Очі, щоб бачити, і вуха, щоб чути
Старійшина Кім Б. Кларк
Сімдесятник
Якщо ми будемо дивитися на Христа і відкриємо наші очі і наші вуха, Святий Дух благословить нас здатністю бачити, як Господь Ісус Христос працює у нашому житті.
Під час служіння у Своєму смертному житті Ісус творив такі могутні чудеса зцілення і навчав з такою владою і силою, що, як сказано у Писаннях, “чутка про Нього пішла по всій Сирії …. І багато людей ішло за Ним”1.
Дехто з тих, хто бачив, як Він зцілював, і чув, як Він навчав, відкинули Його. Інші ходили за Ним певний час, але потім вже перестали ходити з Ним2. Господь Ісус Христос був там, перед ними, але вони не бачили, Ким насправді Він був. Вони були сліпі і зробили вибір відійти. Про них Ісус сказав:
“Я прийшов до Своїх, і Свої не прийняли Мене”3.
“Тяжко чують на вуха вони, і зажмурили очі свої”4.
Але там було багато чоловіків і жінок, включаючи Його вірних Апостолів, які зосередили своє життя на Ньому. Хоч їм було важко подолати відволікання світу, неповне розуміння Його вчення і навіть страх, вони вірили в Нього і йшли за Ним.
Про них Ісус сказав: “Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують”5.
Перед самими Своїми стражданнями у Гефсиманії та на Голгофі Ісус дав Своїм учням таке надзвичайне обіцяння: “Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них учинить, бо Я йду до Отця”6.
Ісус виконав це обіцяння: починаючи з дня П’ятдесятниці, учні були благословенні хрищенням вогнем і Святим Духом7. Завдяки їхній вірі в Христа, покаянню і послушності, Святий Дух став їхнім напарником, змінив їхні серця і благословив їх постійним засвідченням істини.
Ці дари і благословення зміцнили учнів Господа. Хоча часи, в які вони жили, були небезпечними і заплутаними, усе ж вони отримали як духовний дар очі, щоб бачити, і вуха, щоб чути. Силою Святого Духа вони почали бачити істину про все, як воно справді є, особливо про Господа Ісуса Христа і Його роботу серед них8. Святий Дух просвітив їхнє розуміння, і вони чули голос Господа більш чітко. Євангелія Ісуса Христа глибоко запала у їхні серця9. Вони були непохитними і слухняними10. Вони проповідували євангелію зі сміливістю та силою і будували царство Бога11. Вони мали радість в Господі Ісусі Христі.
У нас багато спільного з тими вірними чоловіками і жінками середини часів. Ми також живемо у часи, коли Господь Ісус Христос здійснює чудеса серед нас—такі, як зцілення хворих, очищення нас від гріха, спричинення змін у наших серцях і надання спасіння дітям Бога по обидва боки завіси. У наш час у нас також є живі пророки і апостоли, сила священства, духовні дари і надзвичайні благословення обрядів спасіння.
Наш час—час небезпечний, час великого зла і спокуси, час протиріч і неспокою. У ці ризиковані часи пророк Господа на землі, Президент Томас С. Монсон, покликав нас рятувати тих, хто має душевні рани12, стояти за істину з відвагою13 і будувати царство Бога14. Яким би не був наш нинішній рівень духовності чи віри, чи послуху, його буде недостатньо для роботи, яка чекає на нас попереду. Нам потрібно більше духовного світла і сили. Нам потрібні очі, щоб бачити більш чітко роботу Спасителя у нашому житті, і вуха, щоб краще чути Його голос глибоко у наших серцях.
Це дивовижне благословення приходить тоді, коли ми відкриваємо наші серця й приймаємо15, дійсно приймаємо, Господа Ісуса Христа, Його вчення, і Його Церкву в наше життя. Нам не треба бути досконалими, але нам потрібно бути хорошими і ставати кращими. Нам треба намагатися жити за ясними і простими істинами євангелії. Якщо ми візьмемо на себе ім’я Христа і будемо діяти з вірою в Нього, щоб покаятися в наших гріхах, дотримуватися Його заповідей і завжди пам’ятати Його, то отримаємо супровід Святого Духа через милість і благодать Ісуса Христа.
