“Урок 3 Підготовчий матеріал для уроку: Сон Легія про дерево життя”, Вчення і доктрина Книги Мормона. Матеріал для вчителя (2021)
“Урок 3 Підготовчий матеріал для уроку”, Вчення і доктрина Книги Мормона. Матеріал для вчителя
Урок 3 Підготовчий матеріал для уроку
Сон Легія про дерево життя
Подумайте про людей, організації, сайти в Інтернеті або соціальні мережі, які щодня впливають на ваші думки, вибір та вчинки. Чи багато з них заохочують вас наслідувати Ісуса Христа? Під час вивчення матеріалу поміркуйте, як слова Бога можуть допомогти вам збільшити свою здатність йти тісною і вузькою дорогою, що веде до Господа та благословень Його Спокути.
Частина 1
Як я можу сильніше відчувати у своєму житті любов Бога?
Коли сімʼя Легія “перебува[ла] у пустині” (1 Нефій 8:2), подорожуючи до обіцяної землі, Легій отримав від Бога видіння. У цьому видінні чоловік, убраний у білі шати, повів Легія у “темну і жахливу пустиню” (1 Нефій 8:1–7).
Пізніше Нефій отримав видіння, подібне до батькового. Коли Нефій попросив розтлумачити йому, що означає дерево життя, йому було показано “матір Сина Божого від плоті людської … [яка] тримала на руках дитину” (1 Нефій 11:18, 20). Потім явився ангел, щоб допомогти Нефію краще зрозуміти, що означає те дерево.
Старійшина Ніл А. Максвелл, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “Скуштувати любові Бога,—це скористатися Спокутою Ісуса й отримати … радість, яку вона може принести” (“Ламан і Лемуїл: Уроки з їхнього життя”, Ліягона, січ. 2000, с. 7).
Старійшина Ніл Л. Андерсен, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, також сказав:
“Куштування плоду дерева також символізує, що ми приймаємо обряди і завіти відновленої євангелії—охристившись, отримавши дар Святого Духа і увійшовши в дім Господа, щоб отримати силу з небес. Завдяки благодаті Ісуса Христа і шануванню наших завітів, ми отримуємо величне обіцяння жити з нашою праведною сім’єю протягом усієї вічності.
Не дивно, що ангел описав цей плід, як “найрадісніш[ий] для душі” [1 Нефій 11:23]”. (“Плоди”, Ліягона, лист. 2019, с. 117)
Частина 2
Що може утримувати мене від наближення до Ісуса Христа та плодів Його Спокути?
Не всі люди у сні Легія скуштували плід або залишилися, скуштувавши його. З цієї розповіді ми дізнаємося, що одні люди відмовилися прийняти Спасителя та благословення, що приходять завдяки Його Спокуті, а інші, хоч і скуштували від Його доброти, усе ж пізніше відвернулися від Нього, розгубившись, засоромившись або спокусившись жити у гріху.
Частина 3
Як мені не піддаватися спокусі й залишатися вірним/ою Ісусу Христу?
У своєму сні Легій побачив три групи людей, які старалися йти вузькою і тісною дорогою, що веде до дерева та його плоду. Легій також побачив жезл з заліза, що простягався вздовж цієї дороги, що вела до дерева.
Нефій навчав, що жезл з заліза символізує слово Бога і що ті, хто “міцно трима[ється] за нього, ті ніколи не загинуть; і ніякі спокуси і вогненні стріли супротивника не зможуть узяти верх над ними і засліпити, щоб привести їх до знищення” (1 Нефій 15:24). Президент Езра Тефт Бенсон зауважив, що слово Бога знаходиться “у Писаннях, у словах сучасних пророків та в особистому одкровенні” (“The Power of the Word”, Ensign, May 1986, 80).
Сестра Енн М. Дібб, колишня радниця у генеральному президентстві Товариства молодих жінок, звернулася зі словами підбадьорення до тих, хто відійшов від жезла з заліза:
“Триматися за жезл з заліза не завжди легко. Ми можемо відпускати його через тиск однолітків чи гордовитість, думаючи, що зможемо знайти свій власний шлях назад—пізніше. … Нефій каже: “І багато хто зник з його очей, блукаючи невідомими шляхами” (1 Нефій 8:32). У важкі часи свого життя ми також можемо опинитися на “невідомих шляхах”. Хочу запевнити вас, що завжди є можливість знайти дорогу назад. Завдяки покаянню, яке уможливлює для нас спокутна жертва нашого Спасителя Ісуса Христа, ми можемо повернутися і знову ще міцніше ухопитися за жезл з заліза і відчути сповнене любові спрямування від нашого Небесного Батька. Спаситель звернувся до нас з відкритим запрошенням: покайтеся, тримайтеся і не відступайте” (“Тримайтеся”, Ліягона, лист. 2009, сс. 80–81)