Лише в цифровому форматі: доросла молодь
Пошук Христа у Різдвяну пору
У світі легко забути справжнє значення Різдва, але ось кілька речей, про які я згадую, щоб відшукати Його.
Хоча іноді це дається мені нелегко, я завжди відсуваю різдвяну метушню на задній план, щоб зосередитися на своєму Спасителі, Ісусі Христі. Я намагаюся служити іншим і ділитися з усіма посланням про Його народження та світло.
Я побоююся, що якщо серед розпродажів і Дідів Морозів я забуду свого Спасителя, виявиться, що я відданий мирським традиціям святкування Різдва. Натомість я хочу зосередитися на тому, хто уособлює собою саме слово “Різдво”—Христі. Усвідомлення значущості Його народження привело до дивовижного духовного досвіду у моєму житті. У цю пору року я повертаюся до центру моєї віри в Нього, тому що він є причиною всього хорошого в моєму житті.
У багатьох календарях Різдво відзначене як найвизначніше свято року, і для мене воно є часом поміркувати про народження, життя, смерть і воскресіння мого Викупителя.
Пізнавати Його і вчитися від Нього.
Ця пора року допомагає мені глибше задуматися про те, що Він зробив і постійно робить для мене. Спокійні роздуми про Його служіння, Його жертви та Його природу, а також читання розповідей про Його народження та роздуми про Його життя часто допомагають мені почуватися ближче до Нього.
Він був уважним, коли служив іншим, водночас присвячуючи себе виконанню Своєї божественної місії. У цю особливу пору, згадуючи про Його приклад служіння, я відчуваю натхнення поділитися своєю надією та вірою в Нього з тими, кого люблю найбільше, і уважніше ставитися до потреб оточуючих.
Наприклад, минулого Різдва у нас із сім’єю залишилося багато різдвяних страв. Я трохи помолився і поміркував над тим, що ми можемо зробити з ними. Я відчув сильне спонукання поїхати в місто, де під час моїх поїздок туди й назад до університету я бачив багато безпритульних.
Узявши дві коробки з їжею, я вирушив шукати людей, які потребували б їжі. Невдовзі я знайшов кілька безхатченків, які з радістю прийняли різдвяну вечерю. Коли вони ділилися вдячністю, яку відчували в той день, мене сповнило тепло. Їхня вдячність наповнила й моє серце. Хоча я дав їм їжу, щоб нагодувати їх фізично, від духовного живлення, яке я отримав від служіння їм, я відчував ситість ще довго після того Різдва.
Поки ми спілкувалися, одна бездомна жінка сказала мені, що в неї багато їжі, але вона хоче поділитися запропонованою їжею з іншою людиною, яка потребує допомоги. А пізніше, виїжджаючи з міста, я проїжджав повз ту саму жінку й побачив, як вона поставила їжу, яку я їй дав, біля сплячого бездомного чоловіка та тихо пішла геть.
Тоді, коли я намагався бути більш схожим на Христа, служачи іншим, виявилося, що служили мені. Того дня я бачив світло Христа. Я бачив Христа в моїй матері, яка старанно готувала коробки з їжею, і в бездомній жінці, яка допомагала іншому, хоч і в самої було не багато.
Як навчав старійшина Дейл Г. Ренлунд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “Різдвяна пора—це чудовий і найбільш слушний час, щоб вивчати Його життя і намагатися наслідувати Його характер та якості. Виконуючи це, ви можете пізнати, що Ісус є Христос, Син Божий, і що Він спокутував ваші гріхи”1.
Звістка про народження Христа приносить у моє життя надію та радість, і я можу поділитися нею з іншими. Я можу додати своє світло до зірки, яка вела волхвів, і я можу допомогти іншим знайти шлях до Спасителя. Я зрозумів, що благословення отримання подарунків і відчуття любові допомагають мені прийняти Спасителевий приклад того, як дарувати. Коли цієї пори я служу іншим і спостерігаю за їхнім служінням, я відчуваю справжній зв’язок зі Спасителем.
Якщо ми всі спробуємо подивитися крізь метушню різдвяного сезону і намагатимемося бути більш схожими на Христа, я впевнений, що ми зможемо відчути більше зв’язку з Ним у власному житті, а також прокласти шлях до Нього для інших. Оскільки я помічав тих, хто відчував себе непоміченим, слухав тих, хто відчував себе непочутим, і допомагав тим, хто потребував допомоги,—особливо в цю священну пору року, я зрозумів, що можливість бути більш схожим на Нього є одним із найкращих Його дарів.
Що б не думав світ про цю святкову пору, ми здатні звернути до Спасителя свої серця. Він—суть духу Різдва.