2010
Тримайтеся міцніше
Січень 2010


Послання Першого Президентства

Тримайтеся міцніше

Один з найдалекосяжніших уроків Кертлендського періоду полягає ось у чому: наші духи потребують постійного живлення. Нам потрібно наближатися до Господа кожного дня, якщо ми хочемо подолати випробування, які неодмінно постануть перед усіма нами.

President Dieter F. Uchtdorf

Минулого літа ми з дружиною повезли наших онуків-близнюків до Кертленда, шт. Огайо. То була особлива й чудова нагода, коли ми могли провести з ними певний час перед тим, як вони вирушать на місію.

Під час нашого перебування там, ми краще зрозуміли обставини, за яких жив пророк Джозеф Сміт та інші святі в Кертленді. Той період в історії Церкви відомий як час суворих випробувань і найпрекрасніших благословень.

У Кертленді Господь показав одні з найвеличніших небесних проявів та духовних дарів, які відбувалися в цьому світі. Шістдесят п’ять розділів Книги Учення і Завіти було отримано в Кертленді та прилеглих місцевостях. Ці одкровення пролили нове світло на такі теми, як Друге пришестя, піклування про нужденних, план спасіння, повноваження священства, Слово мудрості, десятина, храм і закон посвячення1.

То був період небаченого духовного злету. Дійсно, Дух Божий, як полум’я, в серці палав. Мойсей, Ілля та багато інших небесних істот являлися у той час, а також Небесний Батько та Його Син, Спаситель світу—Ісус Христос2.

Одним з багатьох одкровень, отриманих Джозефом у Кертленді, було одкровення, яке він назвав “оливний лист,… зірваний з Райського дерева, Господнє послання миру до нас” (вступ до УЗ 88). Це надзвичайне одкровення містить величне запрошення: “Наближайтеся до Мене, і Я наближатимусь до вас; шукайте Мене старанно, і ви знайдете Мене” (УЗ 88:63). Коли святі в Кертленді наближалися до Господа, Він дійсно наближався до них, проливаючи благословення небес на голови вірних.

Духовні прояви

Мабуть, найбільші духовні прояви спостерігалися під час освячення Кертлендського храму 27 березня 1836 року. Один з присутніх на освяченні, 28-річний Уільям Дрейпер, описав той день як “день П’ятдесятниці”. Він писав: “То був такий сильний прояв Господнього Духу, що його неможливо описати ні пером, ні словами. Але я можу сказати, що Дух пролився і був подібний до сильного подиху вітру, що наповнив будівлю. Багато з присутніх почали говорити мовами, бачили видіння та ангелів, пророкували, і всі відчули таку радість, якої ніхто не знав у цьому поколінні”3.

Ці духовні прояви не обмежувалися лише приміщенням храму, бо “люди навкруги збігалися до нас (почувши зсередини надзвичайний звук і побачивши яскраве світло, мов стовп вогню, над храмом), здивовані тим, що відбувалося”4.

Лоренцо Сноу (1814–1901), який пізніше став президентом Церкви, жив у Кертленді в той благословенний час. Він зазначав: “Могла з’явитися думка, що після отримання таких чудесних проявів жодні спокуси не могли здолати святих”5.

Але великі духовні події не є гарантією того, що нас обійдуть спротив і випробування. Лише за кілька місяців після освячення храму сильна економічна криза потрясла всі Сполучені Штати, і її наслідки сильно позначилася на Кертленді. Банки збанкрутіли, і багато людей опинилися в скрутному становищі. Ситуація погіршувалася тим, що багато святих останніх днів, які іммігрували до Кертленда, мали дуже обмежені матеріальні статки. Вони не знали, що будуть робити, прибувши на місце, чи на що житимуть.

Невдовзі посилилося переслідування, а проти святих ополчилися погромники. Члени Церкви—навіть найближчі до пророка люди, багато з яких були присутні на освяченні храму—впали у відступництво і називали Джозефа занепалим пророком.

Прогулюючись біля Кертлендського храму зі своєю дружиною і онуками я думав про те, як трагічно, що деякі люди не змогли залишитися вірними навіть після тих духовних проявів, які вони бачили на власні очі. Як боляче, що вони не змогли протистояти глузуванням і критицизму невіруючих. Як сумно, що, поставши перед фінансовими негараздами чи іншими труднощами, вони не звернулися до внутрішніх резервів і не знайшли сил залишатися вірними. Як шкода, що якимось чином вони втратили бачення дивовижного духовного врожаю під час освячення храму.

Уроки

Чого нас може навчити той надзвичайний період в історії Церкви?

