Вірою все здійснюється
Віра допоможе нам безпечно піднятися євангельською стежкою, здолати всі випробування смертного життя і повернутися в дивовижної краси присутність нашого Небесного Батька.
Не так давно кілька членів нашої сім’ї Неш піднялися на верхівку гори Уайна-Пікчу—високий пік, який прилягає до стародавніх руїн міста інків Мачу-Пікчу в горах Перу. Це був дуже крутий підйом; ми бачили такий вид, від якого перехоплювало подих; а ще—раптові обриви. На жаль, деякі мандрівники втратили життя, коли падали з тієї вузької крутої стежки. Відтоді, щоб уникнути цих трагедій, до суцільної скелі вздовж схилу гори Уайна-Пікчу були прикріплені міцні троси. Ми трималися за ці троси під час підйому і завдяки їм змогли безпечно дістатися верхівки, звідки відкривався неймовірний краєвид!
Як і дорога на Уайна-Пікчу, наша земна подорож є крутим і важким підйомом, для успішного сходження яким потрібна допомога нашого Небесного Батька. З цієї причини Він встановив принципи і обряди євангелії, щоб привести нас до Спасителя і Його рятівної сили1. Перший з цих принципів—віра в Господа Ісуса Христа2. Вона схожа на троси на Уайна-Пікчу: якщо віра міцно і надійно прикріплена до “каменя нашого Викупителя”3, вона допоможе нам безпечно піднятися євангельською стежкою, здолати всі випробування смертного життя4 і повернутися в дивовижної краси присутність нашого Небесного Батька. Все здійснюється вірою5.
Віра є принципом як дії, так і сили6. Вона “не означає мати досконалі знання про щось; тому, якщо [ми маємо] віру, [ми] сподіваємося на те, чого не видно, але що є істинним”7. Вона є впевненістю8 від Духа і з’являється через пізнання, яке в свою чергу спонукає нас до дії9: до наслідування прикладу Спасителя, до молитви і дотримання Його заповідей, навіть у часи жертвування і випробувань10. Віра приносить нам силу Господню, яка—серед іншого—проявляється надією на все добре11; чудесами, які підтверджують нашу віру12 та божественним захистом у духовних і мирських справах13.
Життя Енн Роулі, жінки-піонерки з ранньої доби Церкви, демонструє те, яке добро несе в наше життя вияв віри. Вдова з Англії, сестра Роулі виявила свою віру тим, що відгукнулася на заклик пророка збиратися в Сіоні. Вона була членом групи з ручними візками на чолі з Уіллі, яка в дорозі потрапила в глибокі снігові замети восени 1856 року. Дійшло до того, що семеро її дітей в буквальному розумінні були виснажені від голоду. Вона писала: “Мені було боляче дивитися на своїх дітей, які голодували. … Ставало темно, а на вечерю нічого не було. Я попросила про Божу допомогу, як я завжди робила. Я стала навколішки і згадала про два черстві сухаря, які … залишилися з подорожі морем. Вони були невеличкими і такими твердими, що їх не можна було розламати. Звичайно, цього було недостатньо, щоб нагодувати 8 людей, але ж і 5 буханок та 2 риб було недостатньо, щоб нагодувати 5000 людей. Та завдяки диву Ісус це зробив. Значить, з Божою допомогою немає нічого неможливого. Я знайшла сухарі і поклала їх у чавунну каструлю, залила водою і попросила про Боже благословення. Тоді я накрила каструлю кришкою і поставила на вогонь. Коли трохи згодом я підняла кришку, то побачила, що в каструлі було повно їжі. Ми сім’єю стали на коліна і подякували Богу за Його благодать. Того вечора моя сім’я мала достатньо їжі”14.
Енн Роулі жила за євангелією, приносячи велику особисту жертву. Вона потребувала допомоги і попросила її в молитві. Завдяки своїй вірі вона була сповнена надії і дивовижним чином одержала їжу для своєї сім’ї. Господь також благословив її силою терпіння “у вірі до кінця”15, яка має вічне значення. Незважаючи на непевне майбутнє, вона не запитувала, як вона буде годувати своїх дітей наступного дня; натомість вона терпляче покладалася на Господа16 і просувалася вперед з надією—саме так, як співається у прекрасному гімні:
О Ясне Світло, променем Своїм Веди мене!
Чорніє ніч, далеко рідний дім; Веди мене!
Я не прошу видінь небесних слав,
Світи, щоб я ішов і не упав17.
