Старійшина Рональд А. Разбанд

Кворум Дванадцятьох Апостолів

Після того, як старійшину Рональда А. Разбанда покликали служити у Кворумі Дванадцятьох Апостолів, він прочитав Іван 15:16: “Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив”.

Старійшина Разбанд сказав: “У мене було духовне враження, що в цьому [покликанні] не було нічого, … що було б моїм бажанням. Це було Господнім рішенням”.

Уже в 19 років старійшина Разбанд засвоїв подібний урок про підкорення Господнім рішенням. Він мав надію, що служитиме на місії в Німеччині, як його батько і старший брат, але був покликаний у Місію Східних Штатів (США). Він звернувся до Писань і прочитав у 100-му розділі Учення і Завітів:

“Отже, ідіть за Мною і послухайте пораду, яку Я дам вам.

… Широкі двері буде відкрито у краях навколишніх на цій східній землі. …

Отже, істинно Я кажу вам, підносьте свої голоси до цього народу” (вірші 2, 3, 5).

Він мав свідчення, що Господь хотів, аби він служив у Місії Східних Штатів.

Старійшина Разбанд народився 6 лютого 1951 року в сімʼї зі скромним достатком. “Я мав батька, водія вантажівки [він розвозив хліб], і дорогу матір [домогосподарку]”,—сказав він. Він походить із сімʼї, багато поколінь якої є святими останніх днів, і цінує цей спадок.

У 1973 році він одружився з Мелані Твітчелл. У них 5 дітей і 24 онуки. Старійшина Разбанд висловлює вдячність своїй дружині за її допомогу впродовж 42 років, бо завдяки цьому він став тим, ким є сьогодні. “Моя дружина взяла мене, як гончар глину, і зробила з мене щось таке, що справді має значення. … Її духовний вплив не тільки привів мене до цього чудового й особливого покликання, але і до всього, що я зробив духовно”.

У 1987 р. старійшина Разбанд став президентом і виконавчим директором однієї всесвітньої хімічної корпорації. Він навчився від своїх провідників, як бути більш ефективним у церковному служінні. “Завдяки своїй професії я дізнався, що … люди важливіші за все інше, що ми можемо робити”. Він також “набув багато-багато навичок провідника … , які допомагали [йому] також і як генеральному авторитету”.

Старійшина Разбанд мав безліч нагод застосовувати ті навички. Він служив єпископом, президентом місії, генеральним авторитетом сімдесятником з 2000 року; наглядачем за Північноамериканською Західною та Північно-західною територіями і трьома територіями в Юті; радником в президентстві Центральноєвропейської території; виконавчим директором Храмового відділу; членом президентства сімдесятників з 2005 року; і старшим президентом сімдесятників з квітня 2009 року.

Його церковні призначення дали йому відчути любов до членів Церкви скрізь. Він каже членам Церкви: “Ваша віра зміцнює нашу віру; ваші свідчення укріпили наші свідчення” (сторінка 90).

Старійшина Разбанд упокорений, щоб служити апостолом Господа Ісуса Христа. “У мене завжди було бажання служити Йому,—сказав він.— Я буду присвячувати своє життя, свої таланти і все, що я маю тепер, до кінця свого життя. Я зобовʼязався зробити це. Робити це—велика честь для мене”.