Один з найдалекосяжніших уроків Кертлендського періоду полягає ось у чому: наші духи потребують постійного живлення. Як навчав Президент Гарольд Б. Лі (1899–1973): “Ви не можете одержати свідчення раз і назавжди. В залежності від ваших дій, свідчення або зростає і зростає аж до яскравої впевненості, або зменшується, аж до самого зникнення. Я кажу, що свідчення, яке ви щодня оновлюєте, зберігає вас від пасток ворога”6. Нам потрібно наближатися до Господа кожного дня, якщо ми хочемо подолати випробування, які неодмінно постануть перед усіма нами.

У дечому наш сучасний світ подібний до Кертленда 1830-х років. Ми також живемо в період фінансової кризи. Є ті, хто переслідує Церкву та її членів і виступає проти них. Випробування кожного і всіх разом можуть здаватися нездоланними.

Саме в такий час, як ніколи нам потрібно наближатися до Господа. Якщо ми так чинимо, то пізнаємо, що означає бути поруч з Господом. Якщо ми з більшою наполегливістю шукатимемо Його, то неодмінно знайдемо. Ми ясно побачимо, що Господь не залишає ні Свою Церкву, ні Своїх вірних святих. Наші очі буде відкрито, і ми побачимо, як Він відкриває отвори небесні й проливає на нас більше Свого світла. Ми знайдемо духовну силу подолати навіть найтемнішу ніч.

Хоча деякі святі у Кертденді забули про здобутий духовний досвід, однак більшість—ні. Більшість людей, до якої належав і Уільям Дрейпер, міцно трималася за духовне знання, відкрите Богом, і продовжувала йти за пророком. На своєму шляху вони переживали ще більші випробування, але також і ще прекрасніше духовне зростання, аж поки, врешті-решт, ті, які витерпіли до кінця, були прийняті до “стану нескінченного щастя” (Мосія 2:41).

Ви можете триматися

Якщо ви коли-небудь відчуєте спокусу впасти у відчай чи втратити віру, згадайте тих відданих святих, які залишилися вірними у Кертленді. Тримайтеся міцніше. Ви це можете! Ви належите до особливого покоління. Вас було підготовлено і збережено, щоб жити у цей важливий час існування нашої прекрасної планети Земля. Ви належите до целестіального родоводу, а тому маєте всі необхідні таланти, щоб перетворити своє життя на історію вічного успіху.

Господь благословив вас свідченням про істину. Ви відчули Його вплив і бачили Його силу. І якщо ви невпинно Його шукатимете, то невпинно будете переживати священні події. З цими та іншими священними дарами ви зможете не лише змінити своє життя на краще, але і благословити своєю добротою свій дім, приход або філію, громаду, місто, область і країну.

Можливо, іноді це важко побачити, однак тримайтеся міцніше, бо “чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його” і чекає на Нього (1 Коринтянам 2:9; див. також УЗ 76:10; 133:45).

Я свідчу про істинність відновленої євангелії Ісуса Христа і про істинність цієї Його Церкви. Я свідчу від усього серця і душі, що Бог живий, що Ісус Христос—Його Син і Він очолює цю величну Церкву. У нас знову є пророк на землі. Це—Президент Томас С. Монсон.

Тож завжди пам’ятаймо уроки Кертленда і тримаймося міцніше, навіть коли все виглядає безрадісним. Знайте і пам’ятайте наступне: Господь любить вас. Він пам’ятає про вас. І Він завжди буде підтримувати тих, хто “витерплять у вірі до кінця” (УЗ 20:25).

Посилання

  1. Див., наприклад, розділи 45; 56; 76; 84; 89; 97 і 104.

  2. Див. УЗ 76:23; 110:2–4, 11–13.

  3. William Draper, “A Biographical Sketch of the Life and Travels and Birth and Parentage of William Draper” (1881), typescript, Church History Library, 2; орфографію та вживання великої літери узгоджено із сучасним правописом.

  4. History of the Church, 2:428.

  5. Lorenzo Snow, “Discourse,” Deseret Weekly News, June 8, 1889, 26.

  6. Учення Президентів Церкви: Гарольд Б. Лі (2000), с. 43.

Господь являється у Кертлендському храмі, художник Дел Парсон; фотоілюстрація Крістіни Сміт

Зліва: фотоілюстрація Крейга Дімонда; ілюстровано Стівом Кроппом; справа: фотоілюстрація Метью Рійєра

Фотографія Кертлдендського храму Уелдена С. Андерсена; фотоілюстрація Роберта Кейсі