Стаючи місіонерами
Ви і я, сьогодні і завжди маємо свідчити про Ісуса Христа і проголошувати послання відновлення… Місіонерська робота—це прояв нашої духовної особистості і спадщини.
Усі ми, хто отримали святе священство, маємо священний обов’язок благословляти народи і сім’ї землі через проголошення євангелії та запрошення всіх отримати через належне повноваження обряди спасіння. Багато хто з нас служили місіонерами повного дня, дехто з нас зараз служать місіонерами повного дня, і всі ми зараз служимо і будемо до кінця своїх днів служити місіонерами. Ми є місіонерами щодня в наших сім’ях, в наших школах, на наших робочих місцях і в нашому суспільному середовищі. Незалежно від віку, досвіду або становища в житті ми всі є місіонерами.
Проголошення євангелії—це не та діяльність, якою ми періодично й тимчасово займаємося. І наші місіонерські труди, безумовно, не обмежені коротким періодом часу, присвяченого служінню місіонером повного дня в молоді або в зрілі роки. Скоріше, обов’язок проголошувати відновлену євангелію Ісуса Христа пов’язаний з клятвою і завітом священства, який ми уклали. Місіонерська робота є по суті обов’язком священства, і всі ми, хто має священство, є уповноваженими Господніми слугами на землі; ми є місіонерами весь час і скрізь—і ми завжди будемо ними. Сама наша особистість як носіїв священства і сімені Авраамового значною мірою визначається саме обов’язком проголошувати євангелію.
Цього вечора моє послання стосується всіх нас у нашому обов’язку священства—проголошувати євангелію. Проте моя особлива мета на цих зборах священства—поговорити відверто з молодими чоловіками Церкви, які готуються прийняти покликання служити місіонерами. Принципи, які я буду обговорювати з вами, є водночас і простими, і духовно значущими, і вони мають спонукати нас роздумувати, оцінювати та покращуватися. Я молюся, щоб Святий Дух супроводжував мене і вас, коли ми будемо розглядати разом цей важливий предмет.
Одне питання, яке часто ставлять
На зборах з молодими членами Церкви по всьому світу я часто запрошую присутніх ставити запитання. Одне з тих запитань, що молоді люди ставлять мені найчастіше, є це: “Що мені робити, щоб найефективніше підготуватися до служіння на місії повного дня?” Таке щире запитання заслуговує на серйозну відповідь.
Мої дорогі молоді брати, єдина найважливіша річ, яку ви можете зробити, щоб підготуватися до покликання служити, це те, щоб стати місіонером задовго до того, як вирушати на місію. Зауважте, що в своїй відповіді я наголошую саме на стати, ніж на їхати. Дозвольте пояснити, що я маю на увазі.
У нашому церковному лексиконі ми часто говоримо: “Піти до церкви, піти до храму та піти на місію. Дозвольте мені сміливо сказати, що наш звичний наголос на слові піти збиває наш приціл.
Питання не в тому, щоб піти до церкви; радше, питання в тому, щоб поклонятися і поновлювати завіти, коли ми відвідуємо церкву. Питання не в тому, щоб піти до храму, або бути в храмі; скоріш, питання в тому, щоб мати в наших серцях дух, завіти та обряди Господнього дому. Питання не в тому, щоб вирушити на місію; радше, питання в тому, щоб стати місіонером і служити все своє життя всім серцем, міццю, розумом і силою. Молодий чоловік може піти на місію і не стати місіонером, а це не те, чого вимагає Господь або чого потребує Церква.
Я щиро сподіваюся, що кожен з вас, молоді чоловіки, не просто піде на місію—але що ви станете місіонерами задовго до подання ваших документів на місію, задовго до того, як ви отримаєте покликання служити, задовго до того, як вас висвятить ваш президент колу і задовго до того, як ви приїдете до ЦПМ.
Принцип становлення
Старійшина Даллін Х. Оукс надзвичайно ефективно навчав нас про те, як непросто стати кимсь замість того, щоб просто робити речі, яких від вас чекають або виконувати певні дії:
“Апостол Павло навчав, що Господні вчення і вчителі були дані, щоб ми всі могли здобути “міру зросту повноти Христової”. Цей процес вимагає набагато більшого, ніж набуття знань. Для нас недостатньо навіть бути переконаними в [істинності] євангелії; ми мусимо діяти і думати так, щоб бути нею наверненими. На відміну від закладів цього світу, які навчають нас, щоб ми знали щось, євангелія Ісуса Христа ставить нам задачу стати кимсь…
Ні для кого не буде достатнім просто зробити певні кроки. Заповіді, обряди та завіти євангелії—це не перелік депозитів, які потрібно завести на якомусь небесному рахунку. Євангелія Ісуса Христа є планом, який показує нам, як стати такими, якими хоче бачити нас наш Небесний Батько” (“Заклик перемінитися”, Ліягона, січ. 2001, с. 40).
