Послання візитного вчителювання
Як навчитися самозабезпеченню
Навчайте цих уривків з Писань та висловлювань, або, при потребі, інших принципів, що стануть благословенням для сестер, яких ви відвідуєте. Свідчіть про це вчення. Запросіть тих, кого ви навчаєте, розповісти, чого вони навчилися і що відчувають.
Що таке самозабезпечення?
“Самозабезпечення—це вміння використовувати всі наші благословення від Небесного Батька, щоб піклуватися про себе і про свої сім’ї та знаходити вирішення власних проблем”. На кожному з нас лежить відповідальність за те, щоб намагатися уникати проблем ще до їхнього виникнення і навчатися долати випробування, коли вони з’являються. …
Як ми досягаємо самозабезпечення? Ми стаємо самозабезпеченими, коли здобуваємо необхідні знання, освіту і грамотність, мудро використовуємо гроші та ресурси, розвиваємо духовну силу, готуємося до надзвичайних і непередбачених ситуацій і піклуємося про фізичне, соціальне та емоційне благополуччя”1.
Джулі Б. Бек, генеральний президент Товариства допомоги.
Євангельська відповідальність
“Коли ми живемо ощадливо та розвиваємо наші дари і таланти, ми стаємо більш самозабезпеченими. Самозабезпечення означає взяти на себе відповідальність за своє духовне та матеріальне благополуччя і за благополуччя тих, про кого Небесний Батько доручив нам піклуватися. Ми справді можемо наслідувати Спасителя, служачи та благословляючи інших людей лише тоді, коли самі самозабепечені.
Важливо розуміти, що самозабезпеченість—це засіб, який приведе нас до цілі. А наша головна ціль—стати такими, як Спаситель. Безкорисливе служіння допомагає досягнути цієї мети. Наша здатність служити збільшується або зменшується відповідно до рівня нашої самозабезпеченості”2.
Старійшина Роберт Д. Хейлз, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів.
“Самозабезпеченість—це наслідок нашої праці. Вона лежить в основі усього, що ми робимо за програмою благополуччя. Вона є основною складовою як духовного, так і матеріального благополуччя. Президент Меріон Г. Ромні [1897–1988] сказав: “Ми повинні працювати, щоб отримати все, що нам потрібно. Нам слід стати самозабезпеченими і незалежними. Без цього принципу спасіння не досягнути. Спасіння—це особисте завдання кожного, і ми повинні працювати над своїм спасінням як у матеріальній, так і в духовній сфері” . …
Президент Спенсер В. Кімбол [1895–1985] далі навчає про самозабезпеченість: “Відповідальність людини за соціальне, емоційне, духовне, фізичне або економічне благополуччя лежить, у першу чергу, на ній самій, потім—на її сім’ї, і вже після цього—на Церкві, якщо ця особа є її вірним членом”3.
Президент Томас С. Монсон.