Золоті роки
Цінуйте літніх за те, хто вони, а не просто за те, що вони роблять.
П’ять років тому, напередодні Різдва, в одного з наших двоюрідних родичів від запалення легенів помер 5-річний син. Родина зібралася навколо труни й промовила молитву. На ногах маленького хлопчика лежала ковдрочка, яку зробила його мати.
Саме коли труну вже закривали, моя мати вийшла, обійняла зажурену матір дитини й допомогла розправити ковдрочку і підгорнути її навколо маленького хлопчика. Востаннє батьки побачили сина наче сплячим під своєю улюбленою ковдрою. То була зворушлива мить. Ось, що роблять бабусі!
Ми повернулися до Бригам-Сіті на похорон мого тестя Уільяма У. Сміта. Біля труни, дуже розчулений, стояв юнак, якого я пам’ятав як студента семінарії. Я не знав, що він був знайомий з моїм тестем.
Він розповів: «Одного літа я працював на його фермі. Брат Сміт радив мені їхати на місію. Моя сім’я ніяк не могла забезпечити місіонера. Брат Сміт сказав мені молитися про це і додав: «Якщо вирішиш поїхати, я сплачу за твою місію», і він дійсно сплатив».
Ні моя дружина, ні її мати про це ніколи не чули. Ось, що інколи роблять дідусі!
У нас 10 дітей. Одного метушливого недільного ранку, коли ми ще були молодою сім’єю, моя дружина сиділа на причасних зборах. Я, як водилося, в неділю був у від’їзді. Діти займали майже весь ряд.
Сестра Уолкер, мила бабуся із сивим волоссям, яка виховала 12 дітей, тихенько прослизнула з задніх рядів до наших невгамовних нащадків. Після зборів дружина подякувала їй за допомогу.
Сестра Уолкер відповіла: «Не вистачає рук, правда?» Дружина кивнула. Тоді сестра Уолкер погладила її по руці і сказала: «Зараз не вистачає рук, потім переповниться серце!» Яким пророцтвом були її тихі слова! Ось, що роблять бабусі!
Ми очолювали місію в Новій Англії. Один з наших місіонерів одружився, у нього було п’ятеро дітей. Він пішов купити для сім’ї більшу машину, але так і не повернувся. Згодом його тіло знайшли під естакадою, його машину угнали.
Я зателефонував президенту його колу і запропонував допомогти сім’ї. Він теж намагався зробити це.
Їхній дідусь відповів: «Ми знаємо свій обов’язок. Нам не потрібна допомога Церкви. Ми знаємо свій обов’язок». Ось, що роблять дідусі!
Я хочу поговорити з вами про дідусів, бабусь й інших літніх членів Церкви, які не мають дітей, але виконують роль прабатьків, а також звернутися до них самих.
Писання говорять нам: «Мудрість —у старших, бо довгість днів— розум» (Йов 12:12).
Одного разу на зборах колу я помітив незвичну кількість літніх членів Церкви. Більшість із них були вдовами. Я сказав президенту кола, яке особливе враження справляє ця картина.
Президент відповів: «Так, але вони неактивні у Церкві», маючи на увазі, що вони не служать провідниками або вчителями. Він говорив так, наче вони—ярмо.
Я повторив його слова і запитав: «Не є активні в Церкві? А в євангелії вони активні?» Він спочатку не дуже зрозумів різницю.
Як і більшість із нас він здебільшого дивився на те, що люди роблять, а не на те, хто вони—безцінне джерело досвіду, мудрості й натхнення.
Перед нами серйозне випробування. Населення у світі зменшується. Народжуваність у більшості країн падає, а середня тривалість життя росте. Сім’ї свідомо стають меншими. У деяких країнах за кілька років літніх людей буде більше, ніж дітей. Старіння населення має серйозні економічні, соціальні та духовні наслідки. Це відіб’ється на зростанні Церкви.
Ми маємо вчити молодь більше спілкуватися з літніми дідусями й бабусями.
