Благання до моїх сестер
Президент Рассел М. Нельсон
Президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів
Нам потрібна ваша сила, ваше навернення, ваша впевненість, ваша здатність керувати, ваша мудрість і ваші голоси.
Дорогі старійшини Разбанд, Стівенсон і Ренлунд, ми, ваші Брати, вітаємо вас у Кворумі Дванадцятьох Апостолів. Ми дякуємо Богу за откровення, які Він дає Своєму пророку, Президенту Томасу С. Монсону.
Брати і сестри, коли ми зустрілися з вами на генеральній конференції шість місяців тому, ніхто з нас не очікував, що прийдешні зміни так глибоко торкнуться найглибших почуттів усіх в Церкві. Старійшина Л. Том Перрі поділився потужним посланням про незамінну роль подружжя та сім’ї в плані Господа. І лише через декілька днів ми були шоковані новинами про рак, який скоро забере його від нас.
Хоча здоров’я президента Бойда К. Пекера погіршувалося, він сміливо продовжував роботу Господа, як справжній солдат. Минулого квітня він був у слабкому стані, проте він все-таки був сповнений рішучості проголошувати своє свідчення, наскільки йому вистачить подиху. І потім, лише через 34 дня після смерті старійшини Л. Тома Перрі, президент Пекер також перейшов за завісу.
Нам бракувало старійшини Річарда Г. Скотта на нашій минулій генеральній конференції, але ми розмірковували над його сильним свідченням, яке він приносив про Спасителя на багатьох попередніх конференціях. І лише 12 днів тому старійшину Скотта було покликано додому, де він воз’єднався зі своєю коханою Дженін.
Я мав привілей знаходитися поруч з цими братами в їхні останні дні, а також приєднався до членів сімей президента Пекера і старійшини Скотта перед їх смертю. Мені було дуже важко повірити в те, що ці мої три дорогі друга, три чудові слуги Господа, пішли від нас. Я навіть не можу виразити словами те, як сильно я за ними сумую.
Роздумуючи над цим неочікуваним поворотом подій, я виділив одне почуття, яке спостерігав у живих дружин. В моїй пам’яті закарбувалося, наскільки спокійними були сестра Донна Сміт Пекер і сестра Барбара Дейтон Перрі, знаходячись поруч зі своїми чоловіками. Обидві жінки наповнені любов’ю, істиною і чистою вірою.
Сестра Пекер, сидячи поруч зі своїм чоловіком в його останні години життя, була сильним прикладом миру, що вищий усякого розуму1. Хоча вона й розуміла, що її коханий напарник, з яким вона провела майже 70 років життя, скоро покине її, все ж вона випромінювала спокій наповненої віри жінки. Вона здавалася подібною до ангела, саме так, як і на цьому фото з освячення храму в Бригам-Сіті, штат Юта.
Я бачив таку ж саму любов і віру в сестрі Перрі. Її відданість чоловіку і Господу була очевидна, і глибоко зворушила мене.
В останні години життя їхніх чоловіків ці відважні жінки показали свою силу і сміливість, що завжди демонструють жінки, які дотримуються своїх завітів, і продовжують це робити й донині2. Було б неможливо виміряти вплив таких жінок і не лише в сім’ях, а і в Церкві Господа—як дружин, матерів і бабусь; як сестер і тіток; як вчителів і провідників; і особливо як чудових прикладів і щирих захисниць віри3.
Це відбувалося в кожному розподілі, починаючи від днів Адама і Єви. Проте жінки цього розподілу відрізняються від жінок будь-якого іншого розподілу, тому що цей розподіл відрізняється від будь-якого іншого розподілу4. Ця відмінність приносить як привілей, так і відповідальність.
Тридцять шість років тому, у 1979 році, Президент Спенсер В. Кімбол зробив важливе пророцтво щодо впливу жінок, які дотримуються завітів, на майбутнє Господньої Церкви. Він пророкував: “Більша частина великого зростання Церкви в останні дні відбувається завдяки багатьом добрим жінкам світу … які великою кількістю приходитимуть до Церкви. Це відбуватиметься такою мірою, що жінки Церкви випромінюватимуть праведність і виразність у своєму житті, і такою мірою, що жінки Церкви чітко відрізнятимуться—по-хорошому—від жінок світу”5.
Мої дорогі сестри, ви, хто є нашими життєвими партнерами в ці останні дні,—той день, який передбачав президент Кімбол вже настав. Ви—ті жінки, про яких він пророкував! Ваші чеснота, світло, любов, знання, сміливість, характер, віра і праведні життя привернуть хороших жінок світу разом з їхніми сім’ями до Церкви в великих кількостях!6
Нам, вашим братам, потрібна ваша сила, ваше навернення, ваша впевненість, ваша здатність керувати, ваша мудрість і ваші голоси. Царство Боже не є і не може бути повним без жінок, які складають священні завіти і потім дотримуються їх, жінок, які можуть говорити з силою і владою від Бога!7
Президент Пекер заявив:
“Нам потрібні жінки, які є організованими і можуть організовувати. Нам потрібні жінки з керівними навичками, які можуть планувати, направляти і служити; жінки, які можуть навчати, жінки, які можуть виступати …
Нам потрібні жінки з даром проникливості, які можуть оцінювати тенденції світу і помічати ті, які хоч і популярні, але пусті чи небезпечні”8.
