його сподіваннями, я маю з цим справитися?” В усьому, що я роблю, я намагаюся бути певною, що мої дії відображають те, що зробив би Спаситель. Це дуже допомагає мені бути більш врівноваженою і спокійнішою в усьому тому хаосі складних обставин моєї роботи.
Я вдячна Спасителю і Небесному Батьку за випробування і труднощі, які я змогла подолати завдяки вірі в Них. Кожного разу під час випробувань я молюся і завжди відчуваю спокій у серці. Я знаю, що не можу жити без Них. Я завжди визнаю Їхню руку в усьому, що роблю.