Старійшина Гарі Е. Стівенсон

Кворум Дванадцятьох Апостолів

Розмірковуючи про своє покликання в Кворум Дванадцятьох Апостолів, старійшина Гарі Е. Стівенсон приходить до висновку, що його служіння в Господньому царстві, і особливо як апостола, буде більше стосуватися провідництва через служіння, ніж служіння через провідництво.

“Ісус Христос вважав Себе слугою,—сказав старійшина Стівенсон під час прес-конференції після свого підтримання.— Ми також вважаємо себе слугами” (див. Марк 10:44).

Покликання старійшини Стівенсона у Кворум Дванадцятьох Апостолів прийшло до нього несподівано. Однак він відчуває, що його служіння в Церкві—особливо генеральним авторитетом з 2008 по 2012 роки та Верховним єпископом з березня 2012 року—допомогло йому підготуватися до його нових обовʼязків.

Серед найголовнішого, що він дізнався в Господньому служінні,—це те, що великою є цінність дітей Небесного Батька. Старійшина Стівенсон чекає на збільшення можливостей, які він матиме як апостол, щоб спілкуватися з Божими дітьми по всьому світу і свідчити їм.

Він також чекає на продовження співпраці з тими, хто веде Господню Церкву. “Уже подумати про те, що ти сидиш на раді і можеш вчитися [у них], бути навченим [ними] і відчувати їхню силу та їхнє свідчення про Ісуса Христа та Його Спокуту,—сказав він,—є чимось таким, що, я вірю, буде чудовим досвідом”.

Гарі Е. Стівенсон народився 6 серпня 1955 р. в сімʼї Евана Н. і Вери Джин Стівенсон. Коріння його сімʼї сягає аж до перших піонерів-святих останніх днів в Юті. Він виріс на півночі долини Кеш, штат Юта, в сімʼї, життя якої було зосереджено на євангелії, де він навчився цінності праці й важливості служіння. Його батько, “єпископ моєї молодості”, часто запрошував його відвідувати з ним багатьох вдів, які жили в їхньому приході. Уроки, які молодий Гарі засвоїв від свого батька про турботу та служіння, схожі на Христові, залишили в нього незабутнє враження й будуть добре допомагати йому, коли він служитиме Верховним єпископом.

“Єпископи в Церкві,—сказав він,—справді є моїми героями”.

Серйозне служіння старійшини Стівенсона в Церкві почалося, коли він був покликаний місіонером повного дня в Японську Фукуокську місію, де він розвинув у собі любов до японців та їхньої мови, якою він і досі вільно володіє. Після місії він навчався в Університеті штату Юта, де й зустрів свою майбутню дружину, Лесу Джин Хіглі. Вони одружилися в храмі Айдахо Фоллз в 1979 році і є батьками чотирьох синів. Старійшина Стівенсон отримав ступінь у галузі управління бізнесом зі спеціалізацією у маркетингу. З часом він у партнерстві з іншими заснував одну з провідних світових фірм з виробництва й продажу тренажерів і був її президентом та виконавчим директором.

Сімʼя Стівенсон кілька років жила в Японії. У 2004 р. старійшина Стівенсон був покликаний служити президентом Японської Нагойської місії. Після свого покликання сімдесятником у 2008 році він служив радником і президентом у Північноазійській території. Він служив президентом цієї території, коли в 2011 році на північному узбережжі Японії стався сильний землетрус, викликавши величезний цунамі, що забрали тисячі життів. Той досвід виявився визначальним у його житті.

Старійшина Стівенсон допомагав упорядковувати допомогу Церкви, яка надавала продукти харчування, необхідні речі, підтримку та довгострокову допомогу.

“Це був доказ того, що Церква Ісуса Христа виконує один зі своїх божественно призначених обовʼязків—турбуватися про бідних і нужденних”,—згадує він. Він сказав, що то був священний привілей “служити і благословляти, і організовувати надання допомоги”.