“Урок 21 Підготовчий матеріал для уроку: Подолання гордині”, Вчення і доктрина Книги Мормона. Матеріал для вчителя (2021)
“Урок 21 Підготовчий матеріал для уроку”, Вчення і доктрина Книги Мормона. Матеріал для вчителя
Урок 21: Підготовчий матеріал для уроку
Подолання гордині
Одна з духовних загроз, на якій наголошується у Книзі Мормона,—це гріх гордині. З цього літопису ми дізнаємося, як гординя порушувала злагоду в сімʼї Легія, призводила до розділення в Господній Церкві, ставала причиною безлічі воєн і, зрештою, призвела до знищення нефійської цивілізації. Президент Езра Тефт Бенсон попереджав, що “гординя—це загальнолюдський гріх, велике зло” (“Beware of Pride”, Ensign, May 1989, 6). Вивчаючи матеріал у підготовці до уроку, знайдіть вчення, які можуть допомогти вам розпізнавати ознаки гордині у вашому власному житті. Також подумайте, як ці вчення та приклад Ісуса Христа можуть допомогти вам подолати гординю.
Частина 1
Як я можу краще розпізнавати загрозливі наслідки гордині, які можу мати у своєму житті?
Яків після смерті Нефія був занепокоєний зростаючою злочестивістю серед нефійців. Господь наказав Якову звернутися до людей і говорити їм про гріх (див. Кн. Якова 1:15–2:4, 11). Яків послухався і говорив до людей у храмі про їхні гріхи, зокрема й про те, що їхні багатства відводять їх від Господа.
Мормон і Мороній у кінці Книги Мормона свідчили, що відмова покаятися у гордині призвела до повного знищення нефійців (див. Мороній 8:27). Мороній, після того як став свідком їхнього знищення, побачив у видінні, що гординя також буде проблемою для людей в наші дні.
У 1989 році Президент Бенсон виступав з визначною промовою про гординю. Читаючи уривок з його виступу, можете позначити ключові слова і фрази, які описують саму суть гордині.
“Більшість з нас думає, що гордість—це зосередженість на собі, зарозумілість, самовпевненість або пихатість. Усе це складові цього гріха, але не визначена серцевина, або суть.
Основною ознакою гордині є ворожість до Бога і наших ближніх. Гординя означає “ненависть, ворожість до когось або стан протистояння”. Саме цією силою Сатана хоче правити над нами.
По суті, гордовитість є за своєю природою суперництвом. Ми протиставляємо свою волю Божій волі. …
Гордовиті не можуть сприйняти владу Бога, Який дає скерування їхньому життю. (Див. Гел. 12:6). …
Гордовиті роблять кожну людину своїм суперником, бо протиставляють свій розум, погляди, заняття, багатство, таланти або будь-яке інше мирське мірило тому, що мають інші. К. С. Льюїс сказав: “Гордий не отримує ніякого задоволення від того, що має, а лише від того, що має більше, ніж інший. … Саме порівняння робить вас гордими—задоволення бути вищими за інших. Як тільки зникає елемент суперництва, зникає гордовитість”. (Mere Christianity, New York: Macmillan, 1952, pp. 109–110). …
Страх людського осуду виражається у прагненні мати схвалення від людей. …
Більшість з нас вважає, що гордовитістю грішать ті, хто зверху, наприклад, багаті й освічені, які згори вниз дивляться на решту нас. (Див. 2 Неф. 9:42). Однак серед нас існує набагато поширеніша недуга, і недуга ця—гордовитість дивитися знизу вгору. Вона виявляється дуже багатьма способами, наприклад: через причіпки, плітки, обмови, нарікання, життя не за своїми статками, жадання чужого, заздрість, невдячність і небажання похвалити, що могло б надихнути інших людей, а також непрощення і ревнощі”. (“Beware of Pride”, 4, 5)
Частина 2
Як мені подолати гріх гордині?
Яків, попередивши свій народ про гріх гордині, навчав їх важливих істин про те, як її подолати.
Як написано у Книзі Мормона, нефійці ставали гордовитими багато разів. Наприклад, отримавши перемогу у довгій війні з гадіантоновими розбійниками, нефійці почали процвітати і невдовзі стали гордовитими, розділяючись між собою відповідно до багатств та освіченості. Дехто почав утискувати тих, кому пощастило менше, ніж їм. (Див. 3 Нефій 6:4–12).
Президент Бенсон так навчав про те, як подолати гординю:
“Протиотрутою для гордовитості є покірність—лагідність, смиренність. (Див. Алма 7:23). …
Давайте упокоримося за власним вибором.
Ми можемо упокоритися за власним вибором, долаючи ворожнечу по відношенню до наших братів і сестер, цінуючи їх, як самих себе, і піднімаючи їх на свій рівень або вище. [Див. Учення і Завіти 38:24].
Ми можемо упокоритися за власним вибором, отримавши пораду або покарання. [Див. Кн. Якова 4:10].
Ми можемо упокоритися за власним вибором, прощаючи тих, хто скривдив нас. [Див. 3 Нефій 13:11, 14; Учення і Завіти 64:10].
Ми можемо упокоритися за своїм вибором, виконуючи безкорисливе служіння. (Див. Мосія 2:16–17).
Ми можемо упокоритися за своїм вибором, служачи на місії і проповідуючи слово, що може привести до упокорення інших. [Див. Алма 4:19].
Ми можемо упокоритися за власним вибором, частіше відвідуючи храм.
Ми можемо упокоритися за власним вибором, зізнаючись у своїх гріхах і уникаючи їх, бувши народженими від Бога. [Див. Учення і Завіти 58:43].
Ми можемо упокоритися за власним вибором, люблячи Бога, підпорядковуючись Його волі і ставлячи Його на перше місце у своєму житті”. [Див. 3 Нефій 11:11]. (“Beware of Pride”, 6–7)