“Ми завжди будемо навчатися”, Ліягона,, груд. 2022.
Благословення від самозабезпечення
“Ми завжди будемо навчатися”
Освіта змінила життя сім’ї Карвалго, для якої навчання стало якорем у житті.
Коли Раймундо Карвалго було 18 років, у нього помер батько. Батько заробляв на життя пранням одягу для інших сімей. Тепер цього скромного доходу не стало.
“Я був найстаршою дитиною в сім’ї і єдиним сином, маючи ще чотирьох молодших сестер. Тож мені необхідно було допомагати матері забезпечувати сім’ю,—згадує він.— У нас було багато труднощів, і ми були дуже бідними”.
Раймундо навчився шити взуття. Утім невдовзі стало очевидно, що він не може продовжувати навчання й працювати, аби достатньо заробляти, щоб надавати матері допомогу, якої вона потребувала. “Турбота про сім’ю була на першому місці,—розповідає він.— Я зміг закінчити той навчальний рік, і на тому все.
У серці він знав, що відновить навчання”. Але коли і як?
Раймундо продовжував працювати, і сім’я вижила.
“Потім я зустрів цю прекрасну жінку, і ми одружилися,—каже він, усміхаючись своїй дружині Ереройте.— І ми створили свою сім’ю. Сьогодні у нас є троє дітей і троє онуків”.
Еро, як називають його дружину, заохочувала Раймундо відновити навчання. “Але я знав, —каже Раймундо,—що через свої обов’язки чоловіка і батька я не зможу здобути тієї освіти, якої хотів у той час. Я не полишив своєї мрії. Просто я поставив її на паузу. Вона стала метою, якої я збирався досягнути в майбутньому”.
Однак він зрозумів, що є те, що він міг робити,—заохочувати свою дружину і дітей до навчання.
“Писання навчають нас, що слава Бога—це розум1,—каже він.— Там також сказано, що ми маємо виховувати дітей у світлі та істині2 і що ми маємо прагнути знань через навчання і через віру3. Ці принципи стали нормою для нашої сім’ї”.
Здобуття освіти в нинішній час
Сьогодні Раймундо 62 роки. А як та мрія, яку він поставив на паузу? Нарешті вона здійснилася. Нещодавно він закінчив середню школу. Але це не все. Він готується до вступу в коледж. “Щоб навчатися в коледжі, мені необхідно скласти складний тест,—каже він.— Але я хочу, щоб люди, як молоді, так і літні, побачили, що вони можуть ставити цілі й досягати їх”.
Дружина Раймундо і його діти також здобувають освіту.
“Коли кілька років тому я почала навчатися в коледжі,—каже Еро, якій 57 років,—ніхто в моїй сім’ї не мав вищої освіти. Але я була впевнена, що, якщо зруйнувати цю стіну, освіта наповнить наш дім. Це дозволить усе покращити. За професією я повар, і я готую їжу, бо люблю це робити. Але я подумала, що можу навчитися більшого, і моя дочка Діллі також хотіла більше знати”.
Вони приєдналися до церковної групи із самозабезпечення, і керівник групи запропонував їм подати документи на отримання позики в Постійному фонді освіти. “Ми отримали позики,—каже Еро.— Тож ми вступили до університету, щоб вивчати кулінарію. Ми обрали однакову спеціальність, і, як дочка і мати, разом навчалися в університеті. Ми увесь день працювали, готуючи їжу, а потім увечері навчалися”. Іноді Еро починала роботу о 5 ранку, працювала весь день, а потім заняття починалися о 8 вечора.
Вона зізнається, що іноді засинала. “Звичайно, це нелегко,—каже вона.— Але ви просто довіряєте, що Господь допоможе вам, і ви далі йдете вперед”.
Раймундо і Еро Карвалго в день, коли вона здобула ступінь з кулінарії.
Фотографії люб’язно надані сім’єю Карвалго
Наразі і мати, й дочка закінчили навчання. Еро вже не працює в ресторані. У неї свій бізнес, і вона працює вдома. “Ми, як і раніше, готуємо їжу, але ми маємо вищу кваліфікацію і маємо більше можливостей для розвитку. Ми заробляємо достатньо грошей, щоб виплачувати позику, і Діллі здобуває зараз ступінь магістра у сфері організації заходів!”
