Ми тут, щоб служити праведній справі
Керол Ф. Мак-Конкі
Перший радник у генеральному президентстві Товариства молодих жінок
Давайте ж виберемо служити праведній справі як доблесні посланці нашого Господа Ісуса Христа.
Я вдячна за те, що ми можемо зібратися разом з вірними жінками, такими, як Ліза,—сестра з відео—які чисті серцем, які люблять Господа і служать Йому, навіть переживаючи власні труднощі. Історія Лізи нагадує мені, що ми повинні любити одна одну й бачити красу душі одна в одній. Спаситель навчав: “Пам’ятайте, що цінність душ є великою в очах Бога”1. Незалежно від того, 8 нам чи 108, кожна з нас є “дорог[ою] в [Його] очах”2. Він любить нас. Ми—доньки Бога. Ми—сестри в Сіоні. Ми маємо божественну природу, і кожна з нас має славетну роботу для виконання.
Улітку я спілкувалася з однією милою молодою матір’ю кількох дочок. Вона поділилася зі мною своїм відчуттям, що нашим молодим жінкам потрібна якась справа, те, що допомагатиме їм відчувати себе цінними. Вона знала, що ми можемо виявляти нашу індивідуальну й вічну цінність, діючи у відповідності з нашою божественною метою у смертному житті. Цей прекрасний і дивовижний хор проспівав гімн, слова якого навчають нас про нашу мету. У випробуваннях і стражданнях, навіть переживаючи страх і повний відчай, ми маємо відважні серця. Ми сповнені рішучості виконати свою частину. Ми тут, щоб служити праведній справі3. Сестри, у цій справі ми всі цінні. Усі ми—потрібні.
Праведна справа, якій ми служимо,—це справа Христа. Це робота зі спасіння4. Господь навчав: “Це є Моя робота і Моя слава—здійснювати безсмертя і вічне життя людини”5. Ми і є тією справою, за яку страждав Ісус Христос, за яку з кожної Його пори виступила кров і за яку Він у досконалій любові віддав Своє життя. Його справа—це добра новина, “радісна новина, що … Він прийшов у світ, Сам Ісус, щоб Його розіп’яли за цей світ і щоб Йому нести гріхи світу, і освятити світ, і очистити його від усієї неправедності; щоб через Нього могли бути спасенними всі”6. Наш Спаситель “відкрив спасіння шлях, закон і вчення дав”7. Я свідчу, що коли ми наслідуємо Його приклад, любимо Бога і служимо одне одному з добротою й співчуттям, то ми зможемо стояти чистими, “безвинними перед Богом в останній день”8. Ми вибираємо служити Господу в Його праведній справі, щоб ми могли стати єдиними з Батьком і з Сином9.
Пророк Мормон сміливо проголосив: “Бо ми маємо працю, яку повинні виконати, доки ми в цій скинії з глини, щоб ми могли перемогти ворога всієї праведності і наші душі могли б почити в царстві Бога”10. У минулому провідники й піонери Церкви в ранній її період рухалися вперед з героїчною сміливістю й непохитною вірністю, щоб встановити відновлену євангелію і побудувати храми, де б могли виконуватися обряди піднесення. Ми, теперішні піонери, я маю на увазі вас і себе, також рухаємося вперед з вірою, щоб “трудитися в [Господньому] винограднику для спасіння душ людських”11. Президент Гордон Б. Хінклі сказав: “Яким же дивовижним буде майбутнє, якщо Всемогутній виконує Свою роботу … через віддане [служіння] тих, чиє серце сповнене любов’ю до Викупителя світу”12. Ми об’єднуємося з відданими сестрами минулого, теперішнього і підростаючого покоління, коли об’єднуємося разом у роботі зі спасіння!
До того як народитися, ми прийняли план нашого Небесного Батька, “за яким [ми] могли отримувати фізичні тіла й набувати земного досвіду, щоб розвиватися в досконалість і зрештою реалізувати [нашу] божественну долю спадкоємців вічного життя”13. Цей завіт, укладений у доземному існуванні, старійшина Джон А. Уідтсоу пояснив так: “Саме тоді й там ми погодилися бути не тільки спасителями для самих себе, але й … бути спасителями для всієї людської сім’ї. Ми увійшли у партнерство з Господом. І тоді здійснення цього плану стало не тільки роботою Батька й роботою Спасителя, але також і нашою роботою. Найменше для нас, найскромніше—це у партнерстві з Всемогутнім досягти мети вічного плану спасіння”14.
Тут, у земному житті, ми знову увійшли в завіт служити Спасителю в цій роботі зі спасіння. Беручи участь у священних обрядах священства, ми урочисто зобов’язуємося віддаватися цьому служінню Богові всім своїм серцем, могутністю, розумом і силою15. Ми отримуємо Святого Духа й прагнемо Його підказок, щоб бути скерованими у своїх зусиллях. Праведність поширюється по світу, коли ми розуміємо, що Бог хоче, аби ми робили, а тоді робимо це.
