2005
Душа моя втішається Писанням
Листопад 2005


Душа моя втішається Писанням

Немає абсолютно нічого важливішого серед того, що ми можемо зробити для своїх сімей, ніж зміцнення їх у Писаннях.

Наш улюблений пророк нещодавно попросив нас до кінця цього року прочитати Книгу Мормона. Відгукнувшись на це прохання, я виявила, що відкриваю в цій книзі нові й хвилюючі речі, хоча раніше багаторазово читала її. Наприклад, я знову відкрила 2 Нефія 4:15, де прочитала: “Тому що душа моя втішається Писанням, і серце моє обдумує його, і записує його на науку і на благо моїм дітям”.

Цей вірш навчає нас як читати Книгу Мормона. У ньому згадано три важливих моменти.

По-перше, “душа моя втішається”. Мені подобається це речення! Читаючи Писання, я думала про голод і спрагу до знань, але втішатися ними—це щось інше. Я виявила: те, що я дізнаюся з Писань, визначається тим, як я готуюся. Щоразу, читаючи їх, я, в певному розумінні, приводжу нову людину з новим поглядом на досвід. Спосіб мого життя, досвід, що я маю, і моя позиція—усе впливає на те, як багато я отримаю. Я люблю Писання. Я високо ціную істини, що знаходжу, читаючи їх. Моє серце наповнює радість, коли я отримую заохочування, настанову, заспокоєння, силу і відповідь на свої потреби. Життя виглядає яскравіше і переді мною відкривається шлях. Щоразу читаючи, я впевнююсь у любові і турботі про мене мого Небесного Батька. Безсумнівно, це є дивовижним для мене. Як пояснив один маленький хлопчик у класі Сонячні промені: “Я щасливий від Писань”.

По-друге, “серце моє обдумує його”. Як я люблю носити Писання із собою, у своєму серці! Дух того, що я прочитала, залишається там, щоб приносити мені мир і заспокоєння. Знання, які я отримала, дають мені провідництво і напрямок. Я маю впевненість, яка є результатом слухняності.

Іноді я маю розкіш зануритися у Писання. Іноді я читаю їх уривками. Однак, здається, не має значення, де саме чи коли саме я читаю Писання; я можу носити їх у своєму серці. Я відкрила, що читаючи їх зранку, я здатна нести із собою вплив Духа упродовж дня. Коли я читаю їх опівдні, то це зазвичай тому, що потреба привела мене туди, де я спроможна знайти відповіді й настанови, які впливають на мої рішення і дії. Коли я читаю їх увечері, ласкаві, заспокійливі послання від Господа затримуються у моїй підсвідомості поки я відпочиваю. Багато разів я вночі просиналася з ідеями чи думками, що походили від слів, прочитаних перед тим, як заснути. Мій розум упродовж дня може відвідати багато місць, але моє серце надійно тримає знайдені в Писаннях слова Господа і “обдумує [їх]”.

Завдяки цьому я дізналася, що “як [людина] у душі своїй… обраховує, так[а вона] є” (Приповісті 23:7). Коли я роздумую над Писаннями, зі мною щось відбувається. У мене є сильне бажання жити поряд зі своїм Небесним Батьком. Я прагну служити Йому. Я бажаю жити згідно з принципами, про які дізнаюся в Писаннях, і коли я так роблю, моє серце “записує [їх] на науку і на благо моїм дітям”.

Я, зрозуміло, не записую Писання, як це робив Нефій, але коли я читаю Писання і живу за вивченими принципами, ці Писання записуються в моє життя. Вони керують моїми діями і записуються туди для моїх дітей, щоб вони бачили і слідували ним. Я можу збудувати спадщину, традицію праведного життя, основану на принципах, про які я дізналася з Писань.

Учення і Завіти 93:39–40 навчають: “А Злочестивий приходить і забирає світло та істину в дітей людських через непослушність і через традиції їхніх батьків.

Але Я заповідав вам виховувати своїх дітей у світлі та істині”.

Читаючи Писання, я можу бути впевнена, що знатиму “світл[о] та істин[у]”, які благословлятимуть мене і мою сім’ю. Якщо я знатиму, що робити, то зможу працювати, щоб привести свої дії, свої “традиції”, у відповідність з тим, що знаю. Тоді мій приклад не примусить моїх дітей заблукати, а навпаки, приведе їх до Писань і до істини, яка в них знаходиться.

Я люблю пісню Початкового товариства, яка навчає:

Коли Святе Письмо читаю,

Моя душа співа.

Дух свідчення несе, це свідчення просте,

Що істинні Писань слова1.

Я вважаю, що якщо молюся не тільки для того, щоб мати свідчення щодо істинності Писань, але і щоб мати Духа, коли читаю, моя чутливість збільшується, і я навіть бачу багато чого ясніше. Я можу бачити, де знаходжуся у своєму житті, і де Небесний Батько хоче, щоб я була. Я можу розуміти основи істини і можу бачити, як саме необхідно зробити потрібні зміни у своєму житті. Я можу почуватися впевненою, що Господь допоможе і зміцнить мене, щоб здійснити задачу. Таким чином Писання стають записаними в моєму житті.

Читаючи Писання, ми чуємо голос Спасителя. Він не відсутній у нашому житті. Він присутній і активний у віршах цих святих книг. Наші пророки просили нас ставати ближчими до Спасителя шляхом читання Книги Мормона.

А як це стосується наших дітей? Якою благословенною є дитина, чиї батьки базують своє життя на вивченні Писань! Немає абсолютно нічого важливішого серед того, що ми можемо зробити для своїх сімей, ніж зміцнення їх у Писаннях. Батьки, збирайте свої сім’ї, щоб разом читати Писання, і працювати, щоб уможливити це у своєму насиченому сімейному розкладі. Діти, коли вас кликатимуть на вивчення Писань, відгукуйтесь швидко і радісно.

Президент Гордон Б. Хінклі запросив нас, але він також дав нам обіцяння, якщо ми погодимося. Він пообіцяв “більше Духа Божого, зміцниться ваша рішучість слухатися Його заповідей і зросте свідчення про реальність Сина Божого”2.

Одна з моїх доньок, яка переживає прекрасний період свого життя, коли її найбільші благословення є її найбільшими випробуваннями (вона має трьох маленьких дітей), сказала мені: “Мама, я роблю це. Я читаю Книгу Мормона. І я чекаю на ці чудові обіцяння. Вони є саме тим, чого я потребую у своєму житті просто зараз”.

Чи є ці благословення тим, чого потребуєте ви у своєму житті? Вони наші, щоб скористатися ними. Як окремі особистості, дамо урочисту обіцянку слідувати за пророком. Як сім’ї, заявимо про права на свої благословення. Президент Хінклі, ми любимо Вас, ми чули Ваш голос і ми слідуватимемо за Вами.

Дозвольте мені свідчити: я знаю, що Небесний Батько живий і любить нас. Я знаю, що Ісус Христос є нашим Спасителем. Я знаю, що Писання істинні. Вони є словом Бога. Я знаю, що Гордон Б. Хінклі є сьогодні нашим пророком. Я знаю, що якщо ми слідуватимемо за ним, то отримаємо від нашого Небесного Батька великі благословення. Я така вдячна за це свідчення. В ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. “Коли Святе Письмо читаю” Збірник дитячих пісень, с. 66.

  2. “Живе й правдиве свідчення”, Ліягона, сер. 2005, с. 3.