Будьте прикладом і світлом
Президент Томас С. Монсон
Наслідуючи приклад Спасителя, ми матимемо можливість бути світлом в житті інших.
Брати і сестри, так добре бути з вами знову. Як вам відомо, з того часу як у квітні ми збиралися разом, ми втратили трьох наших улюблених апостолів: президента Бойда К. Пекера, старійшину Л. Тома Перрі та старійшину Річарда Г. Скотта і сумуємо за ними. Вони повернулися у свій небесний дім. Нам не вистачає їх. Як ми вдячні за приклад любові, схожої на Христову, і за натхненні вчення, які вони залишили для всіх нас.
Ми щиросердно вітаємо наших тільки-но покликаних апостолів: старійшину Рональда А. Разбанда, старійшину Гарі Е. Стівенсона і старійшину Дейла Г. Ренлунда. Ці чоловіки присвятили себе роботі Господа. Вони добре підготовлені, щоб зайняти важливі посади, на які їх було покликано.
Нещодавно, коли я читав та обдумував Писання, два уривки особливо запали мені в душу. Обидва вони вам знайомі. Перший—з Проповіді на горі: “Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі”1. Другий уривок з Писань—це той, що прийшов мені на пам’ять, коли я обдумував значення першого. Він з Послання апостола Павла Тимофію: “Будь зразком для вірних у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистості!”2
Я вважаю, що цей другий уривок з Писань великою мірою пояснює, як нам досягнути того, про що сказано в першому. Ми стаємо зразками для вірних, живучи за євангелією Ісуса Христа у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі і у чистоті. Коли ми живемо так, то наше світло буде сяяти для інших, щоб його бачили.
Кожний з нас прийшов на землю, маючи дане нам Світло Христа. Якщо ми наслідуємо приклад Спасителя й живемо так, як Він жив і як Він навчав, те світло палатиме в нас і освітлюватиме шлях для інших.
Апостол Павло називає шість рис віруючого, це ті риси, що дозволять нашому світлу сяяти. Розгляньмо кожну з них.
Я називаю дві перші риси разом—бути прикладом у слові і в житті. Слова, які ми кажемо, можуть піднімати настрій і надихати, або ж вони можуть ображати і принижувати. У сьогоднішньому світі—надмір богохульства, яким ми, здається, оточені майже куди не повернись. Важко уникнути того, щоб не чути, як імена Божества вживаються мимохідь і необдумано. Вульгарні коментарі, здається, стали основним елементом телепрограм, кінофільмів, книг та музики. Розмови сповнені наклепницьких зауважень та сердитої риторики. Говорімо до інших з любов’ю й повагою, завжди говорімо чистою мовою й уникаймо слів чи коментарів, які б ранили чи образили. Давайте наслідувати приклад Спасителя, Який говорив толерантно і з добротою під час всього Свого священнослужіння.
Наступна риса, згадана Павлом,—любов, або милосердя, що визначене як чиста любов Христа3. Я впевнений, що у сфері нашого пливу є ті, хто самотні, ті, хто хворі, ті, в кого опустилися руки. У нас є можливість допомогти їм і підняти їм настрій. Спаситель ніс надію зневіреним і зміцнював слабких. Він зцілював хворих; Він давав кульгавим ходити, сліпим повертав зір, глухим—слух. Він навіть оживляв мертвих. Упродовж всього Свого священнослужіння Він з милосердям простягав руку допомоги кожному, хто її потребував. Наслідуючи Його приклад, ми будемо благословляти життя, у т.ч. й власне.
Наступна риса—ми маємо бути прикладом у дусі. Для мене це означає, що ми прагнемо бути у своєму житті добрими, вдячними, прощати й мати добру волю. Ці риси допомагатимуть нам мати дух, який впливатиме на життя оточуючих нас. У мене була можливість упродовж років спілкуватися з безліччю людей, які мали такий дух. Ми відчуваємо особливі почуття, перебуваючи з ними, почуття, які викликають у нас бажання спілкуватися з ними й наслідувати їхній приклад. Вони випромінюють Світло Христа і допомагають нам відчувати Його любов до нас.
Аби проілюструвати, що світло, яке приходить від чистого і люблячого духа, помічають інші люди, я розкажу про один випадок, що стався багато років тому.
Тоді провідники Церкви зустрічалися з офіційними особами в Єрусалимі, щоб укласти договір оренди для ділянки землі, на якій мав бути збудований Церковний Єрусалимський центр. Аби отримати необхідні дозволи, Церква повинна була погодитися на те, що наші члени Церкви, які використовуватимуть центр, не будуть займатися проповідуванням. Після того як договір було укладено один з тих ізраїльських офіційних осіб, який добре знав Церкву та її членів, зауважив, що він знає, що Церква буде дотримуватися цієї умови договору—не займатися проповідуванням. “Але,—сказав він, маючи на увазі студентів, які будуть відвідувати цей центр,—що ви збираєтеся робити зі світлом в їхніх очах?”4 Нехай же це особливе світло завжди сяє в вас, щоб його могли побачити й оцінити інші.
