“Урок 20 Підготовчий матеріал для уроку: Благословення мати свободу віросповідання”, Вчення і доктрина Книги Мормона. Матеріал для вчителя (2021)
“Урок 20 Підготовчий матеріал для уроку”, Вчення і доктрина Книги Мормона. Матеріал для вчителя
Урок 20 Підготовчий матеріал для уроку
Благословення мати свободу віросповідання
Наскільки для вас є важливою свобода віросповідання? На сайті новин Церкви ми можемо прочитати: “Свобода віросповідання є фундаментальним правом людини, яка захищає сумління всіх людей. Вона дозволяє нам думати, висловлювати те, у що ми глибоко віримо, і діяти за своєю вірою. … [Вона] захищає права усіх груп та осіб, у тому числі найвразливіших, незалежно від того, є вони віруючими або ні” (“Religious Freedom”, newsroom.ChurchofJesusChrist.org).
Говорячи про наш час, старійшина Роберт Д. Хейлз, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, попереджав: “[Сатана] нестримно підриває свободу віросповідання, протистоїть їй і поширює замішання стосовно неї—стосовно того, що вона собою являє і чому вона необхідна для нашого духовного життя і самого нашого спасіння” (“Збереження свободи вибору, захист свободи віросповідання”, Ліягона, трав. 2015, с. 112). Готуючись до уроку, поміркуйте, чого може нас навчити Книга Мормона про важливість свободи віросповідання, і подумайте, що ви можете робити, щоб сприяти їй, зберігати і захищати її.
Частина 1
Як свобода віросповідання допомагає захищати мої вірування, і чому я вибираю жити за ними?
У наведеному далі твердженні названо деякі з основних прав, зокрема й свободу віросповідання:
“Свобода віросповідання охоплює не тільки право людини вільно поклонятися, але й говорити та діяти, основуючись на своїх релігійних переконаннях. …
Свобода віросповідання захищає право всіх людей дотримуватися їхніх релігійних переконань і відкрито їх висловлювати, не боячись переслідування або позбавлення рівних громадянських прав. …
Свобода віросповідання захищає не лише окремих осіб, але й релігійні організації, завдяки яким стає можливим створення релігійних громад”. (“Religious Freedom: The Basics”, ChurchofJesusChrist.org)
Упродовж історії основне право людини діяти за своїми віруваннями часто зневажалося і навіть заборонялося. Наприклад, під час правління царя Мосії члени Церкви почали зазнавати великих переслідувань з боку невіруючих (див. Мосія 27:1).
Свобода віросповідання дає захист не тільки висловлюванням тих, хто є релігійними людьми, але також підтримує права тих, які не є релігійними людьми або які мають інші вірування. Одним з прикладів цього є історія Коригора. Коригор жив під час правління суддів—системи правління, яка була призначена зберігати й захищати свободу людей від неправедних царів (див. Мосія 29). Коригор проповідував, “що не повинно бути ніякого Христа” (Алма 30:12). Він заявив, що гріха немає і що кожна людина процвітає відповідно до свого розуму. Через Коригорові вчення багато людей відійшло від Господа. (Див. Алма 30:6, 12–18).
В Алма 30:29–58 ми читаємо, що Коригора привели до пророка Алми та головного судді в Зарагемлі, і Алма відповідав на Коригорові вчення свідченням про Христа. Так само як Коригор мав право висловлювати свою невіру в Бога, так і Алма міг вільно свідчити, що існують Небесний Батько та Ісус Христос. Вибравши не повірити Алмі, Коригор зажадав ознаки від Бога і був уражений німотою. Коли про цю подію стало відомо, ті, хто повірив Коригору, переконалися, що він неправий, і “їх усіх було знову навернено до Господа” (вірш 58).
Говорячи про те, як важливо захищати свободу віросповідання для всіх людей, пророк Джозеф Сміт сказав:
“Я можу сміливо заявити перед Небесами, що я так само готовий померти, захищаючи права пресвітеріанина, баптиста або хорошої людини будь-якої іншої деномінації [як і за члена Церкви]; бо той самий принцип, який може порушувати права святих останніх днів, може порушувати права католиків або представників будь-якої іншої деномінації, які можуть бути непопулярними і надто слабкими, щоб захищати себе”. (Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт [2007], с. 348).