Нещодавно Перше Президентство наставляло молодих жінок, які наближаються до віку дорослих, щоб приєднатися до матерів та бабусь у Товаристві допомоги (див. лист Першого Президентства від 19 березня 2003 р.).
Деякі молоді жінки віддаляються. Їм цікавіше бути з ровесниками.
Молоді жінки! Не пропустіть можливість поспілкуватися із старшими сестрами. Вони принесуть у ваше життя більше гідності, ніж переважна кількість заходів, які так вам подобаються.
Провідники! Надихайте дівчат бути ближчими до матерів і бабусь, а також літніх сестер Товариства допомоги. Тоді вони будуть спілкуватися так, як молоді чоловіки на кворумах священства.
Наша увага, всі наші програми і все, що ми робимо для молоді, не принесе бажаних результатів, якщо не будемо вчити їх меті Відновлення. Було відновлено ключі священства, явлено силу запечатування й побудовано храм, щоб навіки зв’язувати покоління. З давніх часів всі одкровення пронизує ця вічна золота нить: «привернути серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків» (див. Малахія 4:6).
Єпископе! Чи усвідомлюєте ви, що деякі проблеми з молоддю, що непокоять вас, а також з іншими людьми, можуть відпасти, якщо вони будуть близькими з батьками й матерями та прабатьками—зі старшими?
Якщо ви занадто обтяжені нарадами, то є старші сестри, бабусі в приході, які можуть мати вплив на молодих одружених жінок і бути для них бабусями. Є старші дідусі для молодих чоловіків. У літніх людей є самовладання, спокій, що приходять з досвідом. Навчіться використовувати це джерело.
Пророк Джозеф Сміт сказав: «Щоб розв’язати важливе питання, ви повинні мати між собою мудрих чоловіків [і жінок], досвідчених і літніх чоловіків [і жінок], щоб вони в неспокійні часи допомагали радам» (Teachings of the Prophet Joseph Smith, sel. Joseph Fielding Smith [1976], 299).
Ми намагаємося поєднати молодь і при цьому не поєднуємо покоління. Є стільки всього, що можуть зробити літні члени Церкви! Якщо вам здається, що вони неактивні в Церкві, запитайте себе: «А чи активні вони в євангелії?»
Не применшуйте величну силу підтримки, що йде від молитов батьків і прабатьків. Пам’ятайте, що «дуже могутня ревна молитва праведного [або праведної]!» (Яків 5:16)
Алма молодший постав проти батька. Він був уражений ангелом, який сказав йому: «Знайте, Господь почув молитви свого народу, а також молитви свого слуги, Алми, твого батька; бо він молився з великою вірою за тебе, щоб ти міг бути приведений до пізнання істини; отже, з цією метою прийшов я переконати тебе в силі й владі Бога, щоб на молитви його слуг відповідалося за їхньою вірою» (Мосія 27:14).
Ми з дружиною були свідками того, як нас покидали прабатьки, а тоді й батьки. Те, що ми спочатку вважали тягарем чи проблемою, вже давно було віднесено до благословень.
Мій тесть помирав у нашому будинку. Йому потрібен був постійний догляд. Медсестри вчили наших дітей, як доглядати прикутого до ліжка діда. Те, чому вони навчилися, принесло і їм, і нам велику користь. Які ми раді, що були так близькі!
Ми отримали у тисячу разів більше завдяки впливу, що він справив на наших дітей. Для них це був неоцінимий досвід, який був і в моєму дитинстві, коли у нас помирав дідусь Пекер.
Цінуйте літніх за те, хто вони, а не просто за те, що вони роблять.
Ви ніколи не замислювалися, чому Господь так організував Перше Президентство і Кворум Дванадцятьох Апостолів, щоб старші керівники Церкви завжди були літніми людьми? Такий підхід цінує мудрість і досвід понад юність і жвавість.
Середній вік Президентства і Дванадцятьох наразі складає 77 років. Ми вже не такі проворні. Можливо, вже не в кращій формі. Однак так все влаштував Господь.
