Виконуйте заповіді
Президент Томас С. Монсон
Той, Хто створив нас і Хто любить нас досконалою любов’ю, знає, як нам потрібно жити, щоб отримати найбільше щастя, яке тільки можливо.
Мої улюблені брати, як це добре знову бути з вами. Цього вечора ми були натхненні почутими словами. Я молюся, щоб я також був скерований в тому, що буду говорити.
Моє послання до вас цього вечора дуже просте. Ось воно: виконуйте заповіді.
Божі заповіді дано не для того, щоб заважати нам чи бути перешкодою нашому щастю. Зовсім навпаки. Той, Хто створив нас і Хто любить нас досконалою любов’ю, знає, як нам потрібно жити, щоб отримати найбільше щастя, яке тільки можливо. Він дав нам основні принципи, які, за умови їх дотримання, будуть безпечно спрямовувати нас в цій подорожі земним життям, яка часто буває небезпечною. Ми пам’ятаємо слова відомого гімну: “Вірність завітам дає нам безпеку, приносить нам мир”1.
Наш Небесний Батько достатньо нас любить, щоб сказати: Не кажи неправду; не кради; не чини перелюбу; люби свого ближнього, як самого себе і т.д.2. Ми знаємо заповіді. Він розуміє, що коли ми виконуємо заповіді, то наше життя буде щасливішим, більш наповненим і менш складним. Нам буде легше справлятися зі своїми труднощами й проблемами, і ми отримаємо Його обіцяні благословення. І хоч Він дає нам закони і заповіді, Він також і дозволяє нам вибирати: приймати їх або відкидати їх. Наші рішення стосовно цього будуть визначати нашу долю.
Я впевнений, що кінцева мета кожного з нас—вічне життя у присутності нашого Небесного Батька і Його Сина, Ісуса Христа. А отже для нас вкрай важливо впродовж життя робити вибір, який вестиме до цієї прекрасної мети. Однак ми знаємо, що супротивник прагне нашої невдачі. Він та його воїнство неослабні у своїх зусиллях перешкоджати здійсненню наших праведних бажань. Вони несуть серйозну й постійну загрозу нашому вічному спасінню, якщо й ми також не будемо неослабними у своїй рішучості та зусиллях досягнути нашої мети. Апостол Петро попереджає нас: “Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник—диявол—ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого”3.
І хоч в нашому житті не буває часів, коли ми звільнені від спокуси, ви, молоді люди, перебуваєте в тому віці, коли можете бути особливо вразливими. Підліткові роки часто є роками, коли ви невпевнені в собі, відчуваєте свою невідповідність вимогам, намагаєтеся знайти своє місце серед однолітків і вписатися в їхнє середовище. Ви можете відчувати спокусу знизити свої норми і йти за натовпом, щоб бути прийнятими тими, кого хочете мати своїми друзями. Будь ласка, будьте сильними й остерігайтеся будь-чого, що може позбавити вас благословень вічності. Вибір, який ви робите тут і тепер, є вічно важливим.
Ми читаємо в 1 Коринтянам: “Як багато … різних [голосів] є на світі4. Навколо нас звучать голоси, що переконують, голоси, що зваблюють, голоси, що принижують, голоси хитромудрі й голоси, що заплутують. Я додав би, що голоси ці—гучні. Я закликаю вас зменшити їхню гучність і бути під впливом не їх, а тихого, лагідного голосу, який буде направляти вас до того, що є безпечним. Пам’ятайте, що після того, як ви були охрищені, той, хто мав повноваження, поклав свої руки на вашу голову і, конфірмуючи вас у члени Церкви, сказав: “Прийми Святого Духа”5. Відкрийте своє серце, навіть саму свою душу, щоб чути звучання цього особливого голосу, який свідчить про істину. Як обіцяв пророк Ісая: “Вуха твої будуть чути те слово, яке … казатиме: “Це та дорога,—простуйте ви нею!”6 Будьмо ж завжди налаштованими на цей тон, щоб нам чути цей підтверджуючий, скеровуючий голос, який буде тримати нас у безпеці.
Нехтування заповідями відкрило шлях тому, що я вважаю пошестями нашого часу. Серед них: пошесть вседозволеності, пошесть порнографії, пошесть наркотиків, пошесть аморальності й пошесть абортів—і це лише кілька з них. У Писаннях нам сказано, що супротивник є “засновник[ом] усього цього”7. Ми знаємо, що він є “батьком усієї брехні, щоб обманювати, і осліпляти людей”8.