Брати, завдання стати кимсь підходить точно і досконало до місіонерських приготувань. Очевидно, процес перетворення на місіонера не вимагає від молодого чоловіка щодня ходити до школи у білій сорочці й краватці або слідувати інструкціям для місіонерів в тому, що стосується відходу до сну або прокидання, хоча більшість батьків, безумовно, підтримали б цю ідею. Але ви можете зростати у вашому бажанні служити Богові (див. УЗ 4:3), і ви можете почати думати, як думають місіонери, читати те, що читають місіонери, молитися так, як моляться місіонери і відчувати, як відчувають місіонери. Ви можете уникати мирських впливів, які змушують відходити від вас Святого Духа, і ви можете зростати у впевненості, у розпізнаванні та реагуванні на духовні спонукання. Рядок за рядком і приписання за приписанням, трохи тут і трохи там, ви можете поступово ставати таким місіонером, яким ви сподіваєтеся бути, і таким місіонером, на якого чекає Спаситель.
Вас не буде раптово або магічно перетворено на підготовленого і слухняного місіонера в той день, коли ви ввійдете парадними дверима до Центру підготовки місіонерів. Той, ким ви стали за дні, місяці та роки, що передували вашому місіонерському служінню, це та сама людина, що буде в ЦПМ. По суті, природа змін, які ви будете переживати в ЦПМ, буде яскравим індикатором вашого прогресу у перетворенні на місіонера.
Коли ви ввійдете до ЦПМ, ви, напевно, будете скучати за сім’єю, і багато чого у вашому щоденному розкладі буде новим і нелегким. Але для молодого чоловіка, що добре просувається до того, щоб стати місіонером, основні зміни в житті і суворі вимоги до місіонерської роботи та стилю життя не будуть приголомшливими, обтяжливими або обмежувальними. Таким чином, ключовий елемент “підняття планки” включає працю, щоб стати місіонером ще до того, як піти на місію.
Батьки, чи ви розумієте вашу роль у тому, щоб допомогти вашому синові стати місіонером ще до того, як він вирушить на місію? Ви і ваша дружина є ключовими особами у процесі його перетворення на місіонера. Провідники священства і допоміжних організацій, чи ви усвідомлюєте вашу відповідальність за те, щоб допомагати батькам і допомагати кожному молодому чоловікові стати місіонером ще до того, як він вирушить на місію? Планка також піднята і для батьків, і для всіх членів Церкви. Молитовне обдумування принципу становлення буде запрошувати натхнення, що відповідає особливим потребам вашого сина або тих молодих людей, яким ви служите.
Приготування, які я описую, орієнтовані не лише на ваше місіонерське служіння—служіння молодих чоловіків віком 19, 20 років або 21 рік. Брати, ви готуєтеся до місіонерської роботи довжиною в життя. Як носії священства, ви є місіонерами завжди. Якщо ви дійсно прогресуєте в процесі перетворення на місіонера і до від’їзду на місію, і на місії, тоді, коли настане день для почесного відкликання вас, як місіонера повного дня, ви залишите ваше поле роботи і повернетеся до вашої сім’ї—але ніколи не будете припиняти місіонерське служіння. Носій священства є місіонером завжди і скрізь. Місіонер—це той, ким ми є як носії священства і як Авраамове сім’я.
Сім’я Авраамове
Спадкоємців усіх обіцянь і завітів, що їх Бог уклав з Авраамом, називають сім’ям Авраамовим (див. Путівник по Писаннях, “Сім’я Авраамове”). Ці благословення отримуються тільки через послушність законам і обрядам євангелії Ісуса Христа. Брати, процес перетворення на місіонера безпосередньо пов’язаний з розумінням того, хто ми є як сім’я Авраамове.