На минулій чи позаминулій конференції Джозеф Віртлін сказав, що викличе членів Кворуму дванадцятьох побігати наперегони. Я подумав одразу: «Що ж, я прийму виклик». Тоді збагнув, що безпечніше буде позмагатися з 96-річним братом Девідом Хейтом. Подумав оце собі і вирішив, що Девід може перечепити мене своєю палицею, і я програю. Тож я взагалі відмовився від цієї ідеї!
Коли Президентство і Дванадцятеро зустрічаються, разом нам 1161 рік життя, сповнений різного досвіду. А сума наших років як Генеральних авторитетів Церкви—430 роки. Якщо хтось згадує про якусь подію, принаймні ще один з нас також пройшов через це або робив це—включаючи військову службу!
Ми живемо у неспокійні часи. За життя нашої молоді ситуація не буде кращою, а навпаки ще гіршою. Літні люди є свідченням того, що все можна пережити.
Наші діти одружилися і поїхали з дому шукати долю.
Одна сім’я поїхала на старій машині з маленькими дітьми. Моя дружина була в сльозах. Я втішав її: «Там, куди вони їдуть, є Церква. Там буде бабуся, яка навчить її куховарити чи доглядати, і дідусь, який вчитиме його практичним речам».
Знайти прийомну бабусю можна в Товаристві допомоги. А дідуся—у кворумах священства. Але не всі дідусі й бабусі ходять до Церкви.
Мій син купив собі будинок у далекому штаті. Він показав мені, що на розі будинку цеглини у фундаменті майже розсипалися. Він запитав мене, що робити.
Я не знав, але запитав: «Поруч з тобою живе якась літня подружня пара?»
«Так,—відповів він,—через дорогу за кілька будинків живуть пенсіонери».
«Чому б тобі не попросити його прийти й подивитися. Він знає тутешній клімат».
Він так і зробив і отримав пораду старожила, який бачив такі й багато інших проблем. Ось, що роблять прийомні дідусі!
«Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!» (Вихід 20:12)
Апостол Павло вчив, що «старі жінки» повинні вчити молодих і «старі чоловіки» повинні наставляти молодих, «себе подаючи за зразка добрих діл» (див. Титу 2:1–7).
Ми постарішали і в належний час вирушимо за завісу. Ми не проти цього. Ми намагаємося передати молодим—рідним та іншим людям—досвід, який здобували роками.
Ми не можемо робити те, що колись робили, але стали більш досвідченими, ніж будь-коли раніше. Життєві уроки, окремі з яких дуже болючі, дають нам право радити, виправляти і навіть застерігати молодь.
У золоті роки стільки можна зробити і такими можна стати! Не відходьте від життя, віддаючись дозвіллю. Для декого це буде безглуздо, навіть егоїстично. Можливо, ви відслужили на місії, вас відкликали і тепер ви вважаєте, що завершили своє служіння в Церкві, але ніхто не звільняв вас від активності в євангелії. «Якщо ви маєте бажання служити Богові,—говорив Господь,—вас покликано до роботи» (див. УЗ 4:3).
Можливо, старі й безсилі, ви нарешті зрозумієте, що найважливішою місією є зміцнення вашої сім’ї та інших сімей, щоб запечатати покоління.
Я вчу істинному принципу. Я викладаю вчення. Написано, що цей «принцип точно узгоджується з ученням, яке заповідано вам в одкровенні» (див. УЗ 128:7).
У гімні «Святі, вашій вірі не буде кінця», виданому в 1835 році з першим збірником святих останніх днів, читаємо такі слова:
І буде, коли заблищить сивина,
Моя благодать, наче осінь рясна.
Утішеним ступиш на смертну межу.
Я серце ягняти в тобі збережу.
(Гімни і дитячі пісня, с. 6, 6-й куплет).
Підтримуйте вогонь свого свідчення про відновлену євангелію та про Викупителя таким яскравим, щоб наші діти могли зігріти руки від жару вашої віри. Ось, що мають зробити дідусі й бабусі! В ім’я Ісуса Христа, амінь.