“Різдво в Ізраїлі”, Ліягона, груд. 2022.
Голоси святих останніх днів
Різдво в Ізраїлі
Ми були самі, далеко від дому, але за кілька днів до Різдва хтось постукав до нас у двері.
У серпні 1977 року ми з чоловіком і трьома дітьми, старшому з яких навіть не було й шести років, переїхали до міста Реховот в Ізраїлі. Мова була незнайомою, майже ніхто не розмовляв англійською, їжа відрізнялася від звичної, а здійснення покупок було нелегкою справою. Ми багато чого навчилися за два роки, що там прожили.
Час летів швидко, і невдовзі настав грудень. Для більшості людей у тій країні 25 грудня було буденним днем. Але для нашої сім’ї та невеликої кількості інших християн, які жили в Ізраїлі, то було Різдвом.
Ми познайомилися з чудовим юдейським поджружжям Ізраїлем та Міллі Джекобсонами. Чоловік потрапив до Ізраїля як біженець з Литви, а дружина була з Південноафриканської Республіки. Їм обом було під 70, і вони мешкали в невеличкій квартирі приблизно за півтора кілометри від нас. Ізраїль працював у Науковому інституті Вайсмана, де працював також і мій чоловік. Вони були до нас дуже добрими, кілька разів запрошували до себе в гості святкувати різні юдейські свята.
Коли ми того року готувалися до Різдва, то захотіли, щоб наші діти відчули важливість святкування народження Спасителя. Я знайшла коричневий обгортковий папір і вирізала з нього Різдвяну ялинку. Наші діти розмалювали її олівцями. Потім замість прикрас ми приклеїли цукерки до нашої паперової ялинки і повісили її на стіну. Того року ми не сподівалися мати багато подарунків під ялинкою. Ми почувалися самотніми й віддаленими від усіх і всього, що знали.
Одного вечора за кілька днів до Різдва хтось постукав до нас у двері. Коли ми відкрили двері, то побачили Ізраїля Джекобсона, який у руках тримав торт. Вони з дружиною знали, що ми були християнами і що народження Ісуса Христа було для нас важливим. Вони зробили те, що, на їхню думку, було найкращим, і приготували торт, аби допомогти нам відсвяткувати народження Спасителя. То було дуже приємно для всієї нашої сім’ї.
Того Різдва ми із задоволенням відвідали Віфлеєм і поля навколо нього. Але ніщо не зворушило нас більше, ніж вдумливий подарунок мудрого чоловіка на ім’я Ізраїль Джекобсон і його доброї, люблячої дружини Міллі.