Ми також можемо виявляти таку віру в Господа, вірити і довіряти, що наш дорогий і незмінний Бог18 благословить нас Своєю дивовижною силою, яка відповідатиме нашим обставинам і Його розкладу. Тоді ми також побачимо прояв руки Бога в нашому житті.
Господь заповідає нам: візьміть “щит віри, яким ви зможете погасити всі вогненні стріли злочестивих”19. Сатана буде використовувати такі знаряддя, як сумніви, страх або гріх, щоб спокусити нас облишити віру і втратити захист, який вона пропонує. Розглянемо ж окремо кожен із цих викликів, спрямованих проти віри, щоб ми могли розпізнати спокуси ворога і не зважати на них20.
По-перше, зневіра в Господа чи Його євангелію спричинить наш опір Духові Бога21. Господня протиотрута для сумнівів є простою. Як проголосив цар Веніямин: “Віруйте в Бога; віруйте, що Він є, і що Він створив усе, і на небесах, і на землі; віруйте, що Він має всю мудрість, і всю силу, і на небесах, і на землі; віруйте, що людина не розуміє всього того, що Господь може розуміти”22.
Якщо через зневіру або сумніви ваша віра починає хитатися, пам’ятайте, що навіть давні апостоли благали Господа: “Додай Ти нам віри”23. Тримаючи в голові те, що віра і обмірковування є необхідними напарниками, подумайте над такою аналогією: віра і обмірковування—як два крила літака. Обидва важливі для підтримки польоту. Якщо, на ваш погляд, здається, що обмірковування суперечить вірі, зупиніться на мить і згадайте, що наше бачення є надто обмеженим у порівнянні з баченням Господа24. Не відкидайте віру, як ви б не від’єднували крило від літака в польоті. Натомість зрощуйте насіння віри і дозвольте надії, яка є її похідною, стати якорем вашої душі—і вашого обмірковування25. Саме тому нам заповідано “шукати старанно … через навчання і також через віру”26. Пам’ятайте: віра передує чудесам і спричиняє чудеса, щодо яких у нас немає прямого пояснення на основі власного досвіду, як, зокрема, появі повної каструлі їжі з двох маленьких сухариків або простому терпінню у вірі всупереч усім негараздам27.
По-друге, страх відволікає нас від віри в Спасителя і підриває її. Якось уночі під час шторму апостол Петро дивився на Господа і йшов по воді—доки не відвернув свій погляд і, “бачачи велику бурю, злякався”, а тоді почав потопати в штормовому морі28. Він міг би продовжувати йти, якби не злякався! Замість того, щоб перейматися в нашому житті шаленим вітром і хвилями та боятися їх, Господь запрошує нас: “Звертайтеся до Мене в кожній думці; не вагайтеся, не бійтеся”29.
По-третє, гріх послаблює присутність Духа в нашому житті, а без Святого Духа нам бракуватиме духовної витримки, на яку б ми спиралися і виявляли віру. Найкраще виявляти нашу віру в тому, щоб “не торкатися злого дару, ані чогось нечистого”30 та бути “старанними у дотриманні всіх … заповідей, щоб … ваша віра не підвела вас, і щоб ваші вороги не перемогли вас”31. Якщо гріх заплямував ваше життя, я запрошую вас виявити “віру в покаяння”32, і Спаситель, завдяки Спокуті, очистить і зцілить ваше життя.
Брати і сестри, Господь, згідно з нашою вірою, виконає Свої обіцяння і допомагатиме нам долати всі щоденні труднощі33. Він робив це для Енн Роулі і зробив це для Свого народу в усіх країнах, в усі часи і в усіх поколіннях. Завдяки тому, що Він—“Бог чудес” і “не змінюється”, Він благословить кожного з нас надією, захистом і силою згідно з нашою вірою в Нього34. Непохитна віра в Ісуса Христа—як троси на стежці гори Уайна-Пікчу—закріпить нас і дорогих нам людей до “каменя нашого Викупителя” і Його незрівнянної сили спасати35.
Президент Томас С. Монсон сказав: “Майбутнє таке ж яскраве, як і ваша віра”36. Я свідчу про цю величну обнадійливу істину і запрошую кожного з нас непохитно просуватися вперед з вірою в Господа, “без жодного сумніву”37. Я знаю, що Спаситель живий, Він є “творцем і виконавцем [нашої] віри”38 та “тим, хто шукає Його, Він дає нагороду”39. Про це я свідчу в ім’я Ісуса Христа, амінь.