Один добрий вчинок
Ми ніколи не знаємо, що може статися завдяки маленькій добрій справі. Якось у січні, коли я служив у Акуре в Нігерійській Лагоській місії, у мене був маленький подаруночок, який я хотів комусь подарувати. Я думав: “Кому мій подарунок принесе найбільшу користь?” Дві неділі я приходив до церкви з подарунком, однак не знав, кому його вручити.
На третю неділю я йшов до церкви з думкою про те, що дам його хорошому другові. Того дня він не прийшов до церкви, але у мене було відчуття, що комусь іще потрібен мій подарунок. Подивившись навколо, я побачив хлопчика, батьки якого не були членами Церкви. Він виглядав таким самотнім. Я відчув, що слід вручити подарунок саме йому. Я так і зробив, і відчув велику радість.
Сталося щось дивовижне. Наступної неділі в церкву прийшла його мати. Вона подякувала мені за подарунок і сказала: “Я обіцяла синові, що одного дня прийду до церкви. Сьогодні я прийшла, щоб висловити вдячність за подарунок”. Ось так ми з напарником познайомилися з нею. Через певний час вона приєдналася до Церкви. Той хлопчик був такий щасливий, що його мама нарешті охристилася.
Я знаю, малими засобами здійснюються великі справи.