Як стати виконавцями слова

Генеральне президентство Недільної школи

Чому так важливо застосовувати те, про що ми дізнаємося?

Брат Мільтон Камарго, перший радник: Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “Знати силою Святого Духа, що Ісус є Христос,—важливо й необхідно. Але, щоб щиро прийти до Нього і віддати всю нашу душу як жертвоприношення, потрібно набагато більше, ніж просто знання. Навернення вимагає всього нашого серця, всієї нашої могутності та всього нашого розуму й сили”¹.

Іншими словами, ми можемо й повинні вивчати Писання, виступи з генеральної конференції та матеріали Церкви й вивчати їх часто. Але якщо ми не застосовуємо те, чого навчав Спаситель, саме знання того, чого Він навчав, не змінить нас.

Що може допомагати нам діяти відповідно до того, про що ми дізнаємося?

Президент Марк Л. Пейс: Дух мотивує нас до дій, тому найкращий спосіб, у який ми можемо ставати виконавцями слова—це відчувати поруч Духа². Це одна з причин, чому ми кожного тижня причащаємося. Ми обіцяємо, що візьмемо на себе ім’я Ісуса Христа і завжди будемо пам’ятати Його, і дотримуватися Його заповідей. Це заклик до дії. Потім, якщо ми все це робимо, благословення, яке ми отримуємо, полягає в тому, що Святий Дух завжди буде з нами³.

Причастя допомагає нам жити за вченням Христа. Це допомагає нам збільшувати віру в Нього. Це спонукає нас каятися, що є закликом до дії. Це спонукає нас докладати кращих зусиль, щоб пам’ятати Його впродовж тижня. Й одна з ролей Святого Духа—“пока[зувати] вам усе, що вам слід робити”⁴.

Як наше недільне поклоніння й навчання допомагає нам просуватися від слухання пророчих слів до виконання того, що спонукає нас виконувати Дух?

Брат Камарго: Важливо, щоб люди приходили в неділю підготовленими до обговорення того, чого Святий Дух навчав їх упродовж тижня. Це чудовий спосіб взяти участь в обговоренні під час Недільної школи, у кворумі старійшин і в Товаристві допомоги.

Президент Пейс: Ті, хто навчають у неділю, можуть запитати себе: “Щоя роблю під час свого викладання, аби залучати учнів бути не лише слухачами, але і виконавцями слова? Як я можу запрошувати людей у своєму класі чи кворумі бути більш старанними у їхньому зосередженому на домівці навчанні, аби й вони могли брати участь у підтримуваному Церквою євангельському навчанні більш ефективно?” Частково в цьому й полягає виконання слова—окремі люди поглиблюють власне навернення і працюють над власним спасінням.

Брат Джен Е. Ньюмен, другий радник: А вчителі добре зроблять, якщо в кінці обговорення скажуть: “Я б хотів почути 10-секундне висловлювання про те, що ви дізналися або яких дій від вас очікує Господь з огляду на те, про що ми говорили цього тижня”. Це посилить запрошення діяти: “Що Господь запрошує вас робити цього тижня з огляду на досвід, здобутий нами разом під час вивчення Писань?”

Президент Пейс: Одна з причин того, що ми разом поклоняємося в неділю,—це зміцнювати одне одного. Я не вмію добре співати. Коли я співаю у хорі, я сідаю біля людини, яка вміє співати, і це допомагає мені співати краще. Те саме стосується життя за євангелією. Якщо ми поруч з людьми, які добре живуть за євангелією, це допомагає нам також краще жити за євангелією.

Як нам краще застосовувати упродовж тижня те, про що ми дізналися, навчаючись за програмою За Мною йдіть?

Брат Камарго: Часто після того, як ми щось прочитаємо або послухаємо, ми беремо на себе зобов’язання щось робити. Але потім через день або два ми забуваємо. Ось чому важливо записувати спонукання, які ми отримуємо, і зобов’язання, які беремо, щоб ми могли пам’ятати про них упродовж тижня. Слова “Пам’ятайте, пам’ятайте”⁵ містять у собі велику силу.

Брат Ньюмен: Подібно до Спасителя, ми можемо ходити, добро чинячи. Якщо ви наслідуєте Його приклад служіння, це стане частиною вашого єства. Однієї неділі я бачив у церкві чудовий приклад цього. Я був там сам, бо дружина хворіла. Коли я сів, людина позаду мене запитала: “А де ваша дружина?” Я відповів: “Вона не дуже добре себе почуває”. Та людина сказала: “Чи можемо ми принести вам щось сьогодні на вечерю?” Я сказав: “Не переймайтеся. Про все вже подбали”. Той чоловік сказав: “Тоді ми принесемо щось завтра”. І вони принесли нам обід.

Ці сусіди не отримували якихось спонукань, вони зробили добрий вчинок, бо є такими за своєю природою. Якщо ми учні Христа і бачимо людину, яка потребує допомоги, ми не кажемо: “Мабуть вони вже про все попіклувалися”. Ми робимо все можливе, щоб допомагати.

Президент Пейс: Незалежно від того, де ми є—наприклад, їдемо на роботу чи на навчання,—ми можемо думати про Спасителя. Але бути виконавцями слова означає щось більше, ніж просто думати про Нього. Ось кілька конкретних речей, які ви можете робити, аби застосовувати те, що вивчили під час особистого, сімейного і недільного навчання:

Нехай обіцяння причасних молитов мотивують вас до дій.
Нехай молитви, навчання та послух запрошують Духа скеровувати вас.
Застосовуйте Писання до себе⁶. Під час особистого або сімейного навчання запитуйте себе: “Чи є щось у цьому уривку з Писань, що допоможе мені знати, що робити?”
Слухаючи пророків і апостолів, запитуйте: “Що мені робити з тим, про що я дізнався/лася?” Приділяйте особливу увагу будь-якому заклику до дій, який ви відчули або почули.
Робіть нотатки про свої відчуття і враження, аби ви могли потім до них повертатися.
Робіть те, чого вас навчили. Моліться про скерування. Потім, як і Нефій, ідіть і робіть⁷.
Допомагайте ближнім. Вашим ближнім є будь-хто поруч вас, хто потребує допомоги.

Брат Камарго: Цей уривок з Писань, який заохочує нас бути виконавцями, а не лише слухачами, містить дещо більше. В ньому далі йдеться:

“Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі,

бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є.

А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!”⁸

Президент Пейс: Яке величне нагадування, що коли ми станемо виконавцями слова, то матимемо благословення за те, що живемо за євангелією!