Авраам був великим пророком, який прагнув праведності і був послушний усім заповідям, які він отримав від Бога, включаючи наказ принести в жертву свого дорогоцінного сина Ісака. Через непохитність і послушність Авраама часто називають батьком вірних, і Небесний Батько уклав завіт з Авраамом і обіцяв великі благословення йому і його потомству:
“Тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого,
То благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.
І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу” (Буття 22:16–18).
Таким чином Аврааму було обіцяно велике потомство, а також те, що народи землі благословляться через те потомство.
Як саме народи землі благословляються через сім’я Авраамове? Відповідь на це важливе запитання знаходиться у Книзі Авраама:
“І Я зроблю з тебе [Авраама], великий народ, і Я благословлю тебе надмір і зроблю твоє ім’я великим серед усіх народів, і ти будеш благословенням для твого сімені після тебе, щоб у своїх руках вони понесли це священнослужіння і священство до всіх народів.
І я благословлю їх через твоє ім’я; бо всі, хто приймають цю євангелію, зватимуться твоїм ім’ям, і будуть вважатися твоїм сіменем, і піднімуться і благословлять тебе як свого батька” (Авраам 2:9–10).
Ми дізнаємося у цих віршах, що вірні нащадки Авраама, матимуть благословення євангелії Ісуса Христа і повноваження священства. Таким чином, фраза “понес[уть] це священнослужіння і священство до всіх народів” відноситься до обов’язку проголошувати євангелію Ісуса Христа і запрошувати всіх отримати через належне повноваження священства обряди спасіння. Воістину, велику відповідальність покладено на сім’я Авраамове в ці останні дні.
Як ці обіцяння і благословення стосуються нас сьогодні? Через буквальний родовід або через усиновлення, кожний чоловік і хлопчик, які чують цього вечора мій голос, є правомочним спадкоємцем обіцянь, даних Богом Аврааму. Ми є сіменем Авраамовим. Однією з найголовніших причин, з яких ми отримуємо патріарше благословення, є допомога нам у тому, щоб повніше розуміти, хто ми є як потомство Авраамове, і усвідомити відповідальність, покладену на нас.
Мої улюблені брати, ви і я, сьогодні і завжди, маємо благословляти всіх людей в усіх народах землі. Ви і я, сьогодні і завжди маємо свідчити про Ісуса Христа і проголошувати послання Відновлення. Ви і я, сьогодні і завжди маємо запрошувати всіх прийняти обряди спасіння. Проголошення євангелії не є обов’язком священства, який потрібно виконувати подекуди. Це не просто програма, яку ми виконуємо протягом обмеженого часу, або доручення, яке ми мусимо виконувати як члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Натомість, місіонерська робота—це прояв нашої духовної особистості і спадщини. Нас було передвисвячено у доземному існуванні і народжено в смертному житті, щоб виконати завіт і обіцяння, дані Богом Авраамові. Ми тут на землі в цей час, щоб звеличувати священство і проповідувати євангелію. Ось хто ми, і ось чому ми тут—сьогодні і завжди.
Ви можете полюбляти музику, спорт або мати схильність до техніки, і одного дня ви, можливо, будете працювати в торгівлі, або на виробництві або у сфері мистецтва. Якими б важливими не були ці справи і професії, не вони визначають, хто ми є. Перш за все і важливіше за все, ми є духовними істотами. Ми є синами Божими і сіменем Авраамовим.
“Бо всіх, хто з вірністю отримують ці два священства, про які Я говорив, і звеличують свої покликання, освячено Духом на оновлення їхніх тіл.
Вони стають синами Мойсея та Аарона, і сіменем Авраама, і церквою та царством, і обранцями Бога” (УЗ 84:33–34).
Мої дорогі брати, нам багато дано, і від нас багато вимагається. Бажаю вам, молоді чоловіки, повніше розуміти, хто ви є як сім’я Авраамове, і ставати місіонерами задовго до того, як ви вирушите на місію. Після повернення додому, до ваших сімей, ви, місіонери, що повернулися, завжди залишайтеся місіонерами. І всі ми—зростаймо як мужі Божі і благословляймо народи землі більшим свідченням і більшою духовною силою, ніж ми мали досі.
Я проголошую своє свідчення, що Ісус є Христос, наш Спаситель і Викупитель. Я знаю, що Він живе! І я свідчу, що ми, як носії священства є Його представниками у славетній роботі проголошення Його євангелії, сьогодні і завжди. У священне ім’я Ісуса Христа, амінь.