Лише у цифровому форматі: Портрети віри
Я повернулася завдяки служінню
Повернення до Церкви дало мені спокій, і я зрозуміла, що в житті є справді важливим.
Фотографія Леслі Нільссона
Мій домашній учитель Вел Ріггс був нашим єпископом, а пізніше президентом колу. Він керував місцевим інститутом релігії. Він уже мав іти на пенсію й повертатися додому, до шт. Юта, США, але він сказав мені, що не поїде доти, доки я не укладу шлюб у храмі.
“Тоді вам доведеться залишитися тут назавжди,—сказала я йому.— Я не знаю, чи це коли-небудь станеться”.
“Oбов’язково станеться”,—казав він.
Він вірив у мене і ніколи не здавався. Він навіть телефонував мені, коли я була на роботі. Я казала: “Президенте, я в ефірі!” А він відповідав: “Моя дружина робить печиво. Увечері ми зайдемо!”
Він залишався в Батон-Руж, аж поки я не повернулася до Церкви, і спостерігав за моїм духовним зростанням. Коли у 2008 році стався економічний спад, він був першим, кому я зателефонувала.
“Президенте Ріггз,—сказала я,—я втратила роботу на радіостанції!”
“Чудово!”—відповів він.
“Чудово?— відповіла я.
“У тебе все буде гаразд”,—сказав він мені.
Коли я зателефонувала своїй візитній вчительці, вона також сказала: “Чудово!”
Чому вони раділи через те, що я втратила роботу? Тому що кожного разу, коли розмовляли зі мною, то розуміли мої труднощі. Однією ногою я була в Церкві, а однією—у світі. Втрата роботи обернулася великим благословенням. Це допомогло мені обома ногами стояти у Церкві.
Я була неактивною. У мене були важкі стосунки з людьми. Мені, молодій людині, було дійсно дуже важко. Я молилася про своє життя і намагалася триматися.
Люди казали: “O, ти знайомишся з видатними людьми, ти подорожуєш, ти робиш те, ти робиш це”. Але це не приносило спокою. Це не був успіх.
Спокій, який дає Спаситель, ні на що не схожий. Повернення до Церкви—ось що принесло мені спокій. Укладання храмового шлюбу—оце успіх. Мати вічну сім’ю—це життя.
Господній план
Коли у Господа є план, це Його план, хоча він може не співпадати з вашим. Після втрати роботи мої очі почали відкриватися, і все почало змінюватися. Президент Ріггз залишався, і він спостерігав за моїм зростанням. Моє свідчення стосовно служіння є дійсно сильним. Важливо не махнути на людину рукою. Саме служіння підопічним допомогло мені повернутися.
Я познайомилася зі своїм чоловіком Дастіном під час заходу за участі Глейдіс Найт, коли вона приїздила зі своїм хором. Він і його батьки—найкращий для мене приклад. Вони допомогли мені здобути міцніше свідчення і моя свекруха допомогла мені стати такою, якою я є сьогодні. Вона і моя мама є опорою для мене. Президент Ріггз мав рацію: я дійсно уклала храмовий шлюб у 2009 році в храмі Батон-Руж, шт. Луїзіана.
Сьогодні я керую своєю неприбутковою організацією для дівчаток. Я була президентом Товариства молодих жінок і скористалася методами і структурою та всім, що ми вивчаємо в церкві, для своєї організації. Я покладаюся на Господа в керівництві й спрямуванні.
Дівчатка в моїй організації нагадують мені мене саму в юності—вони намагаються знайти свій шлях у житті. Вони розумні, талановиті, однак все ще мають над собою працювати. Я повністю їх розумію. Я розумію, що вони кажуть. Може тому я і працюю в сфері хіп-хопа.
Кожного року ми проводимо одну з найбільших молодіжних конференцій для дівчат у нашій місцевості. Ми запрошуємо промовців, і я завдяки своїм зв’язкам запрошую видатних людей. Понад 800 дівчат беруть участь у заході. Ми проводимо надихаючі уроки, і ми даруємо дівчатам любов та скеровуємо до прийняття відповідальних рішень.
Я намагаюся спрямовувати цих юних леді любов’ю Христа. Я знаю їхні труднощі. Ми сміємося разом, плачемо разом і разом служимо громаді. Я ділюся історіями зі свого життя.
“Не повторюйте моїх помилок,—кажу я їм.— Я знаю, що вам доводиться долати, але з вірою, молитвою, любов’ю і духовним скеруванням ви переможете світ”.