Ділитися хлібом життя
У Фос-до-Ігваку, пров. Парана, Бразилія, стояв спекотний день. Після кількагодинної подорожі я відчував втому. Як провідник Церковної системи освіти, я мав вирішити кілька питань з єпископом, який чекав на мене у домі зборів. Однак, коли я приїхав, мені довелося кілька хвилин почекати.
У цей час до церкви зайшла жінка. Вона підійшла до мене і смиренно попросила трохи грошей на хліб. Вона сказала, що вони з чоловіком дуже голодні, і хоча їй було дуже незручно просити, однак нічого іншого не лишалося. “Трохи на хліб, не більше,”—додала вона.
Я був зворушений і вийняв гроші з кишені. Вона сказала, що то надто багато. Я сказав: “Купіть хліба, молока і м’яса”.
Вона подякувала і сказала, що наступного вівторка її чоловіка пообіцяли прийняти на роботу. Вона хотіла повернути гроші, як тільки він отримає зарплату.
Я відповів, що не потрібно. Але вона наполягала.
Тоді я сказав: “Замість того, щоб повертати гроші, поверніться в каплицю в неділю вранці. Коли ви туди прийдете, скажіть першій же людині, яку побачите, що хочете поговорити з місіонерами. Гаразд?” Вона погодилася.
Жінка пішла. Я обговорив з єпископом свої питання і продовжив подорож провінцією Парана, виконуючи свою роботу.
Минуло багато місяців, і мені знову випала нагода потрапити в той самий дім зборів у Фос-до-Ігваку на конференцію. Хор був прекрасним і чудово співав. Коли закінчилася конференція, до мене підійшла одна з хористок. Вона простягнула руку, привітала мене чарівною усмішкою і з великим почуттям сказала: “Дякую, брате. Ви дали мені не лише хліб, щоб ми з чоловіком втамували голод, але ви також дали мені хліб життя. Дякую”.
Я відчув неймовірну радість, впізнавши в тій жінці людину, яка просила у мене гроші кілька місяців тому. Я зрозумів, що євангелія Ісуса Христа, Який називав Себе Хлібом життя, змінює життя кожного, хто її приймає.