Я не здавався
Людина, яку я підбадьорив і підтримав, зараз підбадьорювала і підтримувала мене.
Фотографію люб’язно надано автором; зображення стріли від Getty Images
У 1972 році я був у навчальному таборі ВМС США у Сан-Дієго, шт. Каліфорнія, США. Мене залишили на повторний курс, що означає, що я провалив свою підготовку—і особисту, і загальну. Насправді це повторилося двічі. І тепер мені необхідно було почати заново з іншою групою.
У мене був синдром дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ), а також форма високофункціонального аутизму. Мені було важко читати, що дуже впливало на оцінки. А все ще більше ускладнилося тим, що під час мого перебування у таборі помер мій батько.
Єдине, що приносило мені радість—це відвідування церкви. Одного разу в неділю, складаючи свідчення, я відчув спонукання від Святого Духа. Слова, які я тоді казав, були не моїми. Тихий спокійний голос шепотів мені, підказуючи, що сказати.
“Перед вами курсант, якого двічі залишали на повторний курс,—сказав я.— Нікому не подобаються провали, і ніхто не захоче провалитися двічі. Але коли тебе залишають на повторний курс, це не є чимось дуже поганим. Флот не намагається покарати або провчити мене. Повторне проходження курсу допомагає курсанту зрозуміти, що він чогось не довчив або, можливо, забув. Неможливо закінчити навчання без того, щоб не змінюватися або не покращуватися. Я свідчу, що ми всі повинні спочатку залишитися на повторний курс, перш ніж здобудемо свої найбільші досягнення і успіхи в житті”.
Я не думав над тим, що сказав, аж поки не минув місяць. Під час наших наступних зборів посту і свідчень світловолосий курсант вийшов до трибуни.
“Минулого місяця я не отримав прохідний бал. Я провалив навчання,—сказав він.— Командир моєї групи сказав, що буде краще, якщо я залишуся на повторний курс. У новій групі я вважав себе невдахою. Я був готовий здатися. Але потім я згадав про того хлопця, якого двічі залишали на повторний курс, і про те, що він сказав. Тож я не здавався”.
Потім той курсант повторив ті самі слова, які Святий Дух вклав у мій розум. Людина, яку я підбадьорив і підтримав, зараз підбадьорювала і підтримувала мене.
У жовтні 1972 року я радів, коли закінчив навчання в Навчальному таборі ВМС США, вдячний за настанову і підбадьорення від Святого Духа та від однокурсника.
Я вдячний за натхнення від Духа, коли мені було важко в навчальному таборі ВМС.
Фотографію люб’язно надано автором; зображення стріли від Getty Images