2005
Ісус Христос—головний Цілитель
Листопад 2005


Ісус Христос—головний Цілитель

Віра, покаяння, хрищення, свідчення і невпинне навернення ведуть до зцілюючої сили Господа.

Мої дорогі брати і сестри, я люблю і вітаю всіх вас. Від імені Братів, я дякую вам за вашу доброчесність, за численні щедрі діяння доброти, за те що ви молитеся за нас і підтримуєте нас. Наші труднощі подібні до ваших. Кожен з нас може зазнати нещастя й страждань, хвороби й смерті. Часи бувають добрі й лихі, але Господь хоче, щоб всі ми витерпіли до кінця. Ми всі разом виконуємо Його священну роботу, і Брати відчувають важливість вашої любові, молитов і підтримки, які ми з вдячністю приймаємо. Ми любимо вас і молимося за вас, як і ви за нас.

Я особливо вдячний Господу Ісусу Христу. Я вдячний за Його доброту і любов, за щире запрошення прийти до Нього1. Я вражений Його незрівнянною силою зцілювати. Я свідчу—Ісус Христос є головним Цілителем. Це лише одна з багатьох рис, що характеризують Його незрівнянне життя.

Ісус є Христос, Месія, Син Божий, Творець, великий Єгова, обіцяний Еммануїл, наш Спаситель і Викупитель, наш Захисник перед Батьком, наш великий Взірець. Одного дня ми постанемо перед ним—нашим справедливим і милостивим Суддєю2.

Чудеса зцілення

Як головний Цілитель, Ісус сказав своїм друзям: “Ідіть, і перекажіть … що ви бачили й чули: “Сліпі прозрівають, криві ходять, очищуються слабі на проказу, і чують глухі, воскресають померлі”3.

В книгах Матвія4, Марка5, Луки6 та Івана7 багато разів вказується, що Ісус ходив, проповідуючи євангелію та вздоровлюючи всяку недугу.

Коли воскреслий Викупитель явився народові давньої Америки, Він милостиво запросив усіх стражденних8 прийти до Нього і зцілитися.

Дивним чином Його божественне повноваження зцілювати хворих надавалося гідним носіям священства у попередні розподіли9 і знов було надано в ці останні дні, коли Його євангелію було відновлено у повноті10.

Вплив молитви на зцілення

Ми також можемо отримати Його зцілюючу силу через молитву. Ніколи не забуду урок, отриманий нами з сестрою Нельсон майже тридцять років тому від Президента Спенсера В. Кімбола і його дружини Камілли. Ми були в Гамільтоні, в Новій Зеландії, на великій конференції святих. На той час я не був генеральним авторитетом. Я служив Генеральним президентом Недільної школи, коли мене запросили взяти участь у цих та інших подібних зборах на островах Тихого океану. Як лікар, я піклувався про Президента і сестру Кімбол протягом багатьох років. Я знав їх дуже добре—з середини та ззовні.

Місцева молодь Церкви підготувала для цієї конференції на вечір суботи культурну програму. На жаль, Президент та сестра Кімбол сильно захворіли, температура стрімко наростала. Отримавши благословення священства, вони відпочивали у домі президента Новозеландського храму. Президент Кімбол попрохав свого радника президента Н. Елдона Теннера головувати на цьому заході і передати їх з сестрою Кімбол вибачення.

Сестра Нельсон пішла з президентом і сестрою Теннер та іншими провідниками на вечір, а я з секретарем Президента Кімбола—братом Д. Артуром Хейкоком, піклувались про наших друзів, яких лихоманило.

Поки Президент Кімбол спав, я тихо читав у його кімнаті. Раптово Президент Кімбол прокинувся. Він запитав: “Брате Нельсоне, о котрій годині починається ця вечірня програма?”

“О сьомій, Президенте Кімбол”.

“А зараз скільки?”

“Майже сьома,”—відповів я.

Президент Кімбол хутко промовив: “Скажіть сестрі Кімбол—ми йдемо!”

Я поміряв температуру Президента Кімбола. Вона була в нормі. У сестри Кімбол—теж в нормі!

Вони швидко вдяглися і сіли в авто. Ми їхали до стадіону Новозеландського коледжу Церкви. Коли авто в’їхало на арену, стадіон вибухнув радісним вигуком! Це було повною несподіванкою. Коли ми сіли на свої місця, я спитав сестру Нельсон про той несподіваний вигук. Вона сказала, що президент Теннер, відкривши збори, смиренно передав вибачення Президента та сестри Кімбол через їхню хворобу. Тоді одного молодого новозеландця запросили помолитися.