Я знаю дитину з Початкового товариства, яка сказала своєму другові, коли вони стояли на автобусній зупинці: “Знаєш, тобі обов’язково треба піти зі мною у церкву і дізнатися про Ісуса!”
Я бачила дівчаток у класі Товариства молодих жінок, які, з’єднавши свої руки, взяли на себе зобов’язання служити одна одній, а потім склали план, як належним чином допомогти одній молодій жінці, яка боролася зі своєю згубною звичкою.
Я бачила молодих матерів, які віддавали весь свій час, свої таланти й енергію, щоб навчати євангельським принципам і самим бути в цьому прикладом, аби їхні діти, подібно до синів Геламана, могли сміливо й віддано пройти через випробування, спокуси й горе.
Але найбільше смирення я, мабуть, відчула, почувши, як одна доросла незаміжня сестра палко заявила у своєму щирому свідченні, що найважливіша робота, яку ми можемо виконати,—це підготуватися до шлюбу і створення сім’ї. І хоч не з власного досвіду, та вона все ж знає, що сім’я—це і є серце цієї роботи зі спасіння. “Божественний план щастя надає можливість продовження сімейних стосунків після смерті”16. Ми шануємо Батьковий план і прославляємо Бога, коли зміцнюємо й облагороджуємо ті стосунки у новому й вічному завіті шлюбу. Ми вибираємо жити чистим і чеснотним життям, щоб коли зʼявиться можливість, ми були підготовленими укласти цей священний завіт у домі Господа й вічно дотримуватися його.
У всіх нас в житті настають різні пори й часи. Але де б ми не були: у школі, на роботі, у суспільстві або, особливо, вдома—ми є представниками Господа й виконуємо Його доручення.
У роботі зі спасіння немає місця для порівняння, критики або засудження. Для неї мало значать вік, досвідченість чи суспільне визнання. Ця священна робота полягає у тому, щоб зробити своє серце скрушеним, дух—упокореним і щоб ми були готові застосовувати наші божественні дари та унікальні таланти для виконання Господньої роботи в Його спосіб. Вона—у смиренні, щоб нам впасти на коліна й сказати: “Отче Мій, … не як Я хочу, а як Ти”17.
В Господній силі ми “мож[емо] зробити все”18. Ми постійно прагнемо Його проводу в молитві, у Писаннях і в підказках Святого Духа. Одна сестра, отримавши надзвичайно складне доручення, написала: “Іноді я замислююся, чи сестри в ранній період історії Церкви, як і ми, уткнувшись вночі у подушку, молилися: “Що б не приніс наступний день, Ти будеш допомагати мені пройти через це?” Потім вона написала: “Одне з благословень—це те, що ми є одне в одного і ми в цьому разом!”19 Якими б не були наші обставини, де б ми не були на шляху до спасіння, ми єднаємося в одне ціле завдяки нашому зобов’язанню перед Спасителем. Ми підтримуємо одне одного в служінні Йому.
Ви, можливо, читали недавно про сестру Еллу Хоскінс, яка у свої 100 років була покликана допомагати молодим жінкам в її приході працювати над програмою “Особистий розвиток”20. Майже через два роки, у свої 102 роки, сестра Хоскінс отримала звання “Зріла молода жінка”. Молоді жінки, президентства Товариства молодих жінок і Товариства допомоги приходу і колу зібралися разом, щоб відсвяткувати її досягнення. Межі віку, організацій і сімейного стану зникають у відданому служінні. Молоді жінки висловили вдячність сестрі Хоскінс за те, як вона навчала їх, та за її праведний приклад. Вони хочуть бути схожими на неї. Потім я запитала у сестри Хоскінс: “Як вам вдалося це зробити?”
Вона, не вагаючись, відповіла: “Я щодня каюсь”.
Через цю лагідну пані, настільки сповнену Духом Господа, що вона світилася чистим світлом, мені було нагадано: щоб сяяти красою святості, щоб стояти зі Спасителем і щоб благословляти інших, ми повинні бути чистими. Чистота можлива тільки завдяки милості Христа, коли ми відкидаємо всю безбожність і вибираємо любити Бога всією своєю могуттю, розумом і силою21. Апостол Павло навчав: “Стережися молодечих пожадливостей, тримайся правди, віри, любови, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця”22. Ніхто з нас не є досконалим. Усі ми робили помилки. Але ми каємося, щоб нам бути кращими і “зберігати це ім’я [Христа] завжди записаним у [н]аших серцях”23. Коли ми служимо в ім’я Господа з чистим серцем, то випромінюємо Спасителеву любов і даємо іншим побачити проблиск небес.
Давайте ж виберемо служити праведній справі як доблесні посланці нашого Господа Ісуса Христа. Станьмо ж разом і “з піснею в [наших] серц[ях] рухаймося вперед, живучи за євангелією, люблячи Господа і будуючи [Його] царство”24. Я свідчу, що в цій славетній роботі ми можемо пізнати чисту любов Бога. Ми можемо отримати справжню радість та одержати всі слави вічності. У священне ім’я Ісуса Христа, амінь.