З життя пророка Джозефа Сміта

День прояву Божественної сили

З Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт (Курс для вивчення на зборах Мелхиседекового священства і Товариства допомоги, 2007) с. 379–381.

Коли святі останніх днів переїхали в місце, яке згодом стало містом Наву, це було болотиста низина з безліччю комарів. Багато членів Церкви захворіли й померли. Джозеф і Емма переносили хворих у свій дерев’яний будинок і навіть віддали їм своє ліжко. Їм самим не було на чому спати. Вони спали на вулиці, в наметі.

Тоді настав день, який Уілфорд Вудрафф назвав “днем прояву Божественної сили”. Після ранкової молитви Джозеф благословив хворих.

Бригаме, чи достатньо у тебе віри, щоб зцілитися?

Так, Джозефе.

Джозеф і Бригам пішли провідати Елайджу Фордхема, який був при смерті. Кожна мить могла бути останньою.

Джозеф узяв Елайджу за руку. Спочатку Елайджа не відреагував, але всі в кімнаті могли бачити, що сталося, коли Дух Божий спочив на ньому.

Брате Фордхем, чи ти знаєш мене?

Елайджа, чи ти знаєш мене?

Так!

Чи маєш ти віру, щоб зцілитися?

Мабуть, уже надто пізно. Якби ви прийшли раніше …

Чи віриш ти, що Ісус є Христос?

Так, брате Джозеф.

Елайджа, я наказую тобі в ім’я Ісуса з Назарета піднятися і зцілитися!

Слова, сказані Джозефом, звучали, наче голос Бога. Здавалося, що від них захитався будинок, і вони змусили Елайджу встати з ліжка.

Обличчя Елайджі знову мало здоровий колір, і він був сповнений життя. Він попросив дати йому одяг, з’їв миску молока з хлібом, і одягнув капелюха. Потім він пішов з Джозефом благословляти інших хворих.

Ілюстрації Села Веллюто і Еухеніо Матоцці