Простий послух приносить у наші серця Духа. У наших домівках ми молимося з вірою, досліджуємо Писання і дотримуємося Суботнього дня у святості. У наших каплицях ми приймаємо причастя і даємо нашому Небесному Батькові священні обіцяння в ім’я Христа. У святих храмах ми беремо участь у священних обрядах за наших братів і сестер, які по той бік завіси. У наших сім’ях і в наших дорученнях від Господа ми даємо руку допомоги іншим, піднімаючи їхні тягарі і запрошуючи їх прийти до Христа.
Брати і сестри, я знаю, що якщо ми зробимо це, Святий Дух прийде! Ми будемо зростати духовно й отримаємо досвід відчуття Святого Духа, і Він буде нашим напарником. Якщо ми будемо дивитися на Христа і відкриємо наші очі і наші вуха, Святий Дух благословить нас здатністю бачити, як Господь Ісус Христос працює у нашому житті, зміцнює нашу віру в Нього запевненням і доказами. Ми будемо все більше дивитися на усіх наших братів і сестер так, як на них дивиться Бог, з любов’ю і співчуттям. Ми почуємо голос Спасителя у Писаннях, у шепоті Духа і в словах живих пророків16. Ми побачимо, як сила Бога перебуває з Його пророком і з усіма провідниками Його істинної і живої Церкви, і ми будемо точно знати, що це свята робота Бога17. Ми побачимо і зрозуміємо самих себе і світ навколо нас так, як це бачить і розуміє Спаситель. У нас з’явиться те, що апостол Павло називав “розумом Христовим”18. У нас будуть очі, щоб бачити, і вуха, щоб чути, і ми будемо будувати царство Бога.
Життя може ставати важким, незрозумілим, може завдавати болю і викликати розчарування. Я приношу вам моє свідчення, що через напарництво Святого Духа, світло євангелії Ісуса Христа розсіче заплутаність, біль і темряву. Чи прийде це яскравим спалахом чи спокійною течією, все одно та славетна духовна сила дасть цілительну любов і втішення зраненій душі, яка покаялась; розсіє темряву світлом істини; і відкине розчарування надією на Христа. Ми побачимо, як приходять ці благословення, і будемо знати через свідчення Духа, що це Господь Ісус Христос працює у нашому житті. Наші тягарі воістину будуть “поглинут[і] в радості [нашого Викупителя]”19.
Випадок з моїми матір’ю і батьком, який стався багато років тому, ілюструє важливість і силу очей, щоб бачити, і вух, щоб чути. У 1982 році моїх батьків покликали служити у Філіппінській, Даваоській місії. Коли моя мама відкрила листа і побачила, куди їх було покликано, вона вигукнула, звертаючись до мого батька: “Ні! Ти маєш подзвонити їм і сказати, що ми не можемо їхати на Філіппіни. Вони знають, що у тебе астма”. Мій батько багато років страждав на астму і моя мама дуже про нього непокоїлася.
Пройшло кілька днів. Якось моя мама розбудила вночі мого батька десь о 2:30. Вона сказала: “Мерліне, ти чув той голос?”
“Ні, я не чув ніякого голосу”.
“Знаєш, я чула той самий голос, який промовляв сьогодні вночі три рази: “Чому ти непокоїшся? Хіба ти не знаєш, що Я знаю, що у нього астма? Я попіклуюся про нього, і Я попіклуюся про тебе. Готуйтеся до служіння на Філіппінах”.
Мої матір і батько відслужили на Філіппінах і отримали чудовий досвід. Святий Дух був їхнім напарником, і вони були благословенні і захищені. У мого батька жодного разу не виникла проблема з його астмою. Він служив першим радником у президентстві місії і вони з мамою навчали сотні місіонерів і тисячі вірних святих останніх днів, готуючи ґрунт для появи приходів і колів на острові Мінданао. Вони були благословенні очима, щоб бачити, і вухами, щоб чути.
Брати і сестри, я приношу свідчення про Ісуса Христа. Я знаю, Він живе. Він—наш Спаситель і Викупитель. Я знаю, якщо ми приймемо Його в наше життя і будемо жити за ясними і простими істинами Його євангелії, ми будемо насолоджуватися супроводом Святого Духа. У нас буде дорогоцінний дар очей, щоб бачити, і вух, щоб чути. Я свідчу про це у священне ім’я Ісуса Христа, амінь.