Бути прикладом у вірі означає, що ми довіряємо Господу та Його слову. Це означає, що ми маємо і живимо переконання, які будуть направляти нас в думках і діях. Наша віра в Господа Ісуса Христа і в нашого Небесного Батька буде позначатися на всьому, що ми робимо. Посеред плутанини нашого століття, конфліктів із совістю та метушні повсякденного життя міцна віра стає для нашого життя якорем. Пам’ятайте: віра і сумнів не можуть існувати в тому самому розумі одночасно, бо одне розвіює інше. Я повторюю те, що вже неодноразово було сказано: щоб набути і зберегти потрібну нам віру, нам вкрай необхідно читати і вивчати Писання та обдумувати їх. Життєво необхідним є спілкування з нашим Небесним Батьком через молитву. Ми не можемо дозволити собі нехтувати цим, бо супротивник та безліч його послідовників невтомно шукають щілину в нашій броні, зменшення нашої вірності. Сказав Господь: “Шукайте старанно, моліться завжди і будьте віруючими, і все спрацює вам на благо”5.
І нарешті, ми маємо бути чистими, що означає, що нам слід бути чистими тілом, розумом і духом. Ми знаємо, що наше тіло—це храм, до якого необхідно ставитися з благоговінням та повагою. Наш розум має бути сповненим надихаючими та облагороджуючими думками і залишатися вільним від того, що опоганює. Аби мати Святого Духа постійно з нами, ми повинні бути гідними цього. Брати і сестри, чистота принесе нам мир у розумі і готуватиме нас, щоб ми отримали обіцяне Спасителем. Сказав Він: “Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога”6.
Коли ми справді стаємо зразками у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі і у чистоті, то ми будемо підготовлені бути світлом для світу.
Дозвольте мені сказати всім вам, а особливо вам, молоді люди, що оскільки світ рухається все далі й далі від принципів та настанов, даних нам люблячим Небесним Батьком, ми будемо виділятися із натовпу, бо ми—інші. Ми будемо виділятися, бо ми скромно одягаємось. Ми будемо іншими, бо ми не дозволяємо собі богохульства і не вживаємо речовин, які шкідливі для нашого тіла. Ми будемо іншими, бо ми уникаємо непристойних жартів і принизливих зауважень. Ми будемо іншими, оскільки ми вирішили не забруднювати свій розум тими медіа, які є низькопробними і принижуючими та які заважатимуть Духу перебувати в наших домівках і в нашому житті. Ми безумовно будемо відрізнятися, оскільки вибираємо моральність—робимо вибір дотримуватися євангельських принципів і норм. Усе, що відрізняє нас від більшості світу, також дає нам те світло і той дух, які будуть сяяти у світі, що дедалі стає темнішим.
Часто бути іншим і самому стояти в натовпі важко. Це природно—боятися, що інші можуть подумати чи сказати. Утішення дають слова псалма: “Господь моє світло й спасіння моє,—кого буду боятись? Господь—то твердиня мого життя,—кого буду лякатись?”7 Коли ми своє життя зосереджуємо на Христі, то наші страхи будуть замінені сміливістю наших переконань.
Ні в кого з нас життя не проходить ідеально, і часом випробування й труднощі, які приходять до нас, можуть бути надзвичайно важкими, і через це наше світло тьмянішає. Але з допомогою від нашого Небесного Батька, поєднаною з підтримкою інших людей, ми можемо знову мати те світло, яке освітлюватиме нашу власну путь і даватиме світло іншим, кому воно може бути потрібним.
Щоб проілюструвати це, я наведу вам зворушливі слова мого улюбленого вірша, який я вперше прочитав багато років тому:
“Мандрівника з лампою зустрів я вночі,
Та не горіло світло в ній.
Я зупинився й дав йому вогню,
Що в лампі мав своїй.
Та вмить здійнявся вітер,
Аж захитався світ,
А потім вщух,—але погасло світло,
Що в лампі було моїй.
Та ось повернувсь до мене той самий мандрівник,
Вогонь горів у лампі його.
Тепер безцінного вогню
Мені він дав свого”8.
Мої брати і сестри, у нас є можливість сяяти навкруги кожного дня, якими б не були наші обставини. Наслідуючи приклад Спасителя, ми матимемо можливість бути світлом в житті інших: членів нашої власної сім’ї і друзів, наших співробітників, просто знайомих або зовсім чужих людей.
Кожному з вас я кажу, що ви син або дочка нашого Небесного Батька. Ви прийшли з Його присутності, щоб жити на цій землі певний період часу, щоб відображати любов і вчення Спасителя і щоб сміливо дати вашому світлу сяяти, аби всі його бачили. Коли цей період земного життя закінчиться, то, якщо ви зробили свою частину, то отримаєте славетне благословення—повернетеся, щоб жити з Ним вічно.
Якими запевнюючими є слова Спасителя: “Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя”9. Про Нього я свідчу. Він—наш Спаситель і Викупитель, наш Оборонець перед Батьком. Він—наш Приклад і наша сила. Він “світло, що сяє у темряві”10. Щоб кожний, хто чує мій голос, міг урочисто зобов’язатися наслідувати Його, тим самим стаючи сяючим світлом для світу, я молюся в Його святе ім’я, саме Ісуса Христа Господа, амінь.