Послання візитного вчителювання
Спокута Христа є доказом Божої любові
З молитвою вивчіть цей матеріал і прагніть натхнення, щоб знати, чим поділитися. Як розуміння мети Товаритсва допомоги готує дочок Бога до благословень вічного життя?
Віра, сім’я, допомога
Розуміння того, що Небесний Батько віддав Свого Єдинонародженого Сина, аби ми могли мати безсмертя і потенціал для вічного життя, допомагає нам відчувати безмежну і неосяжну любов Бога до нас. Наш Спаситель також любить нас.
“Хто нас розлучить від любови Христової? …
Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,
ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!” (Римлянам 8:35, 38–39).
Старійшина Д. Тодд Крістофферсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав так про Спокуту Ісуса Христа: “Страждання Спасителя в Гефсиманії та Його смертельні муки на хресті викупляють нас від гріха, задовольняючи вимоги справедливості, що поширюються на нас. Він виявляє милість і прощає тих, хто кається. Спокута також повертає нам те, що належить за справедливістю, зцілюючи від будь-якого страждання, яке ми безвинно зазнали, і винагороджуючи нас за нього. “Бо знайте, Він терпить біль усіх людей, так, біль кожної живої істоти, і чоловіків, і жінок, і дітей, які належать до сім’ї Адама” (2 Нефій 9:21; див. також Aлма 7:11–12)”1.
Христос “на долонях Своїх [нас] вирізьбив” (Iсая 49:16). Лінда К. Бертон, генеральний президент Товариства допомоги, каже: “Найвищий вияв любові має змусити кожного з нас стати на коліна в смиренні й молитві, “щоб подякувати Небесному Батькові за те, що Він любить нас настільки, що послав Свого Єдинонародженого і досконалого Сина страждати за наші гріхи, наші болі і за все, що здається несправедливим у нашому особистому житті”2.