Я благаю вас: уникайте будь-чого, що позбавлятиме вас вашого щастя тут, у смертному житті, і вічного життя у світі прийдешньому. Супротивник своїми обманами й брехнею буде вести вас вниз по слизькому схилу до вашого знищення, якщо ви дозволите йому це. Ви, ймовірно, вже будете на цьому слизькому схилі до того, як зрозумієте, що вже немає ніякої можливості зупинитися. Ви чули послання супротивника. Він хитро закликає: З одного разу нічого страшного не буде; кожний це робить; не будь старомодним; часи змінилися; це не може нікому зашкодити; твоє життя належить тобі. Супротивник знає нас, і він знає, які спокуси нам буде важко ігнорувати. Як важливо для нас бути постійно пильними, щоб не піддатися таким обманам і спокусам.
Від нас вимагається велика мужність, щоб залишатися відданими й вірними в умовах дедалі зростаючого тиску та підступного впливу, які існують навколо нас та через які перекручується істина, знищується те, що є добрим та порядним, і робляться спроби підмінити істину людськими філософіями світу. Якби заповіді були написані людиною, тоді прихильність до них чи узаконення їх, чи будь-що інше по відношенню до них було б прерогативою людини. Але ж заповіді дані Богом. Маючи свободу вибору, ми можемо їх ігнорувати. Але ми не можемо змінювати їх, так само, як ми не можемо змінювати наслідки, що приходять від недотримання й порушення заповідей.
Давайте усвідомимо, що наше найбільше щастя в цьому житті прийде, коли ми дотримуємося Божих заповідей і слухаємося Його законів! Я люблю ці слова, що знаходяться в книзі Ісаї, розділ 32, вірш 17: “І буде роботою істини—мир, а працею правди—спокійність й безпека навіки”. Такий мир, така безпека прийти можуть тільки завдяки праведності.
Ми не можемо дозволяти собі навіть найменшою мірою піддаватися впливу гріха. Ми не можемо дозволяти собі навіть подумати, що можемо “тільки трошки” спробувати не послухатися заповідей Бога, бо гріх може схопити нас залізною рукою, з якої визволятися нам буде нестерпно болісно. Згубні звички, які можуть прийти через наркотики, алкоголь, порнографію й аморальність, є реальними і позбутися їх майже неможливо без сильної боротьби та великої допомоги.
Якщо хтось із вас спіткнувся у своїй подорожі, я запевняю вас, що є шлях назад. Цей процес називається покаянням. Хоч цей шлях і важкий, ваше вічне спасіння залежить від нього. Що може бути більш гідним ваших зусиль? Я благаю вас прийняти рішення прямо тут і зараз, щоб зробити кроки, необхідні для повного покаяння. Чим швидше ви це зробите, тим швидше ви зможете відчути мир і спокій, і безпеку, про які казав Ісая.
Недавно я почув свідчення однієї жінки, яка разом зі своїм чоловіком збилася з безпечного шляху; вони порушували заповіді і через це мало не зруйнували свою сім’ю. Коли і він, і вона змогли нарешті подивитися крізь густий туман згубних звичок та усвідомити, наскільки нещасним стало їхнє життя і якого болю вони завдали дорогим їм людям, то вони почали змінюватися. Процес покаяння відбувався повільно і часом був болісним, але з допомогою провідників священства та завдяки допомозі сім’ї та відданих друзів вони стали на шлях, щоб повернутися назад.
Я наведу вам фрагмент свідчення цієї сестри про зцілюючу силу покаяння: “Як людині перестати бути загубленою вівцею, схопленою [гріхом], і прийти до миру й щастя, які ми тепер відчуваємо? Відповідь … на це: через досконалу євангелію, досконалого Сина та Його жертву за мене. … Там, де була темрява, тепер світло. Там, де був розпач і біль,— радість і надія. Ми були безмірно благословенні цією зміною, яка могла прийти тільки через покаяння, уможливлене Спокутою Ісуса Христа”.
Наш Спаситель помер, щоб дати вам і мені цей благословенний дар. І хоч шлях цей важкий, обіцяння—реальне. Сказав Господь тим, хто кається:
“Коли ваші гріхи будуть як кармазин,—стануть білі, мов сніг”9.
“І не буду вже згадувати їм гріха”10.
Упродовж усього свого життя нам потрібно буде зміцнювати своє свідчення, вивчаючи Писання і молячись та роздумуючи про істини євангелії Ісуса Христа. Якщо наше свідчення про євангелію, про Спасителя і про нашого Небесного Батька надійно посаджені, це буде впливати на все, що ми робимо.
Я свідчу, що всі ми—улюблені сини нашого Небесного Батька, які були послані на землю в ці дні і в цей час для певної мети і яким дано священство Бога, щоб ми могли служити іншим та виконувати Божу роботу тут, на землі. Нам було наказано жити так, щоб залишатися гідними мати священство.
Мої брати, давайте ж виконувати заповіді! Чудові й дивовижні винагороди прибережено для нас, якщо ми виконуємо їх. Я молюся про те, щоб це було нашим благословенням, в ім’я Ісуса Христа, нашого Спасителя і нашого Викупителя, амінь.