Джозеф Сміт також наголошував, що свобода віросповідання є фундаментальним вченням Церкви: “Ми залишаємо за собою право вклонятися Всемогутньому Богові так, як нам каже власна совість, і визнаємо за всіма людьми те саме право: нехай вони вклоняються як, де і чому вони хочуть” (Уложення віри 1:11).
Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів опублікувала наведену далі заяву про миролюбиву співпрацю заради свободи віросповідання:
“Там, де закон обмежує свободу віросповідання, святі останніх днів вважають за потрібне дотримуватися цього закону, в той же час шукаючи захисту своїх основних прав такими законними засобами, які можуть бути доступними в кожному судочинстві чи в кожній країні”. (“Religious Freedom: The Basics”, ChurchofJesusChrist.org)
Частина 2
Що я можу робити для сприяння чи збереження свободи віросповідання?
Може бути корисно навести кілька прикладів того, яким би могло бути життя без свободи віросповідання. Уявіть себе в одній чи кількох з описаних далі ситуацій, в яких є обмеження свободи віросповідання:
“Ви могли б втратити вашу роботу або керівну посаду за висловлювання своїх релігійних переконань—навіть не на роботі. …
Від вас могли б вимагати, щоб ви приховували свою релігію або виконували на роботі завдання, що суперечать вашим віруванням. …
Від вас могли вимагати, щоб ви працювали в Суботній день чи на релігійні свята, навіть коли інші хочуть попрацювати замість вас.
У державних середніх школах від ваших дітей можуть вимагати, щоб вони вивчали теорії, що стосуються сексуальної та гендерної сфери і суперечать основним вченням Церкви.
Через свої релігійні переконання чи погляди на сімʼю ви не змогли б усиновити дитину чи стати прийомними батьками.
Як підприємець чи спеціаліст, ви могли б втратити свою ліцензію чи бути оштрафовані, якби відмовилися надати послуги, надання яких суперечить вашим релігійним переконанням”. (“Religious Freedom Matters: What’s at Risk”, Ensign, July 2017, 37)
У Книзі Мормона написано, що у 19-й рік правління суддів злочестивий чоловік, якого звали Амалекія, вступив у змову, щоб стати царем над нефійцями. Він підступно прагнув знищити Господню Церкву і “знищити основу волі, яку Бог дарував їм” (Алма 46:10). Амалікія улестив багатьох нефійців, і ці нефійці залишили Церкву, щоб піти за ним. (Див. Aлма 46:1–10).
Коли Мороній, головний командувач нефійських військ, дізнався про план Амалекії, він розгнівався і згуртував людей, щоб захищати їхні права, зокрема і свободу на віросповідання (див. Алма 46:11–13, 19–20).
Люди згуртувалися навколо Моронія й уклали завіт боротися проти того, що загрожує їхнім свободам (див. Алма 46:21–22). Говорячи про наше зобовʼязання відстоювати свободу віросповідання, старійшина Хейлз навчав:
“У нас як учнів Ісуса Христа є обовʼязок співпрацювати з віруючими, які мають схоже розуміння, здіймати наші голоси за те, що є правильним. …
Ми відповідальні за те, щоб оберігати ці священні свободи і права для себе і для наших нащадків. Що ви і я можемо зробити?
По-перше, ми можемо бути поінформованими. Дізнавайтеся про проблемні питання у вашій громаді, які можуть мати вплив на свободу віросповідання.
По-друге, згідно з вашими особистими можливостями обʼєднуйтеся з іншими людьми, які поділяють нашу прихильність до свободи віросповідання. Співпрацюйте з ними пліч-о-пліч задля захисту релігійної свободи.
По-третє, живіть так, щоб бути гарним прикладом того, у що ви вірите—на словах і на ділі. Те, як ми живемо за нашою релігією, набагато важливіше за те, що ми можемо сказати стосовно нашої релігії.
Друге пришестя нашого Спасителя стає все ближчим. Не зволікаймо з цією важливою справою. Згадайте полководця Моронія, який підняв гасло волі [див. Алма 46:12]. … Згадаймо реакцію людей: виявляючи свою свободу вибору, вони “вибігли разом” і уклали завіт діяти [Алма 46:21]”. (“Збереження свободи вибору, захист свободи віросповідання”, сс. 112, 113)