Діллі тепер здобуває ступінь магістра.
Еро також розповідає: “Наш син Одірлеї, хоча і перебуває у в’язниці, навчається онлайн, здобуваючи ступінь з бухгалтерії, і його прийняли до престижного федерального університету вивчати агрономію. Він очікує на рішення судді, що дозволить відвідувати заняття особисто. Ми заохочуємо його скористатися цим часом для навчання, щоб він здобув кваліфікацію, аби, повернувшись з ув’язнення, він міг мати краще життя. Він зрозумів, що освіта дає можливість створювати нову реальність, і він знає, що Бог знає, ким він може стати”.
Еро каже: “Освіта дуже змінила нашу сім’ю. Вона дала не лише знання. Вона стала якорем у нашому житті”. І Раймундо зазначає, що його мати, яка була неграмотною більшість свого життя, в літньому віці навчилася читати і писати.
“Навчання і віра стали нормою для нашої сім’ї”,—каже Раймундо.
Ще один вид знання
Раймундо й Еро також знають про ще один вид освіти—духовні знання.
“Приблизно 30 років тому,—розповідає Раймундо,—ми не були активними у Церкві. Але наш єпископ попросив нас з Еро прийти на співбесіду. Він запропонував нам відвідувати заняття, присвячені вічному шлюбу, і завдяки тим заняттям ми повернулися до Церкви й разом почали навчатися і зміцнювати свої свідчення. Через рік ми запечатали свою сім’ю в Бразильському храмі Сан-Пауло”.
Зараз вони впродовж десятиліть служать у своєму приході й колі. “І ми продовжуємо вивчати євангелію, все ще пізнаємо більшу істину”,—каже Раймундо.
“Хоча ми вже й не молоді,—розповідає Еро,—нам все ще потрібно навчатися. А перш за все нам потрібно здобувати подальше духовне знання. Це частина вічного плану”.
Раймундо каже, що йому подобається ця цитата від старійшини Дітера Ф. Ухтдорфа, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів.
“Як народ, ми справедливо вважаємо дуже пріоритетним набуття світської освіти та професійного розвитку. Ми прагнемо і повинні досягти успіхів у навчанні й майстерності. Я хвалю вас за те, що ви старанно прагнете здобути освіту і стати висококваліфікованими фахівцями у своїй сфері діяльності. Я закликаю вас також стати експертами з євангельського вчення”4.
І Раймундо також любить цей уривок з Писань:
“Будь-який рівень інтелекту, що його ми досягаємо в цьому житті, підніметься з нами у воскресінні.
І якщо людина здобуває більше знань і розуму в цьому житті через свою старанність і послушність, ніж інша людина, вона матиме відповідну перевагу у світі прийдешньому”5.
“Ці вірші мотивують мене,—каже він.— Я відчуваю радість від знання, що попереду чекає щось більше. Я прокидаюся рано-вранці й вивчаю Писання. Тоді я йду на роботу із задоволенням, бо я зміг чогось навчитися рано-вранці”.
Ділитися здобутими знаннями
Нещодавно Раймундо й Еро покликали порадниками дорослої молоді в їхній місцевості.
“Це чудово!”— каже Еро.— Ми отримуємо їхню позитивну енергію і віддаємо мудрість. Це досконале поєднання. Різниця у віці не розділяє нас. Бажання удосконалюватися зближує нас. Ми зрозуміли, що вони можуть навчати нас навичок, яких ми ще не маємо. А ми, у свою чергу, можемо ділитися життєвим досвідом і допомагати їм зрозуміти, як освіта може покращити їхню здатність ставати самозабезпеченими. Ми підтримуємо одне одного і навчаємося разом”.
“Яку дивовижну нагоду ми маємо зараз,—каже Раймундо,—щоб допомагати молодим людям бачити, як освіта може покращувати їхню здатність стати самозабезпеченими. Але я сподіваюся, що ми також можемо допомагати їм зрозуміти, що слава Бога—це розум. Я думаю, що всі ми маємо бажання навчатися. Я упевнений, що ми завжди будемо навчатися”.