Дозвольте мені додати, що сьогодні нам потрібні жінки, які знають, як своєю вірою просувати виконання важливих справ, і хто є сміливими захисницями моралі і сімей в світі, зараженому гріхом. Нам потрібні жінки, які присвятили себе тому, щоб направляти Божих дітей шляхом завітів до піднесення; жінки, які знають, як отримати особисте одкровення, які розуміють силу і спокій, що приходить завдяки храмовому ендаументу; жінки, які знають, як прикликати сили небес для захисту і зміцнення дітей і сімей; жінки, які безстрашно навчають.
Протягом мого життя я був благословенний такими жінками. Моя покійна дружина Денцель була такою жінкою. Я буду завжди вдячний за її життєвоважливий вплив на мене в усіх аспектах мого життя, включаючи мої дослідницькі зусилля щодо операцій на відкритому серці.
П’ятдесят вісім років тому мене попросили оперувати маленьку дівчинку, у якої був вроджений порок серця. Її старший брат помер раніше з тієї самої причини. Її батьки благали про допомогу. Я не був оптимістично настроєним, проте пообіцяв їм, що зроблю все, що в моїх силах, аби врятувати її життя. Незважаючи на всі мої зусилля, дитина померла. Пізніше ті самі батьки прийшли до мене з ще однією донькою з погано сформованим серцем, якій на той час було лише 16 місяців. І знову, на їх прохання, я провів операцію. Ця дитина також померла. Ця третя розпачлива втрата в одній сім’ї приголомшила мене.
Я пішов додому переповнений сумом. Я впав на підлогу нашої вітальні і проплакав усю ніч. Денцель була поруч зі мною весь цей час і слухала мої заяви про те, що я більше ніколи в житті не буду оперувати на серці. Потім, десь о п’ятій ранку, Денцель подивилася на мене і спитала з любов’ю: “Ну що, ти закінчив плакати? Одягайся. Повертайся до лабораторії. Іди працюй! Тобі треба вчитися більше. Якщо ти зараз все покинеш, іншим доведеться вивчати з болем те, що ти вже знаєш”.
Як же ж мені були потрібні розуміння, твердість характеру і любов моєї дружини! Я повернувся на роботу і вчився більше. Якби не натхненне заохочення Денцель, я б ніколи не отримав навички проведення операцій на відкритому серці, і не був би готовий провести операцію, що врятувала життя Президента Спенсера В. Кімбола у 1972 році9.
Сестри, чи уявляєте ви широту і обсяг вашого впливу, коли ви говорите те, що приходить вам в серце і в розум за вказівкою Духа? Один чудовий президент колу розповів мені про збори ради колу, на яких обговорювалося дуже важливе питання. В якийсь момент він зрозумів, що президент Початкового Товариства ще нічого не говорила, тому він спитав її, чи в неї є якісь думки. “Є, насправді”,—сказала вона і поділилася думкою, що повністю змінила напрямок зборів. Президент колу продовжив: “Коли вона говорила, Дух свідчив мені про те, що вона висловила одкровення, яке ми шукали, як рада”.
Мої дорогі сестри, яким би не було ваше покликання, які б не були ваші обставини, нам потрібні ваші думки, ваші ідеї і ваше натхнення. Нам потрібно, щоб ви сміливо висловлювалися на радах приходів і колів. Нам потрібно, щоб кожна заміжня сестра говорила, як “повноцінний і повний партнер”10, коли ви об’єднуєте зі своїм чоловіком свої зусилля в управлінні вашою сім’єю. Заміжні чи незаміжні, ви, сестри, володієте значним потенціалом та особливою інтуїцією, які ви отримали від Бога, як дари. Ми, брати, не можемо точно відтворити ваш унікальний вплив.
Ми знаємо, що завершальним етапом всього сотворіння було створення жінки!11 Нам потрібна ваша сила!
Напади на Церкву, її вчення і наш спосіб життя будуть лише збільшуватись. Саме через це нам потрібні жінки, які мають непохитне розуміння учення Христа, і які будуть використовувати це розуміння для того, щоб навчати і виховувати покоління, що протистоїть гріху12. Нам потрібні жінки, які зможуть виявити обман в усіх його формах. Нам потрібні жінки, які знають, як знайти силу, доступну завдяки Богу тим, хто дотримується завітів, і які виражають свої вірування з впевненістю і милосердям. Нам потрібні жінки, які мають сміливість і бачення нашої Матері Єви.
Мої дорогі сестри, немає нічого важливішого для вашого вічного життя за ваше особисте навернення. Саме навернені жінки, що дотримуються своїх завітів, жінки, як моя дорога дружина Венді, чиє праведне життя все більше і більше буде виділятися в занепадаючому світі, і які, таким чином, будуть по-хорошому відрізнятися.
І тому сьогодні я благаю моїх сестер Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів вийти вперед! Займіть ваше законне і необхідне місце у вашому домі, у вашій громаді і в царстві Бога—більше, ніж раніше. Я благаю вас виконати пророцтво президента Кімбола. І я обіцяю вам в ім’я Ісуса Христа, що, якщо ви це зробите, Святий Дух збільшить ваш вплив безпрецедентним способом!
Я приношу своє свідчення про реальність Господа Ісуса Христа і Його викупної, спокутної і освячувальної сили. І як один з Його Апостолів, я дякую вам, мої дорогі сестри, і благословляю вас, щоб ви могли досягти свого потенціалу повністю, виконати мету свого створення, коли ми беремо участь у цій священній роботі. Разом ми допоможемо підготувати світ до Другого пришестя Господа. Про це я свідчу, як ваш брат, в ім’я Ісуса Христа, амінь.