З великою вірою він промовив, на думку сестри Нельсон, дещо довгу, але могутню молитву. Він молився: “Ми—3000 молодих новозеландців. Ми зібралися, шість місяців готувалися співати й танцювати для Твого пророка. Зціли ж його і приведи до нас!” Коли пролунало “амінь”, авто з Президентом та сестрою Кімбол в’їхало на стадіон. Їх одразу ж впізнали і вмить всі вигукнули від радості!11

Я був свідком зцілюючої сили Господа! Я також був свідком одкровення, яке отримав і за яким діяв Його сучасний пророк!

Визнаю, що інколи, на деякі з найпалкіших молитов, здається, не надходить відповідь. Ми дивуємося: “Чому?” Мені відоме це відчуття! Мені відомі побоювання і сльози таких моментів. Але також я знаю—наші молитви і віра ніколи не ігноруються. Я знаю—перспектива всемудрого Небесного Батька набагато ширша за нашу. Ми знаємо свої земні проблеми й біль, а Він—наш безсмертний прогрес і потенціал. Коли ми молимося, щоб знати Його волю і підкоритися їй з терпінням і мужністю, у Його спосіб і час може статися небесне зцілення.

Кроки до зцілення

Страждання можуть принести як духовні, так і фізичні причини. Алма молодший згадував, що його гріхи були настільки болісними, що він бажав би “зник[нути] і душею і тілом, аби не стояти в присутності… Бога, і не бути судженим за [свої] діяння”12. В такі години, як Він може зцілити нас?

Ми можемо повніше розкаятись! Ми можемо повніше навернутися! Тоді “Син Праведності”13 зможе повніше благословити нас Своєю цілющою рукою.

На початку Свого земного служіння Ісус проголосив, що Його послано “перев’язати зламаних серцем”14. Навчаючи, Він завжди був послідовним. Зауважте це в Його словах, сказаних чотири рази в різні часи і в різних місцях.

  • Народу Святої землі Господь сказав, що Його люди мають бачити своїми очима, чути своїми вухами, розуміти своїм серцем і бути наверненими, “щоб Я їх уздоровив”15.

  • Народу давньої Америки воскреслий Господь проголосив: “Поверн[іться] … до мене, і покайт[еся] у ваших гріхах, і наверн[іться], щоб я міг зцілити вас”16.

  • Провідників своєї Церкви Він навчав: “Ви продовжуватимете проповідувати; бо не знаєте, може вони повернуться, і покаються, і прийдуть до мене з щирими намірами в серці, і я зцілю їх”17.

  • Пізніше, під час “відновлення всього”18, Господь навчав пророка Джозефа Сміта стосовно піонерів: “І після їхніх спокус, і багатьох бідувань, ось я, Господь, шукатиму їх, і якщо вони не закам’яніють серцями своїми і не затвердіють шиями своїми проти мене, їх буде навернено, і я зцілю їх”19.

Послідовність Його порядку є важливою. Віра, покаяння, хрищення, свідчення і невпинне навернення ведуть до зцілюючої сили Господа. Хрищення є складанням завіту— символом відданності й обіцяння. Свідчення зміцнюється, коли Святий Дух дає впевненість щирому шукачеві істини. Справжнє свідчення збільшує віру; воно заохочує до покаяння і дотримання Божих заповідей. Свідчення надихає ентузіазмом служити Богові і людям20. Навернення означає “розворот”21. Навернення є остаточним розворотом від шляхів світу до шляхів Господа. Навернення включає в себе покаяння і послушність. Навернення приносить могутню зміну в серці22. Тому істинно навернений є “народженим знову”23, що ходить в обновленні життя24.

Як істинно навернені, ми прагнемо чинити те, чого хоче від нас Господь25, і бути тими, ким Він бажає нас бачити26. Боже прощення, яке приносить відпущення гріхів, зцілює дух.

Як дізнатися, чи нас істинно навернено? Писання містять тести для самооцінки. Один вказує на ступінь навернення, необхідну для хрищення27. Інший—на міру готовності служити людям. Своєму учню Петру Господь сказав: “Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою”28. Бажання служити і зміцнювати інших символізує готовність людини бути зціленою.

Велич Його зцілення

Апостол Іван проголосив: “Ось Агнець Бога, який забирає гріх світу!”29 Яка сила! Лише Господь-Цілитель спроможен забрати гріх світу. Ми в незчисленному боргу перед ним.

