Вдалий домашній сімейний вечір

Серхіо Трехо Рейєс, Халіско, Мексика

Одного разу багато років тому ми почали домашній сімейний вечір співом: “Світанок палає, і ранок вже сяє”(гімн “Світанок палає”, Гімни, № 21). Коли ми запитали кожного з наших п’ятьох дітей, який захід ми могли б провести того тижня, наш п’ятирічний Фернандо із сумом сказав: “Я б хотів побачити, як світанок палає і ранок вже сяє”. Ми довго намагалися йому пояснити все, що відбувається в той час: як встає сонце, віє ранковий вітерець, сяють повсюди крапельки роси. Але він не сприймав цих пояснень. “Я хочу побачити це”,—повторював він.

Тому того тижня у четвер ми встали о 4-й ранку, сіли в машину й поїхали до місця, де на сході був чистий горизонт. Світанок того дня був божественний. Коли почав з’являтися диск сонця, жовті кола поступово ставали яскраво-помаранчевими. То було славетне видовище.

Через тридцять років у нас в гостях був Фернандіто—маленький син Фернандо. “Знаєш, бабуню,—сказав він,—тато возив нас дивитися схід сонця”.