“Чи я можу допомогти?”
Коли я почула голос, то згадала, що нещодавно отримала дар Святого Духа.
Фотоілюстрація від Getty Images
Приблизно через два місяці після свого хрищення я перетинала автомагістраль пішоходним мостом у районі, що називається Посто-Дуду, в місті Парнамірім у Бразилії. Я йшла до автобусної зупинки на протилежній стороні вулиці.
Коли я йшла, то минула жінку яка спиралася на захисні перила. Голова у неї була похилена, і її всю трусило. Здавалося, що люди з побоюванням проходили повз неї. Я подумала, що, можливо, у неї психічні розлади.
Після того як я пройшла повз неї, то почула голос, який звучав так само чітко, як і людський: “Повернися!” Я нікого не бачила поруч із собою і подумала, що то мені почулося.
Я пройшла трохи далі, коли знову почула голос: “Повернися!” Я подумала про те, що слід повернутися, однак продовжувала іти, міркуючи, чи не вдарить мене та жінка, якщо я до неї повернуся.
Коли я дійшла до іншої сторони переходу, то втретє почула голос: “Повернися!” Я зупинилася, згадавши про те, що нещодавно отримала дар Святого Духа і благословення мати скерування від Духа. Я поспіхом повернулася до жінки.
“Вибачте, чи я можу допомогти?”— запитала я.
“Так,—відповіла вона зі сльозами на очах.— Мені потрібно дістатися на той бік, щоб сісти на мій автобус, але я не можу, бо боюся висоти. Я вже давно тут стою, не знаючи, що робити”.
“Я вам допоможу,—сказала я їй.— Тримайтеся за мою руку, закрийте очі і разом ми дійдемо до іншого боку”.
Вона міцно взяла мене за руку, заплющила очі й повільно пішла зі мною на інший бік. Вона сказала, що довго молилася, аби Бог допоміг їй перейти вулицю. Потім вона подякувала і попросила Бога благословити мене. Після того, як вона сіла в свій автобус, я певний час розмірковувала над тим, що зараз відбулося.
“Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть”,—сказав Спаситель (Іван 10:27). Того дня я дізналася, що один з найкращих способів іти за Ним і відчувати Його любов—це дослухатися до голосу Духа, коли Він закликає нас допомагати іншим.