Якось я промовляв до групи місіонерів. На прохання поставити мені запитання, один старійшина підвівся. Зі сльозами в очах він спитав: “Чому Ісус мав так страшенно страждати?” Я попросив старійшину відкрити збірник гімнів і прочитати слова гімну “Великий Бог”. Він читав:

О мій Господь, Ти відстраждав за мене,

Щоб я воскрес, щоб я спастися міг,

І Ти пройшов крізь муки незбагненні

І на хреcті на Себе взяв мій гріх30.

Тоді я попросив старійшину прочитати слова гімну “Благоговійно із смиренням”. Вони особливо відлунюють, бо ними немов сам Господь висловлює Свою відповідь на це запитання:

Ти—врятований, згадай,

Мене, що намучивсь вкрай.

Піт кривавий на землі,

Болі в тілі немалі.

Моє тіло на хресті,

Тому вільний навіть ти”. …

Пам’ятай, що Я зробив,

як для грішних путь відкрив.

На Голгофському хресті,

я помер, щоб жить міг ти31.

Ісус глибоко страждав, оскільки Він сильно любить нас! Він хоче, щоб ми покаялися і навернулися, щоб Він міг повністю зцілити нас.

Болісні випробування32—це час для нас поглибити віру в Бога, працювати старанно і служити людям. Тоді Він зцілить наші розламані серця. Він обдарує нас внутрішнім спокоєм33 і втіхою34. Ці великі дари не будуть знищені навіть смертю.

Воскресіння—прояв досконалого зцілення

Дар воскресіння є Господнім проявом досконалого зцілення. Завдяки Йому кожне тіло буде відновлено у належній і досконалій формі35. Завдяки Йому нема нічого безнадійного і нас очікують світлі дні як у цьому житті так і потім. Коли горе скінчиться—справжня радість чекає на кожного з нас.

Я свідчу, що Бог живий, що Ісус є Христос—головний Цілитель, в святе ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Див Матвій 11:28–30. Дійсно, Його ярмо любе, а тягар Його легкий.

  2. Див. Рассел М. Нельсон, “Ісус Христос—наш Господар і не тільки Господар”, Ліягона, квітень 2000, с. 4–19.

  3. Лука 7:22.

  4. Див. Матвій 4:23; 8:1–3, 5–13, 16–17; 9:1–8, 32–35; 12:15; 14:14, 34–36; 15:29–31.

  5. Див. Maрк 1:32–34, 40–45; 2:1–12; 6:53–56; 7:31–37.

  6. Див. Лука 4:40–41; 5:12–15, 17–26; 7:1–10; 11:14; 22:50–51.

  7. Див. Іван 4:46–53.

  8. 3 Нефій 17:7.

  9. Див. Матвій 10:5–8; Марк 16:17; Лука 10:17; 4 Нефій 1:5.

  10. Див. УЗ 84:65–70.

  11. See Spencer J. Condie, Russell M. Nelson: Father, Surgeon, Apostle (2003), 172–174.

  12. Алма 36:15.

  13. 3 Нефій 25:2; див. також Малахія 4:2.

  14. Лука 4:18; див. також Ісая 61:1.

  15. Матвій 13:15; див. також Ісая 6:10; Іван 12:40; Дії 28:27.

  16. 3 Нефій 9:13.

  17. 3 Нефій 18:32.

  18. Дії 3:21.

  19. УЗ 112:13; див. також УЗ 124:104.

  20. І цим дотримуватись двох великих заповідей: “Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом; і свого ближнього, як самого себе” (Лука 10:27).

  21. Слово навернення—“conversion” походить від двох латинських коренів: “con” та “vertere”, і означає “поворот”.

  22. Див. Мосія 5:2; Алма 5:12–14.

  23. Див. Іван 3:3–7; 1 Петра 1:23; Мосія 27:24–26; Алма 5:49; 7:14; Мойсей 6:59; Переклад Джозефа Сміта, Буття 6:62.

  24. Див. Римлянам 6:3–4.

  25. Див. Мосія 5:2–5.

  26. Див. 3 Нефій 27:21, 27.

  27. Див. УЗ 20:37; Мосія 18:10.

  28. Лука 22:32.

  29. Переклад Джозефа Сміта, Іван 1:29.

  30. Hymns, no. 86; див. також Псалми 8:3–9; 9:1–2; Мосія 4:5–13.

  31. Hymns, no. 185; див. також УЗ 19:16–19; 45:3–5.

  32. Див. “Чи молився ти?”, Гімни і дитячі пісні, с. 48.

  33. Див. Іван 14:27.

  34. Див. Ісая 40:1; Іван 14:16–17, 26.

  35. Див. Алма 11:43; 40:23.